Предмет і завдання правової статистики.

Правова статистика це одна із галузей статистичної науки. На території України термін «правова статистика» став застосовуватися лише з 1980 р., коли вийшов в світ навчальний посібник з такою ж назвою. До цього навчальна дисципліна і підручники мали назву «Судова статистика».

Історично назва «судова статистика» склалася за часів царської Росії. Тоді ще не існували статистика органів дізнання і досудового слідства, адміністративно-правова статистика та інші галузі статистики. У науковий обіг термін «судова статистика» було введено на початку 30-х років XX ст. Проте термін «правова статистика» на відміну від терміна «судова статистика» значно краще характеризує сутність даної навчальної дисципліни, яка своїми показниками відображує кількісну сторону різних соціальних явищ, пов’язаних із застосуванням норм права і реалізацією правової відповідальності: визначає рівень, структуру та динаміку, причини та прояви різних правопорушень і заходи боротьби з ними в конкретних умовах простору і часу.

Організаційно правова статистика на терені Російської імперії, до складу якої входила й Україна, почала формуватися з 1802 р., коли були утворені Міністерство внутрішніх справ і Міністерство юстиції. Вони стали систематично одержувати і досліджувати дані про різні кримінально-правові явища. Вагомий внесок в розвиток правової статистики цього періоду, особливо з 60-х років XIX ст., зробили вчені. Тоді з’являється значна кількість наукових праць, завдяки яким кримінальна статистика була істотно вдосконалена.

Судовою реформою 1864 р. були передбачені щорічні публікації даних про усі кримінальні справи.

Після установлення радянської влади у 1918 р. було прийняте перше положення про організацію державної статистики в країні. Відповідно до нього в органах державної статистики були введені відділи «моральної статистики», які збирали дані про усі аморальні явища: правопорушення, злочини, алкоголізм, самогоноваріння, безпритульність неповнолітніх тощо. Такі відділи одержували відомості від усіх органів, які вели боротьбу з тим чи іншим аморальним проявом.

Наприкінці 30-х років відділи «моральної статистики» були ліквідовані. Уся правова статистика організаційно стала будуватися лише за відомчою підпорядкованістю. Органи, до вели боротьбу з правопорушеннями, надсилали звіти тільки своєму вищому органу. Тривалий час навіть бланки документів первинного обліку не були уніфіковані.

За ініціативою органів прокуратури з 1961 р. стали впроваджуватися єдині бланки первинних документів для реєстрації злочинів в органах внутрішніх справ і прокуратури. З цього часу і починає функціонування єдина система реєстрації злочинів.

Починаючи з 1988 р. усі правоохоронні органи повинні подавати до обласних управлінь державної статистики (або до управлінь статистики міст Києва, Севастополя, Автономної Республіки Крим) звіти про виявлені факти правопорушень і свою діяльність, крім даних про оперативно-розшукову діяльність. З цього ж року було знято і завісу таємничості з показників правової статистики.

Отже, що ж зараз вивчає правова статистика:

Правова статистикавивчає кількісну сторону масових явищ і процесів, що стосуються діяльності правоохоронних та судових органів і пов’язані з застосуванням норм права та реалізацією правової відповідальності, тенденції та закономірності розвитку в конкретних умовах місця і часу в нерозривному зв’язку з їх якісними характеристиками.

Особливістю предмета правової статистики є те, що вона характеризує лише ті правові явища, які розглядалися правоохоронними органами. Якщо ті чи інші явища з якихось причин не зареєстровані, то правова статистика їх не вивчає. Для встановлення рівня цих фактів необхідно проводити кримінологічні та соціологічні дослідження. (В кримінології, наприклад, існує термін «латентна злочинність». Він характеризує ті злочини, які внаслідок дії різних причин і умов не були зареєстровані, але вчинені. Правова статистика про ці злочини не має ніякого уявлення.)

Ціліправової статистики:

- Перша і головна мета правової статистики – це цифрова характеристика і облік усіх правопорушень, які розглядаються в правоохоронних органах (органах внутрішніх справ, прокуратури, органах суду, органах державної безпеки, виправно-трудових закладах, нотаріату та інших державних органах, які займаються розглядом правових явищ), а також заходів, спрямованих на боротьбу з цими правопорушеннями.

- Друга мета правової статистики – дати цифрову характеристику діяльності усіх правоохоронних органів, оцінити її ефективність завдяки розробленій системі показників, а також визначити додержання законності в їх роботі.

Теоретичною основою, базою правової статистики є теорія статистики. Для виконання поставлених завдань правова статистика використовує методи теорії статистики.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ТЕМА 2. Організація правової статистики в Україні	\|	Значення правової статистики

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.