• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Правоздат­ність та дієздатність юридичних осіб.

Інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку

Юридичні особи, створені відповідно до ГК

З огляду на загальний поділ юридичних осіб на юридичних осіб приватного права і юридичних осіб публічного права варто наголосити, що переважна більшість юридичних осіб приватного права створюється відповідно до ЦК, а юридичні особи публічного права — відповідно до положень Конституції України, ГК та законів.

До юридичних осіб публічного права належать усі установи (організації), що створюються державою, Автономною Республікою Крим та територіальними громадами і не здійснюють господарської діяльності (наприклад навчальні заклади).

Юридичними особами, створеними згідно з ГК, є державні, комунальні та інші підприємства. Відповідно, юридичними особами публічного права є державні унітарні підприємства і державні комунальні підприємства.

Загальний порядок створення, організаційно-правові форми та правовий статус юридичних осіб приватного права встановлюється ЦК, а правовий статус унітарних і корпоративних підприємств регламентується ГК. Водночас, ураховуючи положення ч. 2 ст. 9 ЦК («законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання»), юридичними особами приватного права можуть визнаватись певні підприємства, створені відповідно до положень ГК. Наприклад, ст. 114—117 ГК передбачають можливість створення селянських (фермерських) господарств, орендних підприємств, підприємств з іноземними інвестиціями, іноземних підприємств. Зазначені суб’єкти господарювання не є особливими організаційно-правовими формами підприємств, а тому мають створюватись в організаційно-правових формах, передбачених для юридичних осіб приватного права. Крім того, за певних обставин до юридичних осіб приватного права, не предбачених ЦК, можна віднести як унітарні, так і корпоративні підприємства, передбачені ГК. Наприклад, створене фізичною особою унітарне (приватне) підприємство, унітарні підприємства, створені споживчими товариствами, об’єднаннями громадян, релігійними організаціями, або корпоративне підприємство (господарське товариство), створене на основі приватної власності юридичної особи, потрібно, на нашу думку, визнавати юридичними особами приватного права.

Юридичними особами приватного права і суб’єктами господарювання можуть визнаватись також кредитні спілки, благодійні та неприбуткові організації (ст. 130, 131 ГК).

Правоздатність — здатність осіб фізичних і осіб юридичних бути носіями відповід. прав та обов'язків. Уперше положення про П. зафіксовано у Франц. цив. кодексі 1804, згодом у Цив. уложенні Німеччини 1900. Нині відповідні положення включено до цив. та ін. зак-ва більшості держав. В Україні, зокрема, цивільну П. передбачено Цив. кодексом (ст. 25), де зазначається, що здатність мати цив. права і обов'язки визнається однаковою мірою за всіма фіз. особами. П. фіз. осіб є загальною. Цив. П. виникає у момент народження фіз. особи і припиняється у момент її смерті (ст. 25). У випадках, встановлених законом, охороняються інтереси зачатої, але ще не народженої дитини. Крім того, у випадках, встановлених законом, здатність мати окремі цив. права та обов'язки пов'язується з досягненням фіз. особою певного віку. Всі фіз. особи рівні у здатності мати цивільні права та обов'язки (ст. 26). Фіз. особа має всі особисті немайн. права і здатна мати всі майн. права, встановлені Конституцією України, ЦивК, ін. законом. Фіз. особа здатна мати ін. цив. права, що не встановлені Конституцією, ЦивК, ін. законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам сусп-ва. Фіз. особа здатна мати обов'язки як учасник цив. правовідносин. Правочин, що обмежує можливість фіз. особи мати не заборонені законом цив. права і обов'язки, є нікчемним (ст. 27 ЦивК). Прав, акт Президента України, органу держ. влади, органу влади АР Крим, органу місц. самоврядування, їх посад, і служб, осіб не може обмежувати можливості фіз. особи мати не заборонені законом цив. права та обов'язки, крім випадків, коли такі обмеження передбачені Конституцією (ст. 27 ЦивК). П. юридичної особи відрізняються від П. фіз. особи, хоча юрид. особа здатна мати такі самі цив. права та обов'язки, як і фіз. особа. Якщо П. фіз. особи виникає від моменту її народження, то П. юрид. особи — від моменту її утворення і припиняється від моменту внесення запису до Єдиного держ. реєстру про припинення юрид. особи. Юрид. особа вважається утвореною з дня її держ. реєстрації (ст. 87 ЦивК).

Юрид. особа може бути обмежена у цив. П. лише за рішенням суду (ст. 91). Окр. видами діяльності, перелік яких визначається законом, вона може займатися після одержання спец, дозволу (ліцензії). Юрид. особа не здатна мати такі права і обов'язки, які за своєю природою можуть належати лише людині (ст. 91). Юрид. особа набуває цив. прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих док-тів та закону (ст. 92). У різних галузях права П. може мати різні вияви. Але її заг. принципи є незмінними. Розрізняють П. загальну, П. галузеву і П. специфічну. Загальна П. — це принципова можливість особи мати будь-які права та обов'язки з тих, що передбачені зак-вом. Галузева П. дає можливість набувати права і обов'язки в тих чи ін. галузях права (напр., шлюбна П., трудова П.). Специфічна П. (посадова, професійна) — це П., при якій необхідні спец, знання, талант (напр., для судді, лікаря, артиста тощо).

Дієздатність юр. особи - здатність юридичної особи своїми діями набувати і здійснювати цив. права, створювати для себе цив. обов'язки та виконувати їх. Д. ю. о. пов'язана з правоздатністю особи. Д. ю. о. виникає з моменту держ. реєстрації юрид. особи і закінчується з її ліквідацією. Межі Д. ю. о. визначаються її статутом. За цив. зак-вом України юрид. особа набуває цив. права та здійснює цив. обов'язки за допомогою своїх органів, які діють відповідно до закону та установчих документів. Право юрид. особи на діяльність, для якої необхідне отримання ліцензії, виникає з моменту отримання такої ліцензії і припиняється по закінченні строку її чинності. Д. ю. о. регулюється ст. 23, 26 Цивільного кодексу України, ст. 6 Закону «Про підприємства в Україні» (1991), ст. 6 Закону «Про господарські товариства» (1991) та деякими ін. актами.

Читайте також:

1. I спосіб.
2. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.
3. Аналіз юридичних складів злочинів, що пов’язані з порушенням чинних на транспорті правил та в пошкоджені магістральних трубопроводів
4. Взяття на облік юридичних осіб – платників податків
5. Визначення національності юридичних осіб у МПП
6. Виникнення суб'єктивних прав і юридичних обов'язків — перехід від загальних приписів правових норм до конкретної моделі поведінки конкретних господарюючих суб'єктів.
7. Відповідальність у бізнесі - обов'язок юридичних осіб відповідати за свої дії, дотримання встановлених державою і суспільством правил бізнесу.
8. Вчинення злочину групою осіб.
9. Вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб.
10. Групування платників і ставки єдиного податку для юридичних осіб
11. Державна реєстрація юридичних осіб
12. Дія нормативно-правових актів в часі, просторі та за колом осіб.

Переглядів: 2737