• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Поводження і функція витрат

Оскільки, як ми побачили вище, витрати для підприємства – дуже складний елемент фінансових відносин, потрібно глибше розглянути їх природу.

Поводження витрат - це характер реакції витрат на зміни в діяльності підприємства.

Діяльність, що впливає на витрати, називають фактором витрат.

Для опису поводження витрат у науковій літературі традиційно використовують терміни: "змінні витрати" і "постійні витрати", а також "напівзмінні витрати" і "напівпостійні витрати". При цьому як основний фактор витрат звичайно розглядають обсяг діяльності (виробництво чи реалізацію).

Змінні витрати - витрати, що змінюються прямо пропорційно зміні обсягу діяльності, або іншого фактора витрат.

Типовим прикладом змінних витрат є прямі матеріальні витрати, відрядна зарплата й ін.

Напівзмінні витрати - витрати, що змінюються, але не прямо пропорційно зміні обсягу діяльності (чи іншого фактора витрат). Наприклад, витрати на придбання матеріалів за умови одержання знижки у випадку покупки великої партії, витрати часу на виробництво продукції, що поступово скорочуються в міру збільшення кваліфікації працівників - так називана «крива досвіду».

Постійні витрати - витрати, що залишаються постійними у випадку зміни обсягу діяльності, або чи іншого фактора витрат. Прикладом, постійних витрат є прямолінійна амортизація, орендна плата і т.д.

Необхідно відзначити, що постійні витрати є такими тільки в межах релевантного діапазону діяльності і визначеного часу.

Релевантний діапазон - діапазон діяльності (розбіг фактору, в даному випадку - обсягів виробництва), у межах якого зберігається взаємозв'язок між величиною витрат і їхнім фактором. Наприклад, витрати на оренду будуть зростати, якщо збільшення обсягу виробництва потребує додаткової площі і навпаки.

Але навіть у межах релевантного діапазону постійні витрати залишаються незмінними тільки протягом визначеного часу. Наприклад, внаслідок інфляції плата за оренду приміщення в одному кварталі року може бути вище, ніж у попередньому. Але протягом кварталу орендна плата не залежить від обсягу діяльності.

Правило релевантного діапазону діє і для змінних витрат.

У багатьох випадках при досягненні визначеного рівня діяльності витрати змінюються різко, стрибками. Такі витрати називають напівпостійними чи східчастими.

Напівпостійні витрати - витрати, що міняються східчасто, при зміні обсягу діяльності.

Прикладом таких витрат є зарплата ремонтників, за умови, якщо для обслуговування устаткування на кожні 1000 машино-годин потрібен один ремонтник. Зі зростанням машино-годин і появою нового ремонтника виникає стрибок витрат.

На практиці дуже рідко буває, коли які-небудь витрати бувають змінні чи постійні витрати у «чистому вигляді».

Змішані витрати - витрати, що містять елементи як змінних, так і постійних витрат.

Типовий приклад змішаних витрат - плата за телефон, що включає постійні витрати у виді абонентської плати і змінні витрати - плату за міжміські розмови.

Менеджер на підприємстві може впливати на поводження витрат за допомогою рішень, що стосуються таких факторів, як виробництво і послуги, потужність, технологія і фінансова політика.

Виходячи з цього, постійні витрати розділяють на двох груп: обов'язкові і дискреційні (Мал.3.5).

Мал. 3.5. Структура постійних витрат

Обов'язкові витрати - витрати, що визначаються потужністю підприємства. Наприклад, амортизація, зарплата обслуговуючого персоналу.

Розмір цих витрат залежить від розміру спроектованої потужності. Але коли потужність визначена, то абсолютна величина обов'язкових витрат за короткий проміжок часу практично не міняється в залежності від ступеня використання потужності. Однак, за тривалі періоди значні зміни попиту можуть стати причиною зміни обов'язкових витрат.

Дискреційні витрати - витрати, розмір яких визначається керівництвом підприємства і не зв'язаний безпосередньо зі змінами у поточній діяльності, наприклад, витрати на дослідження і розробки.

Вивчення поводження витрат дозволяє здійснити оцінку витрат і побудувати їхню функцію.

Оцінка витрат - процес обчислення поводження витрат, тобто встановлення кількісного взаємозв'язку між витратами і різними факторами на підставі дослідження діяльності підприємства.

Функція витрат - математичний опис взаємозв'язку витрат і їхнього фактора.

У спрощеному виді функція витрат може бути описана так:

, (3.1)

де Y - сукупні витрати;

a - загальні постійні витрати;

b - змінні витрати на одиницю продукції;

x - значення фактора витрат.

На практиці витрати мають кілька факторів витрат, але для побудови функції витрат у більшості випадків вибирають один чи два найбільш значущих фактори.

Функція витрат полегшує прогнозування майбутніх витрат для різних рівнів (умов) діяльності.

Наявність змішаних витрат ускладнює побудову функції витрат. Тому для визначення функції витрат застосовують різні методи:

1) технологічний аналіз;

2) аналіз рахунків;

3) метод максимальної і мінімальної крапки;

4) метод візуального пристосовування графічний (статистичний) метод;

5) регресійний аналіз;

6) спрощений статистичний аналіз.

Технологічний аналіз (нормативний, проектно-конструкторський, аналітичний) - системний аналіз функцій діяльності для визначення технологічного взаємозв'язку між витратами і результатами діяльності.

Такий аналіз вимагає детального вивчення всіх операцій, їх доцільності, визначення необхідних операцій, потреб ресурсів і оцінки адекватності їх використання. В його процесі здійснюється нормування витрат з одночасним виявленням змінних витрат.

Перевагою такого аналізу є те, що він орієнтований на майбутні операції, а не на вивчення минулої діяльності. Але він вимагає значних витрат часу і коштів.

Аналіз рахунків передбачає поділ витрат на змінні і постійні по відношенню до відповідного фактора, використовуючи дані рахунків бухгалтерського обліку. Такий поділ проводиться на основі спостереження динаміки витрат минулих періодів, інтуїції і досвіду фахівця. Основним недоліком даного методу є визначена суб'єктивність і можливість істотних розходжень між минулими і майбутніми умовами діяльності. До деякої міри уникнути зазначених недоліків можна за допомогою серії спостережень і використання математичних методів.

Метод максимальної і мінімальної крапки передбачає визначення функції витрат на основі допущення, що змінні витрати - це різниця між сукупними витратами при вищому і нижчому рівнях діяльності.

З усієї сукупності даних вибираються два періоди з найбільшим і найменшим обсягом виробництва (чи іншим фактором витрат).

Для визначення середніх змінних витрат використовується формула:

, (3.2)

де AVC – середні змінні витрати;

TCmax, min – максимальна і мінімальна загальна сума витрат;

q_max, _min – максимальний и мінімальний обсяг виробництва (або іншого фактору витрат).

Метод візуального пристосовування або графічний (статистичний) метод заснований на використанні кореляційного аналізу - розкид крапок на графіку відбиває ступінь взаємозв'язку (кореляції) між витратами і фактором витрат.

Це - графічний підхід до визначення функції витрат, при якому аналітик візуально проводить пряму лінію, приймаючи в увагу всі крапки витрат. Крапка перетинання з віссю витрат показує рівень постійних витрат.

Перевагою візуального підходу є те, що всі крапки використовуються у визначенні функції витрат. Цей підхід забезпечує більш точну оцінку, чим використання методу максимальної і мінімальної крапки. Проте, візуальний підхід є дуже суб'єктивним і ігнорує питання про якість отриманої залежності.

Регресійний аналіз - статистична модель, що використовується для визначення зміни середнього значення залежної величини під впливом зміни однієї чи декількох незалежних змінних величин.

При застосуванні регресійного аналізу для визначення функції витрат загальна сума витрат розглядається як змінна величина, що залежить від деякого фактора (обсягу виробництва, кількості замовлення і т.п.), що виступає як незалежна величина.

На відміну від методу максимальної і мінімальної крапки, регресійний аналіз бере до уваги всі дані спостереження для визначення функції витрат. Разом з цим, він дозволяє уникнути недоліків візуального підходу, оскільки передбачає застосування методу найменших квадратів.

Метод найменших квадратів - статистичний метод оцінки параметрів генеральної сукупності.

Для визначення середніх змінних витрат використовується формула:

, (3.3)

Розмір постійних витрат визначаються підстановкою до функції витрат знайденого параметру і середніх значень обсягів та витрат.

Спрощений статистичний аналіз (метод Н.Г. Чумаченко) передбачає розподіл вибірки даних на дві групи, виходячи зі зростання значення обсягів виробництва, і розрахунок постійних витрат на основі середніх значень х і Y.

Розмір постійних витрат (а) визначається за формулою:

, (3.4)

З розвитком комп’ютерної техніки визначення функції витрат значно спрощується. Стандартні електронні таблиці мають встроєні моделі статистичного аналізу. Однак треба пам’ятати: оскільки на практиці можуть бути різні фактори витрат, для прийняття управлінських рішень варто вибрати найбільш релевантну функцію витрат. Для цього використовують коефіцієнт детермінації, стандартну помилку обчислення і стандартну помилку коефіцієнта.

Читайте також:

1. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.
2. Автоматичне регулювання витрати помпових станцій
3. Альтернативна вартість і незворотні витрати
4. Аналіз витрат за центрами відповідальності.
5. Аналіз витрат звичайної діяльності
6. Аналіз витрат на 1 грн. вартості продукції
7. Аналіз витрат на гривню товарної продукції
8. Аналіз витрат на підприємстві за їх елементами та статтями калькуляції.
9. Аналіз витрат.
10. Аналіз динаміки і структури витрат підприємства
11. Аналіз доходів і витрат підприємства
12. Аналіз доходів та витрат від операцій з цінними паперами.

Переглядів: 1711