Збільшення статутного капіталу.

Фінансування санації за рахунок акціонерного (пайового) капіталу

Найзаінтересованішими в санації неспроможного підприємства особами є його власники (акціонери, пайовики тощо). Вони, як правило, несуть значний тягар фінансування санаційних заходів.

До групи джерел, яка пов’язана з діями засновників (власників) щодо операцій з капіталом підприємства-боржника, можна віднести конверсію боргу у власність, яка реалізується шляхом емісії нових корпоративних прав, зменшення вартості капіталу підприємства через викуп паїв та акцій у власників з метою їх подальшого обміну на боргові вимоги, конвертування облігаційної позики у корпоративні права; додаткову емісію акцій та емісію облігаційної позики; фінансову допомогу власників на безповоротній основі (альтернативна санація).

Основні цілі збільшення статутного капіталу підприємства:

¨ мобілізація фінансових ресурсів для проведення санаційних заходів виробничо-технічного характеру, для модернізації існуючих потужностей, переобладнання чи розширення виробництва;

¨ збільшення частки капіталу, в межах якої власники підприємства відповідають за його зобов'язаннями перед кредиторами, тобто підвищення кредитоспроможності суб'єкта господарювання та його фінансової стійкості;

¨ поліпшення ліквідності та платоспроможності підприємства, оскільки збільшення капіталу пов'язане, як правило, із залученням додаткових грошових ресурсів;

¨ акумуляція фінансового капіталу для придбання корпоративних прав інших підприємств, у тім числі з метою посилення впливу на такі підприємства, їх поглинання чи придбання їхніх потужностей.

Збільшення статутного капіталу підприємства проводиться шляхом:

1. Додатковий випуск акцій. Додатковий випуск акцій можливий за умови, що попередні випуски акцій повністю оплачені за вартістю, не нижчою від номінальної. Додаткові акції випускаються з номінальною вартістю акцій попередніх випусків і підписка на них проводиться на загальних засадах.

Зазвичай, основним джерелом збільшення статутного капіталу, яке оформляється додатковим випуском акцій, є додаткові внески передплатників (акціонерів).

2. Збільшення номінальної вартості акцій. Ця операція, на відміну від консолідації, при якій статутний капітал залишається незмінним, приведе до збільшення статутного капіталу товариства зі збереженням кількості випущених акцій, складу акціонерів та до підвищення ринкової вартості акцій.

Джерелом збільшення статутного капіталу товариства, яке може оформлятися збільшенням номінальної вартості акцій, є:

а) Реінвестування прибутків у підприємство, що реалізується за рахунок нерозподіленого прибутку (фінансового резерву - резервного капіталу), що приєднується до капіталу підприємства (акціонерного товариства) та резерву стабілізацій дивідендів, до створення якого, за згодою акціонерів, можуть вдаватися акціонерні товариства. Такий резерв формують за рахунок чистого прибутку, спрямованого на виплату дивідендів, в частині, що перевищує середню норму їх виплати за кілька попередніх років. Основним мотивом формування такого резерву є відмова акціонерів від разової вигоди для стабільності в отриманні дивідендів у майбутньому;

б) Реінвестування дивідендів. Реалізація такого заходу акціонерним товариством зумовлюється потребою у збереженні обігового капіталу, зниженні ринкової ціни акції шляхом збільшення їх кількості та збільшення зареєстрованого капіталу.

Механізм реінвестування дивідендів (повне або часткове) передбачає виплату дивідендів простими акціями на пропорційній основі (кожний акціонер має право отримати додаткові акції відповідно до частки акцій в статутному капіталі, якими він володіє)

в) Індексація вартості основних засобів. АТ має право збільшити статутний капітал на суму індексації первісної вартості основних засобів, зменшеної на суму зносу на них.

г) Конвертація облігацій в акції. Конвертована облігація - це довготермінове зобов'язання емітента, що включає право інвестора на придбання акцій цього емітента на обумовлених при розміщенні позики і юридичне закріплених умовах.

Умови конвертації такої облігації у просту акцію передбачають її прямий обмін на акцію без здійснення операцій з викупу облігацій і подальшого розміщення акцій. При випуску таких акцій прийнято встановлювати: термін, упродовж якого можна здійснювати такий обмін; вид акцій, на які може бути обміняна облігація; курс обміну облігацій на акції - коефіцієнт конвертації облігації в акції (кількість акцій,, що передаються позичальником інвестору при конвертації однієї облігації) або ціна конвертації (частка номінальної вартості позики, яка підлягає обміну на одну акцію).

При конвертації облігацій в акції вартість переданих інвестору акцій може встановлюватися:

¨ за балансовою вартістю, шляхом прирівнювання вартості акцій до вартості переданих за них облігацій;

¨ за ціною, нижчою за справедливу (право конвертації має самостійну цінність, хоч і невіддільну від позики);

¨ за ринковою вартістю, що полягає у порівнянні вартості акцій, які передаються в обмін, або з ринковою вартістю акцій підприємства, або з ринковою вартістю облігацій за цією позикою.

Акціонерні товариства вдаються до конвертації облігацій (довготермінова заборгованість товариства) в акції не тільки для збільшення власного капіталу і збереження обігових коштів, а й для погашення кредиторської заборгованості за облігаціями та покращення структури балансу.

Прийняття рішення щодо конвертації облігацій є тільки правом власника облігації. Тому виконання умов конвертації емітентом за бажанням власника облігації є обов'язковим.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Поняття та класифікація джерел фінансової санації підприємства	\|	Участь кредиторів у фінансовому оздоровленні боржника

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.011 сек.