• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Види відносних величин.

У правовій статистиці використовують такі види відносних вели­чин:

o структури,

o координації,

o динаміки,

o інтенсивності,

o порівняння,

o виконання плану (договірних зобов’язань),

o планового завдання.

Розглянемо докладно кожен вид відносних величин.

1. Відносна величина структурихарактеризує склад сукупності.

Являє собою процентну величину окремої частини сукупності до цілого, яке приймається за 100 %. Так, відношення частки до цілого називається питомою вагою і виражається у відсотках.

Обчислюється діленням кожної частини сукупності на всю сукуп­ність і виражається у відсотках або коефіцієнтах.

або

У правовій статистиці відносні показники структури, наприклад, використовуються для обчислення структури злочинності в цілому, а також структури злочинів, що скоюються проти особи, держави, у сфері економіки, для характеристики осіб, що вчинили злочини, тощо.

Характеристика структури сукупності карних і цивільних справ становить важливу частину статистичного аналізу. За її допомогою можна з’ясувати, які злочини, адміністративні та цивільні правопо­рушення переважають у країні, місті, районі; який розподіл громадян і юридичних осіб як позивачів і відповідачів у цивільно-правових спорах; як розподіляються виявлені правопорушники або засуджені за статтю, віком, родинним станом, освітою тощо.

2. Відносна величина координації характеризує співвідношення ча­стин досліджуваної сукупності, що показують, у скільки разів порів­нювана частина явища більша або менша за частину, прийняту за базу порівняння.

Об­числюється відносна величина координації діленням кожної частини сукупності на частину, прийняту за базу порівняння.

За допомогою відносних величин координації, наприклад, ви­значають, скільки ДТП припадає на 100 працівників, співвідношення навмисних убивств і замахів на убивства, співвідношення злочинів різної тяжкості.

3. Відносна величина (темп) динаміки характеризує ступінь зміни явища в часі. Обчислюється діленням показників кожного наступного періо­ду на показники попереднього або початкового і виражається у відсотках, коефіцієнтах (разах).

Відносні величини, які характеризують динаміку, показують зміну в часі тих чи інших показників правової статистики: кількість шлюбів, розлучень, поданих позовів, розглянутих цивільних справ, штатної чисельності суддів, прокурорів, слідчих, зареєстрованих злочинів, засуджених і виправданих осіб тощо.

За часовий інтервал зазвичай береться рік. Але може застосовуватися і п’ять років, квартал, місяць і навіть день, що дає можливість виявити наявні зміни. Вибір інтервалу береться залежно від цілі і характеру вивчення юридично значущих явищ.

За основу (базу), яка дорівнює 1 або 100 %, беруться дані про суспільне явище, яке вивчається, у певний рік, який був характерним для цього явища. Наприклад, рік набрання чинності Кримінальним кодексом, перший післявоєнний рік, момент розпаду СРСР тощо. Обрання базового періоду дуже відповідальна справа. Його необґрунтований вибір може викривити характер змін явища, яке ми вивчаємо, на чому нерідко будуються політичні гасла.

Залежно від того чи одна й та сама база порівняння розрізняють базисні та ланцюгові величини (або темпи) динаміки.

Ланцюгові темпи динаміки відображають зміну показника за кожний період (рік) відносно попереднього періоду (року).

Об­числюється відносна динаміки ланцюговим способом діленням показника кожного наступного періоду на показник попереднього.

Базисні темпи динаміки показують накопичені зміни, тобто зміни за рік, два, три.

Об­числюється відносна величина динаміки базисним способом діленням показника кожного наступного періоду на показник першого періоду, прийнятого за базу порівняння (зазвичай першого).

4. Відносні величини інтенсивності характеризують ступінь наси­ченості досліджуваним явищем певного середовища розвитку або проживання. Обчислюються діленням різнойменних величин і вира­жаються іменованими числами (коефіцієнти народжуваності, смерт­ності, злочинності).

Чисельник цієї величини відображає масштаб поширення явища, яке вивчається, а знаменник характеризує величину середовища, в якому розвивається дане явище.

У правовій статистиці використовується багато показників від­носної величини інтенсивності.

У кримінально-правовій статистиці найпоширеніші такі:

Коефіцієнт злочинної інтенсивності:

Коефіцієнт злочинної активності:

(Кримінальна відповідальність у нас настає з 14 років стосовно обмеженого кола діянь і з 16 років – за всі злочини.)

Для об’єктивної оцінки рівня окремих груп і видів злочинів розра­ховують коефіцієнт насильницьких, корисливих, економічних діянь або умисних убивств, крадіжок, зґвалтувань тощо.

Відносні величини інтенсивності дають змогу об’єктивніше оці­нювати рівень злочинності та її види і порівнювати їх у часі й про­сторі.

5.Відносна величина порівняння характеризує співвідношення од­нойменних показників, що стосуються різних об’єктів. Виражається в коефіцієнтах (разах) або відсотках.

Обчислюють співвідношення абсолютних розмірів однойменних величин явища за один і той же період або момент часу по різних територіях або об’єктах, один з яких приймається за базу порівняння.

Наприклад, порівняння коефіцієнтів злочинності в Києві, Львові, Одесі або кількості умисних убивств у розрахунку на 100 тис. чол. в окремих регіонах.

6. Відносна величина виконання плану (договірних зобов’язань)ха­рактеризує співвідношення фактичних і планових рівнів показника; виражається у відсотках.

Техніка обчислення відносної величини виконання плану така:

7.Відносна величина планового завдання показує, у скільки разів плановий рівень того чи іншого показника перевищує фактичний його рівень у базисному періоді.

Обчислюється діленням планового завдання звітного (поточного) періоду на фактичний рівень показника в минулому (базисному) пе­ріоді.

Читайте також:

1. Аналіз відносних показників прибутковості (рентабельності) роботи банку
2. Види відносних величин
3. Вимірювання магнітних величин.
4. Відносні прикметники. Категорії відносних прикметників
5. Динаміка відносних показників грошового потоку за два роки
6. Зміни у відносних цінах
7. Індекси середніх величин.
8. Коефіцієнтний аналіз відносних показників грошового потоку.
9. Комплексна оцінка платоспроможності за допомогою відносних фінансових показників
10. Одиниці фізичних величин. Системи одиниць
11. Поняття величини та її вимірювання. Відображення властивостей реального світу через поняття величини. Види величин.

Переглядів: 9648