Мета і загальна характеристика рятувальних та інших невідкладних робіт

Лікувально-евакуаційне забезпечення населення в надзвичайних ситуаціях

Сили і засоби постійної готовності

До складу сил і засобів ЄДСЗНС входять відповідні сили і засоби функціональних і територіальних підсистем, а також недержавні (добровільні) рятувальні формування, які залучаються для виконання відповідних робіт.

Військові і спеціальні цивільні аварійно-рятувальні (пошуково-рятувальні) формування, з яких складаються сили постійної готовності (СПГ) і засоби, комплектуються з урахуванням необхідності проведення роботи в автономному режимі протягом не менше 3 діб і перебувають в стані постійної готовності. СПГ можуть залучатися для термінового реагування у разі НС.

У випадках, коли стихійне лихо (або епідемія, епізоотія, аварія чи катастрофа) Президент України може залучати до роботи спеціально підготовлені сили і засоби Міноборони.

На базі існуючих спеціалізованих служб і підрозділів (будівельних, медичних, хімічних, ремонтних) в областях, районах, населених пунктах, підприємствах, установах створюються позоштатні спеціалізовані формування, призначені для проведення конкретних видів невідкладних робіт у процесі реагування на надзвичайні ситуації. Ці формування проходять спеціальне навчання.

Оптимізація термінів екстреної медичної допомоги є визначальним показником ефективності роботи охорони здоров'я в НС, оскільки від максимального скорочення часу з моменту отримання травми до надання медичної допомоги залежить наслідок багатьох уражень. Тому попонуються заходи організаційного характеру, обєднанні поняттям лікувально-евакуаційне забезпечення населення в надзвичайних ситуаціях.

Лікувально-евакуаційне забезпечення (ЛЕЗ) –це комплекс організаційних, медичних, технічних та інших заходів щодо розшуку уражених (хворих), їх винесення (вивезення) з осередку ураження, надання першої медичної допомоги на місці ураження (або поблизу від нього), відправлення на етапи медичної евакуації, надання спеціалізованої медичної допомоги й лікування.

Залежно від масштабів та особливостей надзвичайної ситуації може застосовуватись один із таких режимів:

-режим повсякденної діяльності – при нормальній виробничо-промисловій, радіаційній, хімічній, біологічній (бактеріологічній), сейсмічній, гідрогеологічній і гідрометеорологічній обстановці (за відсутності епідемії, епізоотії та епіфітотії);

- режим підвищеної готовності - при істотному погіршанні виробничо-промисловій, радіаційній, хімічній, біологічній (бактеріологічній), сейсмічній, гідрогеологічній і гідрометеорологічній обстановці (з

одержанням прогнозної інформації щодо можливості виникнення НС);

-режим діяльності у надзвичайній ситуації – при реальній загрозі виникнення надзвичайних ситуацій і реагуванні на них;

- режим діяльності у надзвичайному стані – запроваджується в Україні або на окремих її територіях у порядку, визначеному Конституцією України та Законом України "Про надзвичайний стан".

Основні заходи, що реалізуються ЄДСЗНС:

1) у режимі повсякденної діяльності:

- веденя спостереження і здійснення контролю за станом довкілля, обстановкою на потенційно небезпечних об’єктах і прилеглій до них території;

- розроблення й реалізація цільових і науково-технічних програм і заходів щодо запобігання НС, забезпечення безпеки і захисту населення;

- вдосконалення процесу підготовки персоналу уповноважених органів з питань НС та цивільного захисту населення4

- організація навчання населення методам і користуванню засобами захисту, правильним діям у разі НС;

- створення і поновлення резервів матеріальних та фінансових ресурсів для ліквідації НС;

- здійснення цільових видів страхування;

- оцінювання загрози виникнення НС та можливих наслідків;

2) у режимі підвищеної готовності: здійснення заходів, визначених для режиму повсякденної діяльності і додатково:

- формування оперативних груп для виявлення причин погіршання обстановки безпосередньо в районі можливого виникнення надзвичайної ситуації, підготовка пропозицій щодо її нормалізації;

- посилення роботи, пов’язаної з веденням спостереження та здійсненням контролю за станом довкілля, обстановою на потенційно небезпечних об’єктах і прилеглій до них території, прогнозуванням можливості виникнення НЗ та її масштабів;

- розроблення комплексних заходів щодо захисту населення і територій, забезпечення стійкого функціонування об’єктів економіки;

- приведення у стан підвищеної готовності наявних сил і засобів та залучення додаткових сил, уточнення планів їх дії переміщення у разі необхідності в район можливого виникнення НС;

- проведення заходів щодо запобігання виникненню НС;

- запровадження цілодобового чергування членів державної, регіональної, місцевої чи об’єктної комісії (залежно від рівня надзвичайної ситуації);

3) у режимі діяльності у надзвичайній ситуації:

- здійснення відповідною комісією у межах її повноважень безпосереднього керівництва функціонуванням підсистем і структурних підрозділів ЄДСЗНС;

- організація захисту населення і територій;

- переміщення оперативних груп у район виникнення НС;

- організація роботи, пов’язаної з локалізацією або ліквідацією НС, із залученням необхідних сил та засобів;

- визначення межі території, на якій виникла НС;

- організація робіт, спрямованих на забезпечення сталого функціонування об’єктів економіки та об’єктів першочергового життєзабезпечення постраждалого населення;

- здійснення постійного контролю за станом довкілля на території, що зазнала впливу наслідків надзвичайної ситуації, обстановкою на аварійних об’єктах і прилеглій до них території;

- інформування органів управління про рівень НС та вжиті заходи, пов’язані з реагуванням на цю ситуацію, оповіщення населення та надання йому необхідних рекомендацій щодо поведінки в умовах, які склалися;

4) у режимі діяльності у надзвичайному стані здійснюються заходи згідно із Законом України "Про надзвичайний стан".

Надзвичайний стан – це передбачений Конституцією України особливий правовий режим діяльності державних органів, органів місцевого й регіонального самоврядування, підприємств, установ і організацій, який тимчасово допускає встановлені Законом України "Про надзвичайний стан" обмеження у здійсненні конституційних прав і свобод громадян, а також прав юридичних осіб та покладає на них додаткові обов’язки.

Метою введення надзвичайного стану є якнайшвидша нормалізація обстановки, відновлення конституційних прав і свобод громадян, а також прав юридичних осіб, нормального функціонування конституційних органів влади, органів місцевого та регіонального самоврядування та ін. інститутів громадянського суспільства.

Надзвичайний стан вводиться лише за наявності реальної загрози безпеці громадян або конституційному ладові, усунення якої ін. способами є неможливим.

Надзвичайний стан по всій території України або в окремих її місцевостях вводиться Постановою Верховної Ради України з негайним повідомленням Президента України або Указом Президента України, затвердженим Верховною Радою України.

Держава вживає заходи:

- встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, а також обмеження свободи пересування по території, де запроваджено надзвичайний стан;

- обмеження руху транспортних засобів та їх огляд;

- посилення охорони громадського порядку та об’єктів, що забезпечують діяльність населення і народного господарства;

- заборона проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, а також видовищних, спортивних та ін. масових заходів;

- заборона страйків.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Сутність і особливості оперативного управління за умов виникнення НС. Оповіщення населення	\|	Та основних видів забезпечення у зоні НС

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.