Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Прибуток як результат діяльності підприємства

Прибуток є однією з основних категорій товарного виробництва, об'єктивною економічною категорією, що уявляє собою частину вартості виробленого та реалізованого продукту, що залишається після покриття витрат на його виробництво.

Прибуток - це частина додаткової вартості, зробленої, реалізованої і готової до розподілу. Об'єктивна основа існування прибутку пов'язана з необхідністю первинного розподілу додаткового продукту суспільства. Таким чином, прибуток є об'єктивною економічною категорією. Тому на його формування впливають об'єктивні процеси, що відбуваються в суспільстві, у сфері виробництва й розподілу валового внутрішнього продукту.

Водночас прибуток - це підсумковий показник, результат фінансово-господарської діяльності підприємства. Формування прибутку підприємств має особливості в залежності від сфери діяльності, галузі господарства, форми власності, розвитку ринкових відносин.

На формування абсолютної суми прибутку підприємства впливають: результати, тобто ефективність його фінансово-господарської діяльності; сфера діяльності; галузь господарства; встановлені законодавством умови обліку фінансових результатів, встановлений державою порядок формування витрат на виробництво продукції, для обчислення податків.

Значення прибутку для підприємства полягає в наступному:

- прибуток є однією з головною метою діяльності комерційних підприємств;

- прибуток уявляє собою доход власників підприємства.

- прибуток виступає одним з показників оцінки фінансового стану підприємства;

- прибуток є одним з джерел платежів у бюджет, що сплачуються у виді податку з прибутку;

- прибуток є одним із джерел фінансування економічного і соціального розвитку підприємства.

Узагальнюючим фінансовим показником діяльності і підприємства традиційно вважається в вітчизняній літературі балансовий прибуток.

Балансовий прибуток— загальна сума прибутку підприємства від усіх видів діяльності за звітний період, отримана як на території України, так і за її межами, що відображена в його балансі і включає прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг), в тому числі продукції допоміжних і обслуговуючих виробництв, що не мають окремого балансу, основних фондів, нематеріальних активів, цінних паперів, валютних цінностей, інших видів фінансових ресурсів та матеріальних цінностей, а також прибуток від орендних (лізингових) операцій, роялті, а також позареалізаційних операцій.[1]

На сьогодні зрозуміло що роль балансового прибутку в управлінні фінансами дещо перевищувалась. Про це свідчать наступні моменти:

- в міжнародних стандартах складання звітності цей термін не вживається;

- у формі Звіту про фінансові результати, яка введена положенням бухгалтерського обліку № 3 від 31.03.1999р. такої статті немає;

- сам термін пов’язаний з категорією «баланс», а в балансі відображається нерозподілений прибуток, тобто частина чистого прибутку, який вже було розподілено.

Одержання прибутку, як і доходу, пов'язано в першу чергу зі звичайною і надзвичайною діяльністю підприємства.

Прибуток від звичайної діяльності складається з прибутку від операційної, інвестиційної, фінансової та іншої звичайної діяльності.

Прибуток від операційної діяльності уявляє собою прибуток від основної та іншої операційної діяльності.

Головним джерелом прибутку від основної діяльності є прибуток від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг, тобто валовий прибуток.

Валовий прибуток визначається відніманням з виручки від реалізації суми податку на додану вартість, акцизного збору, (ввізного) мита, митних зборів, а також витрат, що включаються в собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг). Як правило, цей прибуток має основну питому вагу в складі прибутків підприємств.

ВП = В - ПДВ - Ак - М - Мз – СРП; (3.5)

де ВП – валовий прибуток;

В - виручка від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг.

ПДВ - сума податку на додану вартість;

Ак - сума акцизного збору;

М - сума мита;

Мз - сума митних зборів;

СРП – собівартість реалізованої продукції.

Валовий прибуток безпосередньо залежить від двох основних показників: обсягу реалізації і собівартості продукції.

На зміну обсягу реалізації продукції впливає зміна обсягу виробництва, залишків нереалізованої продукції, частини прибутку в ціні продукції (її рентабельніость).

Собівартість продукції, робіт, послуг - це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємства на їх виробництво і реалізацію. Підприємства можуть істотно впливати на формування собівартості. Однак при цьому необхідно враховувати наступні обставини

- склад витрат, що відносяться на собівартість і порядок визначення собівартості, регламентується державою в положеннях бухгалтерського обліку;

- у складі витрат, що включаються в собівартість, розмір окремих з них також регулюється державою шляхом установлення нормативів. Це стосується таких елементів витрат як відрахування на соціальні заходи (державне пенсійне і соціальне страхування), амортизація основних засобів та нематеріальних активів тощо.

Прибуток від основної діяльності є різницею між валовим прибутком та операційними витратами - адміністративними витратами та витратами на збут. Цей показник найточніше відображає ефективність досягнення мети, заради якої підприємство створювалось. На інші показники, які будуть розглянуті далі можуть суттєвий вплив оказувати зовнішні та випадкові фактори.

Прибуток від іншої операційної діяльності уявляє собою різницю між іншим операційним доходом і іншими операційними витратами.

Сума прибутку від основної та іншої звичайної діяльності дає суму прибутку від операційної діяльності.

Прибуток від інвестиційної діяльності визначається як різниця між доходом від участі в капіталі, тобто доходом від інвестицій в асоційовані, дочірні чи спільні підприємства, що враховується по методу участі в капіталі, і відповідними витратами.

Прибуток від фінансової діяльності уявляє собою різницю між фінансовими доходами (дивідендами, відсотками й іншими доходами від фінансових інвестицій), і фінансовими витратами підприємства (витратами на відсотки за кредити, фінансову оренду активів, випущені облігації й інші витрати, зв'язаними з залученням позикового капіталу).

Прибуток від іншої звичайної діяльності визначається як різниця між іншими звичайними доходами й іншими звичайними витратами.

Прибуток від надзвичайної діяльності - це різниця між надзвичайними доходами і надзвичайними витратами.

Сума всіх вищезгаданих видів прибутків є прибутком до оподаткування. Якщо від цієї суми відняти суму податку на прибуток, яка формується за особливим механізмом, встановленим відповідним законом, то отримаємо показник чистого прибутку.

Розподіл прибутку, отриманого підприємством, здійснюється в наступному порядку:

- між підприємством і державою, тобто між виробничою і невиробничою сферою через вилучення податку з прибутку в порядку, встановленому законодавством;

- між власниками підприємства у виді дивідендних виплат і власне підприємством у виді нерозподіленого прибутку.

На всіх стадіях розподілу прибутку існують об'єктивні протиріччя між учасниками розподільного процесу. На першій стадії це протиріччя врегулюється державою через установлювані законодавчо пропорції розподілу (ставка і порядок розрахунку податку з прибутку). На другій і третій стадії врегулювання здійснюється усередині підприємства і задача фінансової служби підприємства дати для цього економічно обґрунтовані пропозиції.

Таким чином, з отриманого підприємством прибутку в першу чергу сплачується податок із прибутку, а потім чистий прибуток розподіляється усередині підприємства.

Отже кінцевим показником діяльності підприємства є чистий прибуток.

Чистий прибуток – це частина загального прибутку, що залишається для розподілу усередині підприємства після сплати податку на прибуток. Цим прибутком розпоряджується власник. Саме цей прибуток є мірою ефективності діяльності підприємства з погляду власника, який виміряє віддачу на вкладений капітал..

Якщо від чистого прибутку відрахувати суму до розподілу на дивіденди та відрахування в резервний фонд, то залишок додається до нерозподіленого прибутку в балансі.


Читайте також:

  1. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
  2. IV група- показники надійності підприємства
  3. IІI. Формулювання мети і завдань уроку. Мотивація учбової діяльності
  4. L2.T4/1.Переміщення твердих речовин по території хімічного підприємства.
  5. V. Питання туристично-спортивної діяльності
  6. V. Підриємницький дохід і прибуток
  7. VIII. Реакції, в результаті яких утворюються високомолекулярні сполуки
  8. WEB - сайт підприємства в Інтернет
  9. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
  10. Автоматизація банківської діяльності в Україні
  11. Автоматизація метрологічної діяльності
  12. Автопідприємства вантажних автомобілів




Переглядів: 1423

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Поводження і функція витрат | Необоротні активи

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.009 сек.