Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Поняття помилок і шахрайства, причини їх виникнення

 

Фінансова звітність та інша обліково - економічна інформація, як відомо, має здатність до перекручень, які можуть бути результатом помилок та шахрайства. Перекручення, які можуть мати місце у фінансовій звітності, класифікують за двома ознаками:

- ненавмисне перекручення;

- навмисне перекручення.

Згідно з Міжнародними стандартами аудиту, термін «помилка» означає ненавмисні перекручення (похибки) фінансової звітності, такі, як:

- арифметичні помилки або описки в первинних документах, облікових регістрах та фінансовій звітності;

- пропущення фактів та їх неправильна інтерпретація;

- неправильне використання облікової політики.

Термін «шахрайство» означає навмисні дії однієї або кількох осіб з числа керівників або співробітників суб’єкта або третіх осіб, які призвели до неправильного подання фінансової звітності». Ознаки шахрайства мають такі дії навмисного характеру:

- маніпуляція, фальсифікація, зміна облікових записів і документів ;

- незаконне привласнення активів;

- приховування або пропущення інформації про операції в документах, облікових записах;

- відображення в обліку незвичних операцій;

- неправильне використання облікової політики;

- неправильна оцінка активів та неправильне їх списання;

- невідповідне відображення записів в обліку.

На ймовірність виникнення помилок і шахрайства можуть впливати зовнішні та внутрішні фактори:

1. Зовнішні фактори:

- стан національної економіки (криза, депресія, пожвавлення, піднесення);

- часті зміни законодавства;

- стан галузі діяльності;

- галузеві особливості виробничої діяльності.

2. Внутрішні фактори:

- недосконала організація управління;

- недосконала організація обліково-економічної роботи;

- значні інвестиції в кризові галузі діяльності;

- зміни облікової політики;

- зміни договірних відносин;

- наявність незвичайних операцій;

- кадрова політика підприємства.

Відповідальність за фінансову звітність підприємства, запобігання та виявлення фактів шахрайства та помилок, покладається на керівництво підприємства, котре постійно підтримує відповідність і ефективність систем обліку й внутрішнього контролю підприємства. Керівництво підприємства також несе відповідальність за надання користувачам можливості ознайомлення з документами фінансової звітності підприємства і змістом аудиторського звіту стосовно цієї фінансової звітності.

Аудитор відповідає за аудиторський висновок про фінансову звітність підприємства й не повинен відповідати за виявлення абсолютно всіх фактів шахрайства і помилок, котрі можуть істотно вплинути на достовірність фінансової звітності підприємства. Проте аудитор повинен отримати гарантію відсутності істотних випадків і фактів такого виду для написання позитивного аудиторського висновку.

Аудитор матеріально відповідає (в межах умов підписаного договору) за порушення, які пов’язані з невідповідним виконанням ним своїх обов’язків і які стали причиною матеріальних збитків клієнта.

Під час планування аудиторської перевірки аудитор має оцінити ризик того, що помилки та шахрайство можуть спричинити значні перекручення у фінансовій звітності підприємства і звернутися до керівництва підприємства із запитом про те, чи всі помилки та випадки шахрайства документально оформлені й представлені йому.

На підставі зробленого оцінювання ризику аудитор повинен вибрати такі аудиторські процедури, котрі дадуть йому впевненість, що перекручення в офіційно оприлюдненій фінансовій звітності підприємства, які випливають з наявних помилок та шахрайства, будуть виявлені.

Під час планування аудиторської перевірки аудитор має прогнозувати за даними текстового опитування наявність або можливість існування помилок чи шахрайства.

Основними процедурами виявлення шахрайства та помилок є:

1. Зустрічна перевірка.

2. Документальне підтвердження.

3. Свідчення персоналу підприємства.

4. Арифметична перевірка.

Аудитор повинен навести відповідні аудиторські докази того, що помилки та шахрайство, які можуть стосуватися до суттєвих у фінансовій звітності підприємства, не знайдені, а якщо знайдені, то вони відповідним чином виправлені в обліку і результат їх виправлення вплинув на окремі позиції фінансової звітності підприємства. Ймовірність виявлення помилок значно більша, ніж виявлення випадків шахрайства, тому шахрайство зазвичай виявляється аудитором вже як фактично здійснене і запобігти йому дуже важко.

У разі виявлення помилок і шахрайства аудитор має відобразити їх сутність, а саме: зміст помилки, посилання на норму закону або іншого нормативного документа, навести перелік та додати необхідні документи, які підтверджують наявність перекручень, пояснення посадових осіб з цього приводу, перелік посад та прізвища посадових осіб, які припустилися помилок та шахрайства, а також осіб, які санкціонували такі перекручення, назви підрозділів, розмір заподіяної шкоди та інші відомості. Аудитор має оцінити виявлені відхилення в обліку і звітності відносно критерію суттєвості.

Незважаючи на те, що аудитор враховує при формуванні своєї думки лише суттєві перекручення фінансової звітності, у процесі аудиту він повинен зафіксувати всі виявлені ним помилки і факти шахрайства, довести їх до відома замовників аудиту. Стосовно фактів шахрайства, то аудитор має оцінити участь у цьому керівних осіб підприємства. У більшості випадків про існування шахрайства буде доцільно повідомити керівника особи, яка задіяна у шахрайстві й займає службову посаду на рівень нижчу, ніж її безпосередній керівник. Якщо до шахрайства причетний найвищий керівник підприємства (директор підприємства), аудитор має право та повинен отримати юридичну консультацію від іншого фахівця (юриста чи адвоката) стосовно своїх подальших дій або напрямів аудиту. Подальші дії аудитора залежать від конкретних обставин, але одержана аудитором інформація стосовно помилок і шахрайства впливає на його думку стосовно перевіреної фінансової звітності й виду аудиторського висновку.


Читайте також:

  1. II. Поняття соціального процесу.
  2. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
  3. XVII ст.). Виникнення козацтва.
  4. А/. Поняття про судовий процес.
  5. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
  6. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
  7. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.
  8. Аналіз опрацювання помилок
  9. Аналіз ступеня вільності механізму. Наведемо визначення механізму, враховуючи нові поняття.
  10. Античний Рим: економічні причини розвитку і занепаду
  11. АРХІВНЕ ОПИСУВАННЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ
  12. Аудиторські докази: поняття та процедури отримання




Переглядів: 1686

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Аудиторські докази: поняття та процедури отримання | Суттєвість помилок в аудиті

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.01 сек.