Етапи розвитку світового господарства. Основні риси сучасної міжнародної економіки

Рівні міжнародних економічних відносин

Існує два основних рівні світового господарства.

1. Перший рівень представляє світове господарство як сукупність національних господарств, об'єднаних міжнародним поділом праці. Міжнародні економічні відносини трактуються як відносини між країнами. У цих відносинах превалює торговельна складова.

2. Другий рівень представляє світове господарство як цілісну систему з однорідним соціально-економічним ладом й єдиним світогосподарським простором: технологічним, економічним, правовим, соціально-культурним. Розвиваючись на базі світогосподарського поділу праці, єдиний світогосподарський простір втягує у свою орбіту національні господарства (за умови досягнення ними достатнього рівня суспільно-політичного, економічного та науково-технічного розвитку).

Форми міжнародних економічних відносин (МЕВ):

· міжнародна торгівля товарами і послугами;

· міжнародний рух капіталу;

· міжнародна міграція робочої сили;

· міжнародна передача технологій;

· міжнародні валютні відносини;

· міжнародні кредитні відносини;

· міжнародна економічна інтеграція та ін.

За сферою дії МЕВвиділяють:

- мікрорівень (зовнішньоекономічні операції між підприємствами, фірмами, громадянами різних держав);

- макрорівень (відносини між державами, регулювання міжнародних економічних відносин національними державами);

- наднаціональний рівень (міжнародні зв'язки на рівні інтеграційних об'єднань).

Залежно від характеру МЕВрозрізняють:

- міжнародні економічні контакти – найпростіші, одиничні, епізодичні.

- міжнародну економічну взаємодію – гарно відпрацьовані, стійкі економічні зв'язки, які базуються на угодах, укладених на тривалий час;

- міжнародне економічне співробітництво – міцні й тривалі зв'язки коопераційного характеру, закріплені довгостроковими угодами.

- міжнародну економічну інтеграцію – вищий рівень розвитку МЕВ, що характеризується тісним взаємозв'язком економік, узгодженням внутрішньої й зовнішньої політики.

Основні етапи розвитку світового господарства:

1. Кінець XIX – початок XX ст. – розвиток масового виробництва сприяв переростанню світового ринку у світове господарство, коли поряд з обміном товарами зросла міграція капіталу, великий розвиток одержали міжнародні виробничі зв'язки з виготовлення кінцевих продуктів, а міжнародне господарство складалося з індустріальних країн Заходу (метрополій) і їхніх аграрно-сировинних придатків (колоній).

2. Період між двома світовими війнами – капіталістичні країни уражені глибокою соціально-економічною кризою, яка обмежує інтенсивність міжнародних економічних зв'язків.

3. Утворення після 2-ї світової війни табору соціалістичних країн. Розпад колоніальної системи. Звужується сфера світового ринку та водночас посилюються взаємозв’язки між капіталістичними країнами.

4. Зближення рівнів економічного розвитку США й інших промислово розвинених країн (середина 1970-х рр.). Економічне домінування США змінилося багатополюсною системою світового господарства, що суттєво посилило конкуренцію між трьома центрами капіталістичного світу: Північною Америкою (на чолі з США), Західною Європою (ЄС) та Південно-Східною Азією (на чолі з Японією).

5. Світові економічні кризи 70–80-х. Перехід до глобальної економіки.

В 70–80р. у світі пройшла ціла смуга криз: енергетична, валютна, сировинна та ін. Світова економічна система виходить на новий рівень інтернаціоналізації та міжнародної економічної інтеграції – економічну глобалізацію, що характеризується інтенсифікацією і новою якістю внутрішніх міжнародних зв’язків у планетарних масштабах, перетворенням національних господарств та їх суб’єктів на складову частину планетарного відтворювального процесу.

6. Розпад соціалістичного табору означав повноцінне включення постсоціалістичних країн до світового господарства, що супроводжувалося болісними для них явищами (безробіття, знищення деяких галузей, падіння життєвого рівня).

7. Світова фінансово-економічна криза (почалася у 2008 р.) викликана відсутністю адекватного регулювання світової економіки за умов глобальних масштабів соціально-економічних процесів і взаємозалежності різних країн. В умовах глобалізації визначальними стають всесвітні економічні відносини, коли національні суб'єкти господарського життя змушені усе більше пристосовуватися до правил, установленим у межах певного економічного союзу, та міжнародними організаціями.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Сутність міжнародного поділу праці. Спеціалізація та кооперування	\|	Розвитку та її критерії. Розвинені країни

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.