• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Сутність міжнародного поділу праці. Спеціалізація та кооперування

Лекція 1. Міжнародна економічна система

1.1. Поняття і предмет курсу «Міжнародна економіка»

1.2. Сутність, форми та фактори міжнародного поділу праці. Спеціалізація та кооперування

1.3. Рівні міжнародних економічних відносин

1.4. Етапи розвитку світового господарства. Основні риси сучасної міжнародної економіки

1.1. Поняття і предмет курсу «Міжнародна економіка»

Міжнародна економікау широкому розумінні – це теорія, що вивчає економіку сучасного світу, економічну взаємозалежність і економічну взаємодію країн та закономірності функціонування світового господарства.

Міжнародна економікау вузькому розумінні – це частина теорії ринкової економіки, що вивчає закономірності взаємодії господарських суб’єктів різної державної належності в сфері міжнародного обміну товарами і послугами, руху факторів виробництва та закономірності формування міжнародної економічної політики держав.

Міжнародна економіка складається з міжнародної мікроекономіки та міжнародної макроекономіки.

Міжнародна мікроекономіка вивчає міждержавний рух конкретних товарів, послуг та факторів їх виробництва, а також їх ринкові характеристики (попит, пропозицію, ціну тощо).

Міжнародна макроекономіка вивчає особливості взаємодії національних економік та світового господарства в цілому, особливості їх функціонування та регулювання в умовах глобалізації фінансових ринків.

Світове господарство – це сукупність господарських комплексів країн світу, зв’язаних між собою системою міжнародних економічних відносин.

Міжнародні економічні відносини – зв'язки, що встановлюються на міжнародному рівні в результаті торгівлі, міграції робочої сили, руху капіталу, міжнародного кредиту, валютних відносин і науково-технічного співробітництва.

Суб'єктами міжнародних економічних відносин є: фізичні особи, юридичні особи, держави, міжнародні організації.

Об'єкти міжнародних економічних відносин – це експорт та імпорт товарів і послуг, міжнародний рух капіталу, міжнародні спеціалізація і кооперація виробництва, здійснення господарської діяльності за кордоном, фінансові операції, науково-технічні зв'язки, оренда засобів виробництва; зустрічна торгівля; спільне підприємництво та ін.

Міжнародний поділ праці – вищий ступінь розвитку суспільного поділу праці між країнами, що ґрунтується на економічно вигідній спеціалізації виробництва окремих країн на тих чи інших видах продукції і веде до взаємного обміну результатами виробництва на світових ринках.

Міжнародний поділ праці є засобом підвищення ефективності світової економіки. Він забезпечує найбільш раціональне використання ресурсів нашої планети.

Вирізняють три типи поділу праці:

1) Загальний – за сферами виробництва та галузями господарства країни (галузева спеціалізація).

2) Частковий – базується на виробництві окремих видів кінцевої продукції та послуг (предметна спеціалізація).

3) Одиничний – пов'язаний із спеціалізацією виробників на виготовленні окремих деталей, вузлів, компонентів кінцевої продукції (поузлова та подетальна спеціалізація) або на окремих стадіях технологічного процесу (технологічна спеціалізація).

Міжнародний поділ праці існує у двох основних формах:

1) Міжнародна спеціалізація виробництва (означає спеціалізацію країн на виробництві певних видів продукції або послуг і міжнародний обмін ними).

Більшість країн сьогодні спеціалізуються на виготовленні не цілісних виробів, а їх компонентів (одиничний поділ праці). Міжнародну виробничу спеціалізацію визначають переважно транснаціональні корпорації. Вони враховують при виборі спеціалізації не лише географічні чинники, а й соціально-економічні та політичні (передовсім стабільність).

2) Міжнародне виробниче кооперування (полягає в розвитку міжнародних виробничих зв'язків між міжнародно-спеціалізованими суб'єктами з метою поєднання взаємодоповнюючих виробничих процесів).

Міжнародне кооперування класифікують:

- за видами – економічне, виробниче, науково-технічне, у сфері збуту;

- за організаційною формою – виконання спільних програм, договірна спеціалізація, створення спільних підприємств;

- за структурою зв'язків – внутрішньофірмове і міжфірмове, внутрішньогалузеве і міжгалузеве, горизонтальне, вертикальне, змішане;

- за територіальним охопленням – між двома і більше країнами, в межах регіону, міжрегіональне, всесвітнє;

- за кількістю суб'єктів – двостороннє і багатостороннє.

Читайте також:

1. I. Доповнення до параграфу про точкову оцінку параметрів розподілу
2. Авоматизація водорозподілу регулювання за нижнім б'єфом з обмеженням рівнів верхнього б'єфі
3. Автоматизація водорозподілу з комбінованим регулюванням
4. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.
5. Автоматизація водорозподілу регулювання зі сталими перепадами
6. Автоматизація водорозподілу регулюванням з перетікаючими об’ємами
7. Автоматизація водорозподілу регулюванням за верхнім б'єфом
8. Автоматизація водорозподілу регулюванням за нижнім б'єфом
9. Алкоголізм і безпека праці.
10. Аналіз ефективності використання каналів розподілу
11. Аналіз продуктивності праці.
12. Аналіз розподілу прибутку підприємства

Переглядів: 1245