Функції

Економічний і соціальний комітет має надавати консультації з різних питань, якщо це прямо передбачається в ДЗЄС. Серед прикладів таких обов'язкових консультацій можна згадати ст. 43 (заходи щодо створення і втілення в життя Спільної сільськогосподарської політики), ст. 49 (директиви, спрямовані на забезпечення свободи пересування працівників), ст. 54 (заходи щодо свободи облаштування), ст. 75 (заходи щодо спільної транспортної політики) та ін. Амстердамський договір також вимагає проведення консультацій з ЕСК, які є обов'язковими з питань найму на роботу, охорони здоров'я та соціальних питань. Треба додати, що ЕСК також може надавати консультації іншим інституціям у разі необхідності, навіть якщо договір не містить будь-яких зобов'язань щодо цього. Амстердамський договір офіційно підтверджує право Європейського Парламенту консультуватися з ЕСК.

Члени ЕСК більше представляють інтереси своїх соціальних і економічних груп, аніж свої країни. Вони не можуть бути зв'язані ніякими зобов'язувальними інструкціями. Відповідно, вони є повністю незалежними у виконанні своїх обов'язків, діючи в інтересах усього Співтовариства (ст. 194, абз. З ДЗЄС).

1.3. Загальні засади Європейського Союзу Як уже було зазначено в попередньому параграфі, Договір про Європейський Союз (ДЄС) розширює сферу дії Співтовариства. ДЄС подав більш загальну й ідеологічно нейтральну сукупність цілей діяльності Співтовариства, тоді як раніше вони були майже виключно економічними (в широкому розумінні цього терміна). їх перелік міститься в ст. "В" і охоплює такі аспекти. Сприяння соціально-економічному прогресу Тут метою є запровадження удосконалених стандартів, але в такий спосіб, щоб забезпечити "збалансований і рівномірний розвиток". Створення економічного та валютного союзу (див. с. 220) і посилення економічних і соціальних зв'язків (див. с. 288) розглядаються як ключові елементи в досягненні цієї мети. Затвердження осібності ЄС на міжнародній арені Цього можна досягти протягом коротко- та середньотривалого періоду шляхом здійснення спільної зовнішньої політики та політики безпеки і протягом тривалішого періоду, якщо проводити спільну оборонну політику ЄС. Але це прагнення вже наразилося на труднощі, про що свідчить ухильність, з якою підходили до цього питання на Амстердамському саміті в червні 1997 р. та в прийнятому після нього Амстердамському договорі. Посилення захисту прав та інтересів громадян Співтовариства Найголовнішою складовою тут є введення поняття громадянства Союзу. Цю проблему буде розглянуто нижче (див. с. 214). Зміцнення співробітництва у галузі юстиції та внутрішніх справ Відповідні положення закріплені в ст. "К"—"К9" ДЄС. Йдеться про політику надання притулку, імміграційну політику, запобігання злочинності та боротьбу з нею, переслідування наркобізнесу та міжнародної злочинності, судову співпрацю в цивільних та кримінальних питаннях, митне співробітництво, координацію дій поліції щодо запобігання тероризму. Амстердамський договір вміщує деякі важливі положення, спрямовані на доповнення ДЄС, зокрема в галузі поліцейського та судового співробітництва з кримінальних питань. Встановлення "acquis communautaire" Цей термін повністю роз'яснюється на с. 38—39. Or. "F" ДЄС додає, що Союз поважає національну ідентичність держав-членів, урядові системи яких базуються на демократичних принципах (ст. "F(l)*). Відповідно до ст. "F(2)" ДЄС Союз також поважає основні права, які закріплені в Європейській конвенції прав людини і які передбачені конституційними традиціями, спільними для всіх держав-членів, і загальними принципами права Співтовариства (див. с. 104). Амстердамський договір засвідчує прагнення реалізувати положення ст. "F(l)" ДЄС встановленням певних покарань, що можуть бути накладені на держав-членів, які порушують ці положення. Завдяки введенню до ДЄС нової ст. "Fa" Союз наділив свій головний законодавчий орган, Раду Міністрів, повноваженнями приймати рішення про тимчасове припинення деяких прав, які надаються ДЄС щодо держави-члена, про яку йде мова. 1.4. Економічні засади Співтовариства Незважаючи на зміни, внесені таким істотним документом, як Договір про Європейський Союз, цілі Європейського Співтовариства залишаються тими ж, якими вони були зазначені в Римському договорі, підписаному 25 березня 1957 р. шістьма першими державами-членами. Хоч у преамбулі договору зроблено посилання на таке загальне прагнення, як "закладення основ більш тісного союзу між народами Європи", цілі Співтовариства значною мірою є економічними. їх можна розділити на загальні та особливі. Загальні цілі містяться в ст. 2 Договору про заснування Європейського Співтовариства. Перша ціль, що була додана ДЄС, полягає у створенні "спільного ринку, економічного та валютного союзу". Друга — Співтовариство має сприяти "гармонійному та збалансованому розвитку економічної діяльності, стійкому та безінфляційному зростанню, яке зберігає навколишнє середовище, досягненню високого рівня конвергенції економічних показників, високого рівня зайнятості й соціального захисту, підвищенню життєвого рівня і якості життя, тісному економічному та соціальному об'єднанню і солідарності держав-членів". До цих цілей ставляться більше як до "декларації проти недоліків", ніж як до визначеної заяви про курс на майбутнє. Ст. З, в якій визначено особливі цілі, нагадує, як саме Співтовариство намагається досягти цих благородних ідеалів. Вони збігаються з головними сферами політики Співтовариства, які детальніше будуть досліджені далі: · скасування митних зборів та кількісних обмежень на імпорт і експорт товарів у торгівлі між державами-членами, а також інших подібних заходів, що мають еквівалентну дію; · проведення спільної торговельної політики; · скасування перешкод вільному руху товарів, осіб, послуг і капіталу між державами-членами; · упровадження заходів щодо в'їзду та переміщення осіб у межах внутрішнього ринку; · проведення спільної транспортної політики, а також спільної політики у сфері сільського господарства та рибальства; · вжиття системи запобіжних заходів щодо забезпечення справедливої конкуренції на внутрішньому ринку; · зближення національних законодавств держав-членів до рівня, необхідного для функціонування спільного ринку; · політика в соціальній сфері, у тому числі створення Соціального фонду; · посилення конкурентоспроможності промисловості Європейського Співтовариства; · сприяння дослідженням та технологічному розвитку; · заохочення створення та розвитку транс'європейських комунікаційних мереж; · внесок у досягнення високого рівня охорони здоров'я; · внесок в освіту, професійне навчання та культурний розвиток держав-членів; · політика у сфері розвитку співробітництва; · вирішення соціальних і економічних труднощів заморських країн і територій; · внесок у зміцнення захисту прав споживачів; · заходи у сферах енергетики, цивільної оборони та туризму. Оскільки Співтовариство не в змозі надати рівного значення всім цим цілям, майже незаперечним є той факт, що воно зосереджує свою увагу тільки на тих, які вважаються основними для досягнення його головної мети. Отже, завершення в 1992 р. програми, про яку йдеться в Єдиному європейському акті, стало значним кроком у досягненні однієї з найважливіших економічних цілей Співтовариства, яка полягала у створенні внутрішнього ринку з можливістю вільного переміщення всіх факторів виробництва. Введення єдиної валюти в 1999 р. має стати досягненням ще одного економічного показника. Втілення інших цілей, зокрема в галузі соціальної політики, дещо відстає від цих досягнень. З огляду на зазначені вище цілі стає зрозумілим, що право Співтовариства не є безціннісною системою. Воно втілює в життя бажання його засновників сприяти розвитку економічної системи, базованої на вільному ринку. І хоча положення про соціальну політику та такі питання, як захист прав споживачів і захист навколишнього середовища, зменшують акцентування на економічному лібералізмі, право Співтовариства загалом є вираженням капіталістичної економіки та ідеології.

4.6. Загальні принципи права Загальні питання Правові джерела, які були розглянуті до цього, можна описати як джерела права Співтовариства. Хоч би якими вичерпними ці джерела не були, вони не охоплюють всіх проблем права Співтовариства. Це стосується важливого питання — захисту прав фізичної особи, враховуючи той факт, що право Співтовариства наділяє додатковими правами і покладає додаткові обов'язки на приватних осіб, як і на інституції Європейського Союзу та національні владні органи. Зрозуміло, що Суд ЄС застосовує при цьому "загальні принципи права". Договір про заснування Європейського Співтовариства певною мірою вказує на застосування цих загальних принципів. У ст. 164 зазначається, що від СЄС вимагається забезпечувати "дотримання права" при тлумаченні й застосуванні Договору. Відповідно до ст. 173 однією з підстав для перегляду актів Співтовариства є порушення Договору чи "будь-якої норми права, що забезпечує його виконання". "Норма права" має більш важливе значення, ніж просто формальні норми, що були описані вище. До того ж ст. 215 вимагає, щоб позадоговірна відповідальність Співтовариства визначалася згідно "з принципами права, які є загальними для всіх держав-членів". Вони можуть бути визначені таким чином: а) загальні принципи, які походять з природи права Співтовариства; б) ті, які є спільними для правового порядку однієї чи більше держав-членів; в) основні права людини; г) загальні принципи міжнародного права. Їх буде розглянуто нижче. Відповідальним за введення цих загальних принципів у структуру права Співтовариства є СЄС. Одна з причин цього полягає в тому, що більшість із його суддів проходили навчання в системах кодифікованого права, в яких суди переважно схиляються до застосування таких принципів, на відміну від судів, що належать до юрисдикції англосаксонського права. Загальні принципи, що походять із природи права Співтовариства Це принципи, які являють собою неминучий наслідок положень права Співтовариства та включають такі складові. Рівність Це поняття притаманне значній кількості положень договору, як загальних (ст. 6, яка забороняє дискримінацію на основі національності), так і спеціальних (ст. 119), що вимагає рівної оплати за рівну або рівноцінну працю). Однак "рівність" як загальний правовий принцип має значно ширше значення, ніж те, що виражається цими положеннями. По суті, цей принцип забороняє нерівне ставлення до ситуацій, які можуть бути порівняні, або рівне ставлення до нерівних ситуацій, якщо таке розрізнене ставлення не може бути виправдано об'єктивними причинами. Принцип рівності, що використовується узагальненим способом, уперше був сформульований СЄС в одному зі своїх перших рішень у справі щодо ЄОВС. Суд вимагав, щоб усі споживачі, спільного ринку мали рівний доступ до засобів виробництва. В іншому випадку принцип рівності був застосований на ширших підставах, ніж просто в торговому контексті, як, наприклад, наприкінці 1980-х років у справі стосовно персоналу. Працівник ЄОВС відповідно до права Люксембургу був виключений з приватного пенсійного фонду службовців ЄЕС та Євроатому. Суд виніс рішення, що це породжує фундаментальну нерівність між працівниками ЄОВС з одного боку та службовцями ЄЕС та Євроатому з іншого. Солідарність Цей принцип встановлює, що оскільки держави-члени користуються перевагами членства, вони також повинні дотримуватися його правил. Рішення, в якому це було чітко сформульовано, винесено у справі 39/72. Комісія звинуватила Італію в неправильному застосуваннні регламенту Співтовариства, який встановлював систему платежів за забій худоби і вилучення з ринку молочної продукції. Суд виніс рішення, що, розриваючи в односторонньому порядку зв'язок між перевагами і зобов'язаннями, який є наслідком членства, держава-член ставить під загрозу скасування солідарності держав-членів, а також її громадян.

Характеристика зовнішньоекономічних відносин
Дніпропетровської області з країнами Євросоюзу
(далі – ЄС)

Динаміка показників зовнішньої торгівлі області
з країнами ЄС у 2007 – 2011 роках

(млн дол. США)

Зовнішньоторго-вельний оборот
3919,2	6111,4	2557,8	3557,5	4522,4
Експорт	2202,2	3400,2	1154,8	1823,7	2328,7
Імпорт	1717,0	2711,2	1403,0	1733,8	2193,7
Сальдо	485,2	689,0	-248,2	89,9	135,0

Обсяги зовнішньоторговельних операцій у 2011 році

ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНИЙ ОБОРОТ склав 4522,4 млн дол. США (25,2% у загальному обсязі зовнішньоторговельного обороту області), у тому числі:
ЕКСПОРТ – 2328,7 млн дол. США (21,6% від загального обсягу експорту області),
ІМПОРТ – 2193,7 млн дол. США (30,5% від загального обсягу імпорту в область),
САЛЬДО зовнішньої торгівлі додатне – 135,0 млн дол. США.

У 2011 році зовнішньоторговельний оборот області з країнами ЄС збільшився на 27,1% у порівнянні з 2010 роком, експорт – на 27,7%, імпорт –
на 26,5%.

Обсяг експорту товарів збільшився у порівнянні з 2010 роком
на 27,6% і склав 2182,4 млн дол. США. До країн ЄС було спрямовано 11,3% експорту чорних металів області.

Обсяг імпорту товарів збільшився на 30,0% і склав 1976,1 млн дол. США.
До області з країн ЄС імпортувалися машини, обладнання та механізми – 23,1% (у загальному обсязі імпорту до області з країн ЄС); фармацевтична продукція – 20,4%; полімерні матеріали та пластмаси – 7,5%, папір та картон – 8,3%.

Найбільші обсяги експортно-імпортних товарних операцій здійснювались з такими країнами ЄС:

№ з/п	Назва країни	Експорт	Імпорт
2011 рікмлн дол. США	у % до попереднього року2011 рікмлн дол. СШАу % до попереднього року
	Країни ЄС, у тому числі	2182,4	127,61976,1130,0
1.	Польща	635,4	137,7151,899,3
2.	Чехія	345,1	147,3107,7156,1
3.	Словаччина	222,1	163,776,1138,7
4.	Румунія	253,3	114,998,0163,7
5.	Німеччина	135,3	70,2414,5127,3

У 2011 році обсяги експорту та імпорту послуг області та країн ЄС склали 146,3 млн дол. США та 217,6 млн дол. США і становили відповідно 140,7% та 101,7% рівня 2009 року.

Найбільші обсяги експортно-імпортних операцій послугами здійснювались з такими країнами ЄС:

№ з/п	Назва країни	Експорт	Імпорт
2011 рікмлн дол. США	у % до поперед-нього року2011 рікмлн дол. СШАу % до поперед-нього року
	Країни ЄС, у тому числі	146,3	140,7217,6101,7
1.	Кіпр	84,6	136,441,884,7
2.	Велика Британія	18,0	297,463,784,6
3.	Австрія	12,7	74,810,898,3
4.	Німеччина	5,2	104,216,7117,3
5.	Данія	3,4	180,00,5308,2

Обсяги зовнішньоторговельних операцій
у січні – лютому 2012 року

ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНИЙ ОБОРОТ товарів склав 556,4 млн дол. США (22,6% у загальному обсязі зовнішньоторговельного обороту товарами області), у тому числі:
ЕКСПОРТ – 275,1 млн дол. США (18,1% загального обсягу експорту товарів області),
ІМПОРТ – 281,3 млн дол. США (29,9% загального обсягу імпорту товарів до області),
САЛЬДО зовнішньої торгівлі від’ємне – 6,2 млн дол. США.

У січні – лютому 2012 року обсяги зовнішньоторговельного обороту товарами області з країнами ЄС зменшилися на 4,6% у порівнянні з відповідним періодом попереднього року, експорту – на 23,1%, імпорту збільшились на 45,5%.
До країн ЄС було спрямовано 8,8% експорту чорних металів області.

До області з країн ЄС імпортувалися машини, обладнання та механізми, електричне обладнання – 26,1% (у загальному обсязі імпорту до області з країн ЄС); фармацевтична продукція – 17,7%; паливо мінеральне, нафта та продукти її перегонки – 15,8%.

Найбільші обсяги експортно-імпортних товарних операцій здійснювались з такими країнами ЄС:

№ з/п	Назва країни	Експорт	Імпорт
січень-лютий 2012 рокумлн дол. США	у % довідп. періоду попереднього рокусічень-лютий2012 рокумлн дол. СШАу % до відп. періоду попереднього року
	Країни ЄС	275,1	76,9281,3145,5
1.	Польща	93,3	101,249,3316,8
2.	Чехія	41,8	96,213,9161,1
3.	Словаччина	25,8	93,36,565,2
4.	Німеччина	20,2	88,751,4130,5
5.	Румунія	20,5	80,24,944,6
6.	Італія	11,1	68,352,6316,0

Інвестиційна діяльність

Станом на 01.01.2012 в економіку регіону залучено прямих іноземних інвестицій в обсязі 8006,2 млн дол. США, у тому числі з країн Європейського Союзу на суму 7498,7 млн дол. США (93,7% від загального обсягу внесених інвестицій).
Інвестиції залучено з 25 країн Європейського Союзу. Найбільші обсяги інвестицій надійшли з Німеччини – 4647,1 млн дол. США (62,0%), Кіпру – 2312,0 млн дол. США (30,8%), Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії – 134,0 млн дол. США (1,8%), Австрії – 126,1 млн дол. США (1,7%), Нідерландів – 110,0 млн дол. США (1,5%), та Угорщини – 74,7 млн дол. США (1,0%).

В області зареєстровано 632 підприємства, в які вкладено інвестиції із країн Європейського Союзу, серед них:
ТОВ “Металургійний завод “Дніпросталь”;
ВАТ “Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод”;
ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг”;
ТОВ “Маїсадур Семанс Україна”;
ТОВ “АТБ-інвест”;
ПАТ “Іста-центр”;
ТОВ м’ясокомбінат “Ювілейний”;
Дочірнє підприємство “Мессер Україна”;
ВАТ “Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат”;
ТОВ “Агротек”;
Колективне підприємство “Автобаза – 0701”;
ЗАТ “Кривбас-Детва”.

( за матеріалами сайту дніпропетровської обл держ адміністрації http://www.adm.dp.ua)

Сучасний стан та перспективи відносин між Україною та Європейським СоюзомВерсія для друку Написати листа

Відносини між Україною та Європейським Союзом були започатковані у грудні 1991 року, коли Міністр закордонних справ Нідерландів, як головуючої в ЄС, у своєму листі від імені Євросоюзу офіційно визнав незалежність України.
Правовою основою відносин між Україною та ЄС є Угода про партнерство та співробітництво (УПС) від 16 червня 1994 р. (набула чинності 1 березня 1998 р.), яка започаткувала співробітництво з широкого кола політичних, торговельно-економічних та гуманітарних питань.
На сьогодні в рамках УПС визначено 7 пріоритетів співпраці між Україною та ЄС: енергетика, торгівля та інвестиції, юстиція та внутрішні справи, наближення законодавства України до законодавства Євросоюзу, охорона навколишнього середовища, транспортна сфера, транскордонне співробітництво, співпраця у сфері науки, технологій та космосу.
Партнерський діалог Україна-ЄС розвивається під час проведення щорічних засідань cаміту Україна-ЄС за участю Президента України; Ради з питань співробітництва за участю Прем’єр-міністра України; Комітету з питань співробітництва; Комітету парламентського співробітництва; регулярних консультацій Україна-Трійка ЄС, постійних експертних консультацій. Між Україною та ЄС щорічно відбувається понад 80 офіційних зустрічей та консультацій на високому і експертному рівнях.
Євроінтеграція є головним та незмінним зовнішньополітичним пріоритетом України.
Нинішній розвиток політичного діалогу між Україною та ЄС базується на впровадженні Україною Стратегії інтеграції до ЄС, виконанні сторонами УПС та Плану дій «Україна–ЄС», прийнятого у лютому 2005 року у Брюссель. У рамках Європейської політики сусідства. Україна виходить з того, що реалізація зазначеного документа має сприяти посиленню співпраці між Україною та ЄС в умовах розширення, створити необхідні умови для переходу в майбутньому до якісно нового рівня відносин з ЄС, а також сприяти поступовій інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС та створити передумови для започаткування з ЄС зони вільної торгівлі. Кінцевою політичною метою ПД має стати укладення нової рамкової угоди з ЄС, яка повинна замінити чинну УПС, строк дії якої завершується на початку 2008 року.
План дій створює належні рамки для розвитку взаємин між Україною та розширеним ЄС лише на короткостроковий період. Отже, Україна виходить з того, що наступним логічним кроком після успішного виконання Україною Плану дій має стати укладення нової рамкової угоди між Європейським Союзом та нашою державою, яка б визначала для неї чітку європейську перспективу.
З метою виконання Плану дій «Україна – ЄС» Дніпропетровською облдержадміністрацією було розроблено цільову програму реалізації державної стратегії євроінтеграції на регіональному рівні на 2005–2007 роки, затверджену рішенням сесії обласної ради від 16 вересня 2005 року №622-28/IV. У рамках програми реалізуються заходи першочергового та довгострокового характеру, у 2005 році основну увагу приділено заходам інформаційно-освітнього характеру.
Залишаючись поза межами Євросоюзу, Україна успішно асоціюється з процесом здійснення спільної європейської політики безпеки та оборони (ЄПБО). Наша держава бере участь у Поліцейських місіях ЄС в Боснії і Герцеговині та Республіці Македонія.
Свідченням поступового посилення взаємодії України з ЄС з питань зовнішньої та безпекової політики є ухвалення Євросоюзом рішення про приєднання України до позицій та заяв ЄС з регіональних проблем та питань міжнародного життя. Таким чином, вже на даному етапі Україні надано право бути складовою позицій ЄС, яким користуються країни-кандидати та країни-члени Європейської економічної зони. Започатковано також новий механізм діалогу – двосторонні консультації між Україною та Генеральним Секретаріатом Ради ЄС з питань зовнішньополітичного планування.
Помітною подією у двосторонніх взаєминах, яка отримала позитивний резонанс в колах ЄС, стало внесення Україною нових пропозицій щодо придністровського врегулювання. Ініціативна та активна позиція нашої держави з цього питання, а також прагнення досягти зрушень у врегулюванні цього „замороженого конфлікту”, сприяло зростанню довіри до України як впливового гравця у забезпеченні європейської безпеки і стабільності. Позитивним стало також укладення Меморандуму про створення Прикордонної місії ЄС на українсько-молдовському кордоні, практичне започаткування діяльності якої відбулося 1 грудня 2005 року.
ЄС визнає важливу роль України у забезпеченні безпеки і стабільності на континенті, а також її високий промислово-технологічний потенціал у військовій сфері, що підтверджується практикою запрошення нашої держави до проведення військових навчань за участю підрозділів ЄС.
Динамічно розвивається торговельно-економічне співробітництво між Україною та Європейським Союзом. З року в рік стабільно зростає двосторонній зовнішньоторговельний оборот та прямі іноземні інвестиції з країн ЄС в українську економіку. На сьогодні розширений ЄС є найбільшим зовнішньоторговельним партнером України. Його частка у загальному обсязі зовнішньої торгівлі товарами і послугами України сягає 33,6%, тобто більше третини зовнішньоекономічної діяльності України орієнтується на цей ринок.
30 грудня 2005 року набуло чинності рішення ЄС надати Україні статусу країни з ринковою економікою в рамках антидемпінгового законодавства ЄС.
Україна та ЄС активно співпрацюють у рамках Робочої групи з питань розгляду заявки України на вступ до СОТ. Вступ України до СОТ відкриє можливість для сторін розпочати переговори про укладання Угоди про створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Разом з тим, підготовча робота до цього процесу вже розпочата, зокрема, здійснюється перегляд спільного дослідження про передумови створення ЗВТ Україна-ЄС.
Успішно реалізується комплекс заходів за напрямами міграції і притулку, прикордонного співробітництва та візової політики, боротьби з організованою злочинністю, тероризмом, співпраці у питаннях забезпечення верховенства права, вдосконалення правової системи, правового та правоохоронного співробітництва.
Проводяться переговори з укладення Угоди про реадмісію та Угоди про спрощення візового режиму між Україною та ЄС.
Європейським Союзом надається суттєва фінансова і технічна підтримка правовій реформі, зміцненню прикордонної структури України, розвитку ефективної системи надання притулку, посиленню протидії відмиванню коштів, активізації боротьби з торгівлею людьми та незаконним переміщенням наркотиків.
В останні роки помітно активізувалося співробітництво України та ЄС в галузі енергетики, в тому числі ядерної, та охорони навколишнього середовища. Зокрема, у 2005 р. набуло динамічного розвитку співробітництво в енергетичній галузі між Україною та ЄС. При цьому зросла політична та фінансова допомога Україні з боку ЄС щодо реформування та реструктуризації енергетичного сектору та подолання наслідків аварії на Чорнобильській станції.
Європейський Союз є найбільшим донором України. Починаючи з 1991 року, загальний обсяг допомоги, наданої Україні з боку ЄС в рамках програми ТАСІS, макрофінансової та гуманітарної допомоги, складає понад 1 млрд. євро. Підписана у 2005 р. та ратифікована у лютому 2006 р. Рамкова Угода між Україною та Європейським інвестиційним банком дозволить залучати кошти цієї фінансової інституції ЄС для реалізації інфраструктурних проектів в Україні.
Перспективним напрямом співробітництва України та ЄС є сфера космічних досліджень. Враховуючи той факт, що Україна належить до вісімки держав, які мають значний розвинутий технічний та технологічний потенціал у сфері освоєння космічного простору, 1 грудня 2005 р. під час саміту Україна – ЄС у Києві була підписана Угода про співпрацю у створенні цивільної Глобальної навігаційної супутникової системи (GNSS).

Версія для друку Написати листа

Інфо - Так сам о.

Пріоритети Даньського президентства у ЄС:відповідальна економіка, динамика, екологія, безпека
№ 2 лютий 2012р.	Європа потребує більше інтеграції
№ 3 лютий 2012р.	Українська євроінтеграція: витримати курс?
№ 4 лютий 2012р.	Культура як запорука сталого розвитку На теренах Східного партнерства розпочато масштабну культурну програму ЄС
№ 5 травень 2012р.	Підзаряджаючи розвиток ЄС інвестує кошти та інтелект у сталу енергетику і безпечне довкілля
№ 6 червень 2012р.	День Європи-2012: ще більше інтеграції задля розвитку
№ 7 липень 2012р.	Відкриваючи Європу, відкриваючи Україну У червні українці та європейці знайомилися зблизька
№ 8 серпень-вересень 2012р.	Європейський Союз активізує проект „Східне партнерство”
№ 9 жовтень 2012р.	Континент миру Європейський Союз – лауреат Нобелівської премії миру 2012 року
№ 10 листопад 2012р.	Політика підтримки та розвитку: ЄС віддасть грошову складову Нобелівської премії дітям-жертвам воєн та конфліктів

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Склад і призначення	\|	Ресурси і технології інформаційних систем.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.016 сек.