• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Теорія життєвого циклу товару

У наш час науково-технічний прогрес все більше впливає на міжнародну торгівлю. У розподілі національного продукту промислово розвинених країн зростає частка тих, хто розробляє усе більш складні нововведення та тих, хто має достатню кваліфікацію, щоб застосувати їх у виробництві. Ця тенденція відбивається на міжнародній торгівлі. Вивчення того, як технічний прогрес поступово стає домінуючим фактором у міжнародній тогрівлі, розсуває межі і, у той самий час, ставить під сумнів спрощений варіант теорії співвідношення факторів виробництва.

Проте, науково-технічний прогрес можна розглядати як зміни у забезпеченні факторами виробництва. нова технологія, яка здешевлює виробництво, еківалентна збільшенню виробничого потенціалу. Науково-технічний прогрес - це зріст потенціалу знань, фактора виробництва, винагорода якого виявляється у доходах від продажу патентів, ліцензій, ноу-хау, інших форм експерних документів. У тому ступені, у якому нові методи виробництва (або управління) підвищують продуктивність праці, капіталу, землі, їх можна розглядати як відповідне розширення пропозиції цих факторів.

Підхід до технології як до фактора виробництва, який отримує факторний дохід, розширює рамки теорії Хекшера-Оліна, яка розглядає забезпеченість факторами та відмінності у інтенсивності їх використання як ключові моменти у поясненні структури міжнародної торгівлі. Включення в аналіз науково-технічного прогресу дозволяє виявити закономірності зміни структури міжнародної торгівлі, чого не дозволяє зробити статична модель Хекшера-Оліна.

У 1961 році англієць М.Познер (M.Pozner) запропонував теорію технічного розриву (Theory of Technological Gap), яка є особливим частинним випадком теорії Хекшера-Оліна з введеним у неї додатково технологічним фактором. Центральний пункт теорії Познера: міжнародна торгівля викликається технічними нововведеннями, які виникаютьспочатку у якій-небудь галузі в одній з торгуючих країн. Внаслідок цього обмін технікою та технологією носить асиметричний характер. Країна-іноватор володіє тимчасовою квазімонополією на виробництво продукції (нової або з меншими витратами) та експортує її, імпортуючи ненаукоємну продукцію. З часом технологічний розрив скорочується за рахунок передачі технології, заміщення імпорту, впровадження альтернативних технологій у відсталих країнах.

Спрощенням, а отже і недоліком теорії технологічного розриву є те, що вона не враховує свідомого обмеження доступу до нових технологій з боку власника. Запропонована у 1966 році Раймондом Верноном (Raymond Vernon) теорія міжнародного життєвого циклу продукту (International Product Life Cycle Theory) враховує нереалістичність думки про універсальну доступність будь-якої (в тому числі ново) технології для кожного виробника будь-якої країни. Ця теорія відбила реальність 60-х років, коли розроблені для американського ринку товари почали поступово розповсюджуватись в інші країни.

Теорія міжнародного життєвого циклу продукту - деякі види продукції проходять цикл, що складається із чотирьох етапів - впровадження, зростання, зрілість та занепад; виробництво цієї продукції переміщується з країни в країну в залежності від етапу циклу.

Зміна основних параметрів, характеризуючих етапи життєвого циклу товару, приведена у таблиці 7.1. [2].

На першому етапі (впровадження) здійснюється розробка нововведення у відповідь на виявлену потребу. Як правило, домінуюча роль тут належить промислово розвиненим країнам (ПРК). Ряд причин пояснює лідируючу роль ПРК:

§ високі доходи, які дозволяють ризикувати коштаи при дослідженнях, результат яких наперед відомий;

§ висока конкуренція;

§ вимогливі споживачі з високим рівнем освіти, кваліфікації, доходів;

§ наявність вчених, кваліфікованих інженерів, сучасного обладнання, технологій.

Як тільки виріб розроблений, його ще необхідно вдосконалити, і тому виробництво, як правило, розміщується у країнах, де вони були розроблені або інших країнах з подібним рівнем життя, хоча теоретично товар можна виробляти де завгодно у світі.

Оскільки розробка та виробництво нового товару здійснюються у відповідь на внутрішні, а не зовнішні потреби, більшість продажу у період впровадження має місце на внутрішньому ринку, і тільки незначна незначна частка продукції продається споживачам в інших країнах з аналогічними сегментами ринку. Звичайно це країни з високим доходом, тому що економічно нові товари належать до предметів розкошу.

На цьому етапі виробничий процес більш трудомісткий, ніж на наступних етапах. Продукція ще не стандартизована, виробляється за допомогою процесу, який дозволяє швидко змінювати характеристики продукту, у відповідності із зворотньою ринковою інформацією. Це збільшує затрати праці порівняно з автоматизованим виробництвом, яке відрізняється більшою капіталоємністю. Основне обладнання, необхідне для багатосерійного виробництва, розробляється пізніше, ніж принципова технологія, оскільки на цьому етапі зростання збуту може бути надто невизначеним, щоб гарантувати компенсацію великих затрат на розробку нового обладнання.

Той факт, що США випереджають інші країни у виробництві нової продукції, яка випускається за допомогою трудомістких процесів, допомагає зрозуміти парадокс Леонтьєва, який показує, що США екпортують в основному трудоміску продукцію, хоча і мають надлишок не праці, а капіталу.

США мають кращі екпортні переваги в тих галузях обробної промисловості, де праця виробничих працівників оплачується найбільш високо (космічна галузь), але менші - у галузях з більш низькими ставками заробітної плати (швейна промисловість). Це пояснюється тим, що рівень освіти та кваліфікації американських робітників забезпечує здатність до праці та ефективність при ще не стандартизованому виробництві; коли виробництво стає високоавтоматизованим, американська робоча сила стає менш конкурентоздатною (через високу вартість)

тому що і некваліфіковані (і тому дешевші) робітники можуть швидко та ефективно виконувати необхідні завдання.

На другому етапі (зростання) країна нововведення паралельно із вітчизняним виробництвом нового товару може розпочати його випуск за кордоном. Крім того, випуск цього ж товару може запровадити і іноземний конкурент, причому він може зробити це як шляхом впровадження незначних змін у товарі, переборюючи таким чином патентний захист, або шляхом придбання яких-небудь експерних документів. Але у будь-якому випадку продукція, яка випускається, майже повнісю залишається у тій країні, де створено нове підприємство. Це пояснюється тим, що

1) у цій країні розширюється ринок нових товарів;

2) для місцевих споживачів вводяться унікальні модифікації товару;

3) місцеві витрати можуть бути ще значними через труднощі, пов‘язані із пуском виробництва;

4) транспортні витрати значні;

5) високі тарифи;

Оскільки збут зростає на багатьох ринках, з‘являються передумови для створення стандартизованого технологічного процесу та обладнання. Цьому, у деякому ступені заважають різні численні модифікації, що вводяться конкурентами. Роцес виробництва все ще залишається трудомістким.

На третьму етапі (зрілість) світовий попит на новий продукт починає вирівнюватись. Задум та технологія виробництва нового товару стають настільки відпрацьованими, що додаткові знання вже не так необхідні для зниження витрат. Продукт стає більш звичним та стандартизованим, тому його виробництво у країні з високим рівнем технології (ПРК) втрачає зміст.

Виробництво цього товару переміщується у інші країни, які можуть використовувати стандартну вже технологію, знижуючи при цьому собівартість одиниці продукції. Більш низька собівартість дає можливість збільшувати збут у слаборозвинених країнах (СРК).

Нарешті, на четвертому етапі (занепад) технологія настільки втілюється у обладнанні, що для виробництва товару вже не потрібна особлива кваліфікація, і тому воно переміщується у СРК, які мають надлишок дешевої робочої сили. Ринки у ПРК згортаються швидше, ніж в СРК, тому що заможні споживачі у ПРК витрачають свій дохід на новіші товари, виробництво яких тільки-но в них розпочинається. Ринкові та вартісні фактори примушують покривати необхідні потреби споживачів ПРК у зрілому товарі за рахунок його імпорту із СРК.

На рис.5.7.1. зображені очікувані закономірності зовнішньої торгівлі новим товаром протягом цикла його життя .

Рис. 5.7.1. Закономірності зовнішньої торгівлі новим товаром протягом його життєвого циклу.

На ранніх стадіях розробки впровадження нового товару у виробництво починається, наприклад, у США (винахід може бути зроблений де завгодно; має значення першість у комерційному виробництві). У момент t₁ США починають експортувати деяку кількість цього товару у інші ПРК. Через деякий час ці країни самі освоюють його виробництво, можливо, через закордонні філії, створені американськими виробниками. Таке переміщення виробництва за кордон є цілком можливим завдяки передбачуваній втраті американцями початкової технологічної переваги. Це дуже вигідно для чисельних нових виробників нового продукту, які опановують все більш просту та стандартизовану технологію. Нарощуючи випуск, інші ПРК (Канада, Європа та Японія) у момент t₃ стають чистими експортерами цього товару. У міру старіння та стандартизації технології виробництва США остаточно втрачають свою порівняльну перевагу та стають чистим екпортером у момент t₄. Можна передбачити, що з часом і решта країн зрівняються із Канадою, Європою та Японією в освоєнні цієї, вже застарілої технології. У момент t₅ цикл життя продукту переходить у завершальну стадію, зокрема щодо зовнішньої торгівлі: він експортується у США та інші ПРК із СРК або нових індустріальних країн. Виробництво застарілого вже продукту здійснюється у менш розвинених країнах тому, що раніше або пізніше їх переваги, зв‘язані з дешевою робочою силою, переважають відставання (до того ж воно скорочується) у технічному рівні, що дозволить їм експортувати цей товар на базі порівняльної переваги.

Переваги теорії міжнародного життєвого циклу продукту полягають в тому, що вона пояснює закономірності розвитку зовнішньої торгівлі великої групи товарів, зокрема, синтетичних матеріалів, консервів (у Аргентині та Бразилії), бавовняних тканин та виробів (Пакистан, Індія), шкіряних виробів, гумотехнічних виробів, паперу, електроніки, технологічно складних товарів, нафтопродуктів, конторського обладнання.

Недоліки цієї теорії:

1. Існує багато видів продукції, які не проходять усі стадії життєвого циклу. До таких товарі відносяться товари з дуже коротким життєвим циклом, що робить неможливим зниження затрат шляхом переміщення виробництва з одніє країни в іншу; предмети розкошу, вартість яких не має значенні для споживачів; товари з такими високими транспортними витратами, що їх експорт недоцільний незалежно від етапу життєвого циклу; продукція, відносно якої застосовується стратегія диференціації з тим, щоб підтримати споживчий попит без використання цінової конкуренції.
2. Теорія закріплювала за США лідируючий стан, оскільки вони його вже займали. Це робило безперспективними спроби СРК добитися зміни свого стану у міжнародному поділі праці. Важливі ролі відводились країнам Європи та Японії.
3. Теорія не поширюється на продукцію ТНК. ТНК, як правило, впроваджують нові товари майже одночасно на вітчизняному ринку та за кордоном, у міру того, як вони переходять від стратегіїрізноманітності внутрішніх ринків до стратегії глобальної. При цьому ТНК виключають випередження та відставання, які існують при переміщенні товару з однієї країни в іншу. Крім того, ТНК усе більше виробляють за кордоном просто для того, щоб одержати перевагу за рахунок економії у виробництві, а не у відповідь на зростання закордонних ринків.

Висновки:

1. Теорія міжнародного життєвого циклу продукту стверджує, що багато нових виробів спочатку будуть вироблятися у країнах, де ці товари були вивчені та розроблені. Це майже завжди ПРК, причому на США останнім часом припадала значна частка, хоча Японія та Німеччина змогли перегнати США, спеціалізуючись на певних видах продукції.
2. Протягом життєвого циклу товару, який складається із чотирьох етапів (впровадженні, зростання, зрілість та занепад), виробництво прямує до більшої капіталомісткості та переміщується до інших країн.
3. Теорія не поширюється на деякі групи товарів та майже на всі вироби ТНК.
4. Теорія міжнародного життєвого циклу продукту лише стверджує, що коли та якщо наукові дослідження та розробки перестають бути вирішальним фактором порівняльної переваги, виробництво переміститься у країни, які мають порівняльну перевагу по інших елементах затрат, наприклад некваліфікованої праці.

Читайте також:

1. E) теорія раціонального вибору.
2. I. Теорія граничної продуктивності і попит на ресурси
3. V теорія граничної корисності визначає вартість товарів ступенем корисності останньої одиниці товару для споживача.
4. Арифметичні цикли. Оператор циклу For – Next
5. Архітектурно- планувальні заходи по поліпшенню стану міського середовища .Аналіз циклу життя споруди
6. Балансова теорія визначення статі. Диференціація статі і роль гормонів у цьому процесі.
7. Біхевіоральна теорія
8. Будова циклу
9. В межах наукового підходу існує велика кількість концепцій, але найбільш переконлива – еволюційна теорія.
10. Важливість товару для споживача
11. Вартісна характеристика товару подається у рахунку та у проформі-рахунку.
12. Вартість є однією з основних ознак товару. Щоб продати права на об'єкти інтелектуальної власності чи ви­користати їх у власному виробництві, необхідно визначити їхню вартість.

Переглядів: 3042