Науково-технічне співробітництво України та ЄС

Україна належить до держав із високим науковим потенціалом. Це, передусім, — визнані у світі наукові школи, вагомі, а нерідко й унікальні досягнення в багатьох сферах: у біотехнології, радіоелектроніці, фізиці низьких температур, ядерній фізиці, електрозварюванні, інформатиці, телекомунікаціях і зв'язку.

Метою співробітництва з ЄС у сфері науки і техніки є заохочення цивільних наукових досліджень та технологічного розвитку, включаючи спільну науково-дослідницьку діяльність, навчання та переміщення науковців, а також інші форми співробітництва. Угода про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС також передбачає, що сторони забезпечуватимуть належний доступ до своїх відповідних програм на основі ефективного захисту прав інтелектуальної, промислової та комерційної власності.

На сьогодні запропоновано декілька програм у сфері дослідництва та розвитку:

1. Інтеграція і зміцнення Європейського дослідницького простору. Зазначена програма встановлює наукові пріоритети, на яких ЄК концентруватиме фінансові ресурси, а також нові ініціативи, спрямовані на удосконалення мереж національних дослідницьких програм країн-учасниць.

2. Зміцнення структури Європейського дослідницького простору. Ця програма спрямована на подолання структурної слабкості європейського дослідництва шляхом глибшої інтеграції дослідництва та інновацій, розвитку мобільності дослідників, скоординованого планування та доступу до дослідницької інфраструктури, а також реалізацію заходів, спрямованих проти відтоку вчених, та розвиток громадського усвідомлення щодо значення науки у розвитку суспільства.

3. Незалежні дослідження в ядерній сфері. Програма зосереджується на аспектах зберігання ядерних відходів та безпеці ядерних реакторів.

4. Європейські спільні дослідницькі центри. Проект програми представляє три нових інструменти для імплементації обмеженої кількості тематичних пріоритетів інтеграції європейського дослідництва:

створення мережі майстерності. У рамках нової програми буде створено мережі дослідників, кожна з яких розвиватиме наукову базу в різних напрямках шляхом напрацювання та використання набутої майстерності.

впровадження інтегрованих проектів. Використання зазначеного інструменту спрямовано на зміцнення європейської конкурентоспроможності та вирішення низки соціальних питань і дозволить мобілізувати критичну масу дослідницьких ресурсів та існуючих в Європі наукових досягнень. Розмір інтегрованих проектів буде відрізнятися залежно від потреб для досягнення очікуваних результатів, їхній бюджет коливатиметься від кількох мільйонів євро до кількох десятків мільйонів. Кожен інтегрований проект повинен чітко визначати завдання, спрямовані на отримання науково-технологічних результатів.

забезпечення участі ЄС національних дослідницьких програмах. Цей інструмент націлений на те, щоби пріоритети більшості національних дослідницьких програм країн-учасників співпадали з інтересами і завданнями ЄС у зазначеній сфері. Крім цього, важливим є підвищення впливу національних дослідницьких програм задля реалізації дослідницьких завдань ЄС шляхом підготовки гармонізованих робочих програм, оголошення спільних конкурсів тощо.

У зв'язку з цим варто зазначити, що Європейський дослідницький простір встановив новий політичний зміст щодо розвитку нової стратегії міжнародного наукового та технологічного співробітництва, яке базується на попередніх результатах проектів, запроваджених за участю ЄС.

Основними елементами, навколо яких буде побудовано нову стратегію, є:

створення умов, за яких Європейський дослідницький простір стане не тільки найбільш привабливим місцем роботи для кращих учених світу, але й буде еталоном проведення та впровадження наукових досліджень світового зразка;

створення умов для європейських дослідників та промисловців щодо доступу до наукової та технологічної баз і дослідницьких експериментів за межами Європи;

використання наукових і технологічних досліджень в імплементації зовнішньої політики ЄС та політики розвитку;

мобілізація наукових і технологічних ресурсів ЄС та третіх країн для своєчасного реагування на такі проблеми світового масштабу, як продовольча безпека, безпека довкілля (парниковий ефект, біорозмаїття, сейсмічні ризики тощо), охорона здоров'я та запобігання хворобам, пов'язаних з бідністю.

Значна увага приділяється також мобілізації системи, інструментів та людських ресурсів задля досягнення відкритості Європейського дослідницького простору для вчених світу. Така відкритість для участі третіх країн, у свою чергу, допоможе подальшому розвитку наукової бази Європи та зміцненню її авторитету у світі. Більшість країн-учасників ЄС надає підтримку навчальним програмам і підвищенню мобільності вчених із третіх країн та здійснює спільну співпрацю над проектами.

Поряд із цим талановиті дослідники з третіх країн можуть скористатися знаннями та досвідом, набутими країнами-учасниками, у розвитку науки і технологій у власній країні, що загалом сприятиме розвитку Європейського дослідницького простору в цілому.

В Україні успішно функціонує Український науково-технологічний центр (УНТЦ), створений у 1994 р. ЄС продовжив дію угоди про УНТЦ у 1998 році. У 2002 р. Угоду про УНТЦ ратифікував Уряд України після того, як його статут було доповнено статтею про захист прав інтелектуальної власності. Загальний внесок ЄС у цей міжнародний центр дозволяє фінансувати близько 20 проектів, що реалізуються колишніми військовими науковцями, вченими, які володіють знаннями про зброю масового знищення та ракетну техніку. Фонди використовуються також для підтримки намагань науковців спрямувати свою діяльність у мирні науково-дослідні розробки. Обидві сторони визнали важливість дотримання зобов'язань у рамках Угоди про УНТЦ для забезпечення ефективного та безпроблемного функціонування Центру.

Стосунки між Україною та ЄС у сфері дослідництва продовжують динамічно поглиблюватися.

Проте, аби цей процес продовжувався і надалі, необхідно кардинально поліпшити фінансування науки шляхом як збільшення бюджетних видатків, так і залучення позабюджетних асигнувань. Першочергової державної підтримки потребує фундаментальна наука, що є основою створення власних високих технологій і важливим чинником оновлення наукового потенціалу. Необхідно зміцнити правові засади діяльності Національної академії наук України, посилити її роль у координації фундаментальних наукових досліджень, виробленні та проведенні державної політики в цій сфері.

Необхідно вжити усіх необхідних заходів для збереження кадрового потенціалу науково-технічної сфери, заохочення молоді до участі в науковій та науково-технологічній діяльності, зокрема шляхом поповнення наукових організацій фахівцями, підготовленими за державним замовленням. Потрібно запровадити спеціальні гранти для молодих учених, створити спеціалізовані ради для захисту кандидатських і докторських дисертацій з новітніх спеціальностей, ширше практикувати підготовку кадрів вищої кваліфікації в зарубіжних навчальних закладах.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства	\|	ЛІТЕРАТУРА

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.019 сек.