Економічна сутність санації підприємства

Класифікація фінансової кризи

Розрізняють три види кризи:

1. стратегічна криза (коли на підприємстві зруйновано виробничий потенціал і відсутні довгострокові фактори успіху);

2. криза прибутковості (перманентні збитки вихолощують власний капітал, і це призводить до незадовільної структури балансу);

3. криза ліквідності (підприємство є неплатоспроможним або існує реальна загроза втрати платоспроможності.

Важливою передумовою застосування правильних антикризових заходів є ідентифікація глибини фінансової кризи. Існують три фази кризи:

· фаза кризи, яка безпосередньо не загрожує функціонуванню підприємства (за умови переведення його на режим антикризового управління);

· фаза, яка загрожує подальшому існуванню підприємства і потребує негайного проведення фінансової санації;

· кризовий стан, який не сумлінний з подальшим існуванням підприємства і призводить до його ліквідації.

Одним із засобів подолання платіжної кризи та запобігання банкрутству підприємства є фінансова санація.

Економічний словник тлумачить це поняття як систему заходів, здійснюваних для запобігання банкрутств промислових, торговельних, банківських монополій, визначаючи, що санація може відбуватися злиттям підприємства, яке перебуває на межі банкрутства, з потужнішою компанією; випуском нових акцій або облігацій для мобілізації грошового капіталу; збільшенням банківських кредитів і наданням урядових субсидій; перетворенням короткострокової заборгованості в довгострокову; повною або частковою купівлею державою акцій підприємства, що перебуває на межі банкрутства.

Санація – це система фінансово-економічних, виробничо-технічних, організаційно-правових та соціальних заходів, спрямованих на досягнення чи відновлення платоспроможності, ліквідності, прибутковості та конкурентоспроможності підприємства-боржника в довгостроковому періоді.Інакше кажучи, санація – це сукупність усіх можливих заходів, які можуть забезпечити фінансове оздоровлення підприємства. (Фінанси підприємств: Підручник / Кер. авт. кол. і наук. ред. проф. А.М. Поддєрьогіна. – 4-тє вид., перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 2002. – С.480).

Санація підприємства – це система заходів, що здійснюються у процесі провадження справи про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення його фінансового стану, а також на задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів через кредитування, реструктуризацію боргів і капіталу та (або) зміну організаційної чи виробничої структури суб'єктів підприємницької діяльності. (Зятковський І.В. Фінанси підприємств: Навч. Посібник. – 2-ге вид., перероб. та доп. – К.: Кондор, 2003. – С.315).

Метою фінансової санації є покриття поточних збитків та усунення причин їх виникнення, поновлення або збереження ліквідності й платоспроможності підприємств, скорочення всіх видів заборгованості, поліпшення структури оборотного капіталу та формування фондів фінансових ресурсів, необхідних для проведення санаційних заходів виробничо-технічного характеру.

Залежно від масштабів кризового стану підприємства та умов надання йому зовнішньої допомоги виділяють такі види санації:

· без зміни статусу юридичної особи. Таку санацію здійснюють з метою усунення неплатоспроможності підприємства, якщо його кризовий стан носить тимчасове явище;

· зі зміною статусу юридичної особи підприємства. Ця форма санації має назву реорганізації підприємства і передбачає здійснення процедур зміни форми власності, організаційно-правових форм діяльності та ін. Реорганізацію підприємства проводять при його глибокому кризовому стані.

Санація підприємства без зміни статусу юридичної особи може проходити у таких формах:

- погашення боргу підприємства за рахунок власних фінансових ресурсів, отриманих від проведення санаційних заходів;

- погашення боргу державного підприємства за рахунок коштів бюджету;

- погашення боргу підприємства за рахунок цільового кредиту банку. Таку форму санації може здійснювати, як правило, комерційний банк, що обслуговує підприємство, після отриманого аудиторського висновку про його діяльність. У випадку, коли надання прямого банківського кредиту неможливе, банк може здійснювати випуск облігацій (або інших боргових цінних паперів) під гарантію санатора;

- переадресування боргу іншій юридичній особі — підприємству, що виявило бажання взяти участь у санації підприємства-боржника. Умови переадресування боргу обумовлюються угодою. Для переадресування боргу на іншу юридичну особу повинна бути згода кредиторів.

Рішення про проведення санації може прийматися в таких основних випадках.

1. З власної ініціативи підприємства:

· коли підприємству загрожує банкрутство;

· при зверненні до господарського суду про порушення справи про своє банкрутство;

2. По закінченні місячного терміну з моменту опублікування в офіційному друкованому органі Верховної Ради чи Кабінету Міністрів України оголошення про порушення справи про банкрутство даного підприємства – якщо надійшли пропозиції від фізичних чи юридичних осіб, які бажають задовольнити вимоги кредиторів до боржника та подали акцептовані комітетом кредиторів та господарським судом пропозиції щодо санації (реорганізації) неспроможного підприємства.

3. З ініціативи фінансово-кредитної установи.

4. З ініціативи заставодержателя цілісного майнового комплексу підприємства.

5. З ініціативи Державного органу з питань банкрутства, якщо йдеться про державні підприємства, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує 25 %.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ОСНОВИ ФІНАНСОВОЇ САНАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА	\|	Класична модель фінансової санації

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.015 сек.