Стандартизація та сертифікація продукції

Система забезпечення якості й конкурентоспроможності продукції складається з таких основних елементів, як: стандартизація й сертифікація продукції; внутрішні системи якості; державний нагляд за дотриманням стандартів, норм і правил; внутрішньовиробничий і технічний контроль якості.

Стандартизація продукції – це встановлення й застосування комплексу єдиних норм, правил і вимог до якості продукції. У систему стандартизації входять:

- одиниці вимірів, строки й позначення;

- вимоги до якості продукції, сировини, матеріалів і виробничих процесів;

- єдина система показників якості продукції, методи її оцінки й контролю;

- вимоги, які забезпечують безпеку праці й заощадження матеріальних цінностей;

- єдині системи класифікації й кодування продукції, носіїв інформації, форм і методів організації виробництва тощо.

Основою стандартизації є стандарти й технічні умови.

Стандартом називається нормативно-технічний документ, що встановлює вимоги до груп однорідної продукції, а в необхідних випадках до конкретної продукції, а також правила, що забезпечують її розробку, виробництво й використання.

Залежно від сфери дії, змісту й рівня затвердження нормативно-технічні документи підрозділяються на: державні стандарти (ДЕРЖСТАНДАРТ), галузеві стандарти (ГСТ), стандарти науково-технічних і інженерних товариств, стандарти підприємств (СТП), а також міжнародні стандарти.

Державні стандарти України– це нормативні документи, які діють на території України і застосовуються усіма підприємствами незалежно від форми власності та підпорядкування, громадянами-суб'єктами підприємницької діяльності, міністерствами (відомствами), органами державної виконавчої влади, на діяльність яких поширюється дія стандартів.

Галузеві стандарти розробляються на продукцію за відсутності державних стандартів України чи у разі необхідності встановлення вимог, які перевищують або доповнюють вимоги державних стандартів.

Стандарти підприємств розробляються на продукцію (процес, послугу), яку виробляють і застосовують (надають) лише на конкретному підприємстві. СТП – основний організаційно-методичний документ у діючих на підприємствах системах управління якістю продукції.

Найбільш жорсткі вимоги до якості містять міжнародні стандарти, розроблені Міжнародною організацією стандартизації – ІCO, їх використовують для сертифікації виробів, які призначені для експорту. Зараз діють міжнародні стандарти ІCO серії 9000.

В 2007 р. Євросоюз прийняв систему реєстрації, оцінки та авторизації хімічних речовин (REACH) про регулювання використання хімічних матеріалів у виробництві.

Технічні умови – нормативно-технічний документ, що встановлює вимоги до конкретної продукції (моделі, марки).

Сертифікація – це встановлення відповідності продукції конкретним стандартам (в основному міжнародним – ІСО серії 9000) або технічним умовам і видача відповідного документа (сертифіката).

Сертифікація являє собою найважливіший фактор поліпшення продукції, діючий механізм управління її якістю, що дає можливість об'єктивної оцінки її конкурентоспроможністі, придатності, відповідності вимогам екологічної чистоти.

В Україні існує:

а) обов'язкова сертифікація – здійснюється в рамках державної системи управління господарськими об'єктами, охоплює перевірку й випробування продукції, держнагляд за сертифікованими виробами. Об'єктами держнагляду є продукція виробничо-технічного призначення, товарів народного споживання, експортна продукція на вимогу контрактів, імпортована продукція згідно з діючими в Україні стандартами;

б) добровільна сертифікація – може здійснюватися відповідно до вимог, які не є обов'язковими, з ініціативи суб'єктів господарювання на договірній основі.

Для одержання конкурентних переваг і створення іміджу надійного партнера підприємствам бажано створювати власні системи якості, тобто сукупність певних процедур, структур, процесів і ресурсів, що забезпечують загальне управління якістю. Відповідний рівень такої системи гарантується сертифікатом на один-два роки.

Правом видачі сертифікату на систему якості може володіти національний орган з сертифікації; у необхідних випадках йому надається можливість делегувати таку функцію акредитованій для цієї мети організації. Для оцінки системи якості та отримання сертифікату на неї дозволяється залучати будь-яку закордонну фірму, що займається сертифікацією. Вагомість сертифікату і рівень довіри до нього залежить від іміджу організації, яка видає такий документ.

Державний нагляд за якістю в Україні здійснює Державний комітет України зі стандартизації, метрології й сертифікації (Держстандарт України). Його основні функції:

- визначення принципів, структури й правил системи сертифікації;

- затвердження переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації;

- акредитація органів з сертифікації й випробувальних лабораторій;

- постійне інформування споживачів про стандарти різних категорій, сертифікати, класифікатори техніко-економічної й соціальної інформації.

При порушенні вимог стандартів підприємства несуть матеріальну відповідальність – штраф (25, 50 і 100 % від їхньої вартості залежно від призначення продукції).

На підприємствах найбільшого поширення одержав внутрішньовиробничий технічний контроль. Його основне завдання – постійне забезпечення необхідного рівня якості, зафіксованого в нормативних документах, шляхом перевірки виробів і впливу на умови й фактори, що забезпечують таку якість. Для цього треба правильно вибрати об'єкти контролю (вхід – ресурси, сам виробничий процес, вихід (продукція)) і методи контролю (загальний, вибірковий, статистичний, летучий (раптовий, без попередження) і інспекційний (запланований або за критичними сигналами)).

Питання до самоперевірки:

1. Конкурентоспроможність продукції: сутнісна характеристика, оцінка, способи забезпечення.

2. Система державного нагляду за якістю продукції, що виготовляється на підприємствах України.

Приклади тестових завдань:

1. Який метод оцінки якості продукції передбачає аналіз сприйняття органами почуттів людини її споживчих властивостей?

а) вимірювальний;

б) реєстраційний;

в) органолептичний;

г) статистичний.

2. Конкурентоспроможність продукції визначається ...

а) якістю й витратами;

б) якістю і ціною;

в) кількістю та прибутком;

г) розмірами та рентабельністю.

Питання для самостійного поглибленого опрацювання:

1. Необхідність і методологія визначення оптимального рівня якості продукції.

2. Економіко-правове обґрунтування змісту й кількості державних (національних) стандартів на продукцію підприємства.

Література [7, с. 138-147; 9, с. 161-192; 10, с. 180-181, 197-204; 11, с. 376-395; 12, с. 345-368; 19, с. 376-383; 23, с. 234-332; 27, с. 234-258; 29, с. 215-230].

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Якість і конкурентоспроможність продукції: суть, показники та методи оцінювання	\|	Витрати виробництва: поняття, склад

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.013 сек.