Непрямі (опосередковані) впливи

Суть непрямих впливів людини на рослинний світ полягає в осушенні заболочених лісів і боліт, удобренні луків, підтопленні територій у зв'язку з будівництвом водосховищ, і т.п. Та найбільшої шкоди завдають промислові викиди, що забруднюють грунти, водне та повітряне середовища.

Виділяють два типи атмосферного забруднення: лосанжелеський (вуглеводні після неповного згорання палива і масел у двигунах внутрішнього згорання) і лондонський (продукти неповного згорання вугілля - частинки вугілля, золи, аерозолі сірчаної та сірчистої кислот). Обидва ці типи забруднення впливають на деревні рослини. Речовини токсиканта накопичуються в клітинах, знижують інтенсивність фотосинтезу, стимулюють дихання, викликають аномальні форми росту та всихання листків і пагонів, а в кінцевому результаті призводять до ослаблення та відмирання рослин.

Дуже токсичними для рослин є сірчистий ангідрид (SO₂), фтористий водень (HF), аміак (NH₄), солі важких металів (міді, цинку, кобальту, нікелю, кадмію та ін.), що накопичуються в рослинах вздовж автомобільних доріг та біля металургійних підприємств.

В першу чергу, промисловими викидами пошкоджуються хвойні рослини та деякі листяні, названі негазостійкими: ялини європейська і сибірська, ялиці біла і сибірська, сосни звичайна і Веймутова, ясени звичайний і пенсільванський, дуб звичайний, береза повисла, платани східний і західний, катальпи, ліщина звичайна.

До числа газостійких належать: туя західна, ялина колюча, модрини сибірська, тонколуската, європейська та їх гібриди; всі види липи, в'язи, тополі, клен татарський, бузок угорський.

Для захисту цінних насаджень від забруднення атмосфери газами рекомендовано обприскувати рослини антитоксикантами.

Відбір деревних рослин (селекція) на газостійкість дозволяє створювати стійкі насадження. Так шляхом селекції вдалося знизити загибель ялини від фтористого водню (HF) з 90 % - у материнських дерев до 6 % - у сіянців.

Урбанізація, тобто ріст міст, створюють особливі умови для росту рослин в містах. У містах з багатоповерховими будинками вдень рослини сильно притінюються, проте вечірнє і ранішнє освітлення вулиць може дещо впливати на фотосинтез. Забудова змінює тепловий режим: міста є теплішими місцезростаннями, ніж природний зональний фон. Водний режим грунтів в місті є набагато гіршим через покриття асфальтом значних площ.

Через прибирання в місті опалого листя знижується родючість грунтів в парках та скверах.

У місті рослини піддаються періодичному формуванню крони, стрижці.

Несприятливі міські умови призводять до скорочення віку деревних рослин. За даними Т.К. Горишиної (1978), граничний вік у липи дрібнолистої відмічався: в лісах Підмосков'я - 300-400 років; в парках м. Москви - 125-150 років; в посадках вздовж вулиць - 50-80 років.

Дуже нестійкими до забруднення повітря газами є лишайники. їх висока чутливість послужила основою для використання лишайників в якості індикаторів забруднення середовища, розвитку ліхеноіндикації. Показником може бути кількість і склад ліхенофлори. Запропоновані спеціальні формули розрахунку індекса атмосферного забруднення. Картування розповсюдження лишайників в містах і навколо крупних промислових підприємств дозволяє виявити найбільш загазовані зони.

Додаткова література

1. Воронов А.Г. Геоботаника. - M: Высшая школа. 1973. - 384 с.

2. Горышина Т.К. Экология растений. - М.: Высшая школа, 1979. - 386 с.

3. Лархер В. Экология растений. - М.: Мир, 1978. -384 с.

4. Мак-Кормак Б., Селига Т. и др. Солнечно-земные связи. Погода и климат. - М.: Мир, 1982. – 382 с.

5. Погребняк П.С. Общее лесоводство. - М.: Колос, 1968. - 410 с.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Онтогенез деревних рослин	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.