Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Непрямі податки.

В Україні непрямими податками є податок на додану вартість, акцизний збір та мито.

Податок на додану вартість (ПДВ) введено в Україні з 1січня 1992 року відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість". Істотні зміни були внесені в 1997 році (03.04.97р. №168/97-ВР).

Платниками податку є фізичні і юридичні особи.

Об'єкт оподатковування - операції, пов’язані з продажем товарів (робіт, послуг) у межах держави, при їх імпорті й експорті. Вартість таких операцій, визначена відповідно до зазначеного Закону є базою оподатковування.

Законом передбачено перелік операцій, які не є об’єктом оподатковування, наприклад, операції по випуску (емісії), розміщенню і продажу цінних паперів; передачі майна в заставу; виплаті грошових призів, виграшів, винагород тощо, а також операції, які звільнено від оподатковування. До останніх відносяться операції з продажу товарів спеціального призначення для інвалідів (відповідно до переліку, установленого Кабінетом Міністрів України); по перевезенню пасажирів міським і приміським транспортом у межах районів; по будівництву житла, здійснюване за рахунок коштів фізичних осіб і передачі його у власність тих же фізичних осіб та інші.

Законом передбачено застосування двох ставок податку: нульової і 20%.

Перелік операцій, по яких застосовується нульова ставка для визначення суми податку закріплено законодавчо. Це, наприклад, такі операції, як продаж товарів платником податку за межі митної території України; продаж товарів (робіт, послуг) підприємствами роздрібної торгівлі, розміщених на території України в зонах митного контролю (безмитних магазинах), відповідно до порядку, установленому Кабінетом міністрів України й інші.

Не дозволяється застосування нульової ставки податку до операцій по вивозі (експорту) товарів (робіт, послуг) у випадку, якщо такі операції звільнені від оподатковування на митній території України.

Для визначення суми податку, що сплачується в бюджет, необхідно зіставити суму ПДВ, отриману при продажі товарів (робіт, послуг), і сплачену при покупці товарів (робіт, послуг); іншими словами зіставити суму податкового зобов'язання і податкового кредиту.

Податкове зобов'язання - загальна сума податку, отримана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Перевищення зобов’язання над кредитом показує суму до сплати в бюджет. Якщо сума кредиту більша за суму зобов’язання, то різниця повинна відшкодовуватись з бюджету. (мал. 8.1).

Мал. 8.1. Визначення зобов’язань з ПДВ.

Податок перераховується

Акцизний збір - непрямий податок на високорентабельні і монопольні товари, визначені законом як підакцизні. Сума збору включається в ціну таких товарів.

Збір в Україні встановлено відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" від 26.12.92 р. №18-92.

Платниками збору є підприємства:

- виробники підакцизних товарів на митній території України;

- імпортери підакцизних товарів;

Для справляння акцизного збору законодавством введено статус податкового агента. Податковий агент не є платником акцизного збору, але є особою, уповноваженою законодавством нараховувати, стягувати даний збір з платників, вносити його в бюджет, а також нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання цих повноважень.

Об'єктом оподатковування є оборот по реалізації підакцизних товарів (продукції).

Нарахування збору здійснюється:

- у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції); або

- по ставках у відсотках до обороту з продажу.

Від сплати акцизного збору звільняються:

- товари, реалізовані на експорт за іноземну валюту;

- оборот від реалізації легкових автомобілів спеціального призначення відповідно до переліку Кабінету Міністрів України;

- на період функціонування спеціальних економічних зон "Явори", "Азов", "Донецьк", "Рени", "Порто-франко", "Порт Крим" сплата акцизного збору здійснюється з урахуванням особливостей відповідного законодавства;

- операції по вивозу з митної території України підакцизної продукції, придбаної інвестором у власність на умовах договору про розподіл продукції.

Суми акцизного збору, що підлягають сплаті, визначаються платниками самостійно, виходячи з обсягів реалізованих підакцизних товарів (продукції) по встановлених ставках.

Сума акцизного збору розраховується по наступній формулі:

де АС - сума акцизного збору;

С - собівартість товару;

П - прибуток;

А - ставка акцизного збору.

Мито - вид податку на товари й інші предмети, які переміщуються через митний кордон України.

Платниками мита є особи, що переміщують відповідні товари і предмети через кордон.

Об'єктом збору є предмети, що ввозяться (вивозяться) на митну територію України.

Розмір мита розраховується митним органом України на день подачі митної декларації. Сплачується мито у валюті України чи в іноземній валюті за курсом Національного банку України. При сплаті може даватися відстрочка у відповідності з діючим податковим законодавством. За прострочення платежу стягується пеня у відсотках, визначених законом, від суми недоїмки за кожний день прострочення.

Питаннями митного регулювання займається Державний митний комітет України.

Стягування мита в Україні регулюється Митним кодексом України і Законом України "Про єдиний митний тариф" від 05.02.92 р. № 2097-XІІ.

Ставки мита встановлюються Постановами Кабінету Міністрів України.

Єдиний митний тариф - систематизований перелік ставок мита, якими обкладаються товари й інші предмети, що ввозяться чи вивозяться з митної території України. Він затверджується Верховною Радою України.

Ставки тарифу є єдиними для всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності. Вони могуть бути фіксованими, наприклад, за митне оформлення транспортних засобів і транзиту іноземних товарів, чи встановлюватися у відсотках від митної вартості товарів, наприклад, за митне оформлення ввезених (вивезених) товарів чи перебування товарів під митним контролем.

Митна вартість - це вартість, фактично сплачена чи яка підлягає сплаті за товари, що обкладаються митом. Вона містить у собі дві частини: ціну, зазначену в рахунку-фактурі, і суму фактичних витрат, що не включені в рахунок (транспортні і вантажно-розвантажувальні послуги, страхування, комісійні і брокерські послуги, плата за використання об'єктів інтелектуальної власності).

Пільги по сплаті мита можуть бути наступні:

а) повне звільнення від сплати мита;

б) застосування преференційних і пільгових ставок мита;

в) застосування умовно безмитного ввозу і вивозу товарів: повернення мита після закінчення транзитних операцій.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Дивідендна політика підприємства	\|	Прямі податки.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.