Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Поняття, цілі і методологія фінансового аналізу

Фінансовий аналіз є різновидом економічного аналізу.

Економічний аналіз як вид діяльності - система спеціальних знань, пов'язаних з дослідженням економічних процесів, що складаються під впливом об'єктивних економічних законів і факторів суб'єктивного порядку.

Фінансовий аналіз вивчає якісні характеристики і показники використання фінансових ресурсів для оцінки фінансового стану підприємства і виявлення можливості більш ефективного їх використання.

Мета та інструментарій фінансового аналізу залежать від суб'єктивних інтересів окремих користувачів фінансової інформації: власників, кредиторів, потенційних інвесторів, фіскальних органів і т.д.).

Особливостями зовнішнього фінансового аналізу є:

- орієнтація аналізу на публічну, зовнішню звітність підприємства;

- множинність об'єктів-користувачів;

- різноманітність цілей і інтересів суб'єктів аналізу;

- максимальна відкритість результатів аналізу для користувачів.

На відміну від внутрішнього, відповідні складові зовнішнього аналізу більш формалізовані та менш деталізовані. Різниця у змісті зовнішнього і внутрішнього аналізу пов'язана з різницею інформаційного забезпечення і завдань, що їх вирішують обидва ці види аналізу.

Внутрішній аналіз здійснюється аналітиками підприємства і ґрунтується на широкій інформаційній базі, включаючи й оперативні дані.

Методологія фінансового аналізу - система категорій наукового інструментарію, методів і регулятивних принципів дослідження фінансової діяльності суб'єктів, що хазяюють.

Традиційна практика аналізу фінансового стану підприємства опрацювала певні прийоми й методи його здійснення.

Науковий інструментарій - сукупність прийомів і методів дослідження явищ.

До основних прийомів фінансового аналізу відносяться:

1) Читання звітності (експрес-аналіз) - вивчення абсолютних показників, представлених у звітності. За допомогою читання звітності визначають загальне майнове положення підприємства, його короткострокові і довгострокові інвестиції, вкладення у фізичні і фінансові активи, джерела формування власного капіталу і позикових коштів, оцінюють зв'язку підприємства з постачальниками і покупцями, фінансово-кредитними заснуваннями, оцінюють виручка від діяльності і прибуток поточного року. Для ефективного використання цього прийому потрібен високий рівень спеціальних знань

2) Горизонтальний аналіз оцінює абсолютні і відносні зміни різних статей звітності в порівнянні з попереднім періодом.

3) Вертикальний аналіз проводиться з метою визначення структури фінансових показників з оцінкою впливу різних факторів на кінцевий результат;

4) Трендовий аналіз — порівняння кожної позиції звітності з рядом попередніх періодів та визначення тренду, тобто основної тенденції динаміки показників, очищеної від впливу індивідуальних особливостей окремих періодів (за допомогою тренду здійснюється екстраполяція найважливіших фінансових показників на перспективний період, тобто перспективний прогнозний аналіз фінансового стану). Тут розраховуються відносні відхилення показників звітності за ряд років (періодів) від рівня базисного року (періоду).

5) Розрахунок фінансових коефіцієнтів. Фінансові коефіцієнти описують фінансові пропорції між різними статтями звітності. Метод потребує, по-перше, розрахунок відповідного показника і, по-друге, порівняння цього показника з якою-небудь базою, наприклад:

- загальноприйнятими стандартами;

- средньогалузевими показниками;

- аналогічними показниками попередніх періодів;

- показниками конкуруючих підприємств;

- якими-небудь іншими показниками аналізованої фірми.

6) Факторний аналіз — визначення впливу окремих факторів (причин) на результативний показник детермінованих (розділених у часі) або стохастичних (що не мають певного порядку) прийомів дослідження. При цьому факторний аналіз може бути як прямим (власне аналіз), коли результативний показник розділяють на окремі складові, так і зворотним (синтез), коли його окремі елементи з'єднують у загальний результативний показник.

До головних принципів фінансового аналізу відносять:

- системність – при проведенні аналізу треба виходити з того, що підприємство уявляє собою цілісну систему, отже і аналізувати потрібно складові цій системи не відокремлено, а у їх взаємозв’язку;

- комплексність – при проведенні аналізу необхідно використовувати такі інструменти, щоб фінансовий стан та перспективи його змін було б досліджено з усіх боків;

- регулярність – потребує проведення аналізу через визначені відрізки часу для уточнення та корегування планів;

- перспективність – обумовлює необхідність використання таких методів та формування таких результатів аналізу, котрі б дозволили оцінювати перспективи підприємства, прогнозувати його діяльність;

- об'єктивність – результати аналізу повинні об’єктивно відображати стан підприємства.

В економічній теорії та практиці існують різні класифікації методів економічного аналізу взагалі та фінансового аналізу зокрема.

Перший рівень класифікації відокремлює неформалізовані та формалізовані методи аналізу.

Неформалізовані методи аналізу ґрунтуються на описуванні аналітичних процедур на логічному рівні, а не на жорстких аналітичних взаємозв'язках та залежностях. До неформалізованих належать такі методи:

- експертних оцінок і сценаріїв,

- психологічні,

- морфологічні,

- порівняльні,

- побудови системи показників,

- побудови системи аналітичних таблиць.

Ці методи характеризуються певним суб'єктивізмом, оскільки в них велике значення мають інтуїція, досвід та знання аналітика.

До формалізованих методів фінансового аналізу належать ті, в основу яких покладено жорстко формалізовані аналітичні залежності, тобто методи:

- ланцюгових підстановок,

- арифметичних різниць,

- балансовий,

- виокремлення ізольованого впливу факторів,

- відсоткових чисел,

- диференційний,

- логарифмічний,

- інтегральний,

- простих і складних відсотків,

- дисконтування.

У процесі фінансового аналізу широко застосовуються і традиційні методи економічної статистики (середніх та відносних величин, групування, графічний, індексний, елементарні методи обробки рядів динаміки), а також математико-статистичні методи (кореляційний аналіз, дисперсійний аналіз, факторний аналіз, метод головних компонентів).

Фінансовий аналіз здійснюється за допомогою різних моделей, які дають змогу структурувати та ідентифікувати взаємозв'язки між основними показниками. Існують три основні типи моделей, які застосовуються в процесі аналізу фінансового стану підприємства:

- дескриптивні,

- предикативні,

- нормативні.

Дескриптивні моделі є основними. До них належать: побудова системи звітних балансів; подання фінансової звітності у різних аналітичних розрізах; вертикальний та горизонтальний аналіз звітності; система аналітичних коефіцієнтів; аналітичні записки до звітності. Дескриптивні моделі засновані на використанні інформації з бухгалтерської звітності.

Предикативні моделі — це моделі передбачувального, прогностичного характеру. Вони використовуються для прогнозування доходів та прибутків підприємства, його майбутнього фінансового стану. Найбільш поширені з них: розрахунки точки критичного обсягу продажу, побудова прогностичних фінансових звітів, моделі динамічного аналізу (жорстко детерміновані факторні та регресивні моделі).

Нормативні моделі — це моделі, які уможливлюють порівняння фактичних результатів діяльності підприємства із нормативними (розрахованими на підставі нормативу). Ці моделі використовуються, головне, у внутрішньому фінансовому аналізі. Їхня суть полягає у встановленні нормативів на кожну статтю витрат стосовно технологічних процесів, видів виробів та у розгляді і з'ясуванні причин відхилень фактичних даних від цих нормативів.

Фінансовий аналіз значною мірою базується на застосуванні жорстко детермінованих факторних моделей.

Таким чином, у ході аналізу фінансового стану підприємства можуть використовуватися найрізноманітніші прийоми, методи та моделі аналізу. Їхня кількість та широта застосування залежать від конкретних цілей аналізу та визначаються його завданнями в кожному конкретному випадку.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Оборотні активи	\|	Оцінка фінансового стану підприємства

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.