• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Власники захищаємої інформації

Допуск громадян до державної таємниці.

Залежно від ступеня секретності інформації встановлюються такі форми допуску до державної таємниці:

форма 1 - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності "особливої важливості", "цілком таємно" та "таємно";

форма 2 - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності "цілком таємно" та "таємно";

форма 3 - для роботи з секретною інформацією, що має ступінь секретності "таємно",

а також такі терміни дії допусків:

для форми 1 - 5 років;

для форми 2 - 10 років;

для форми 3 - 15 років.

Допуск до державної таємниці із ступенями секретності "особливої важливості", "цілком таємно" та "таємно" надається дієздатним громадянам України віком від 18 років, які потребують його за умовами своєї службової, виробничої, наукової чи науково-дослідної діяльності або навчання, наказом чи письмовим розпорядженням керівника органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи або організації, де працює, перебуває на службі чи навчається громадянин.

Відповідно із цимвласниками (володільцями) захищаємої інформації можуть бути:

¨ держава або її структури (органи). В цьому випадку до неї відносяться відомості, які є державною, службовою таємницею, інші види захищаємої інформації, яка належить державі або відомству. В їх складі можуть бути і відомості, які є комерційною таємницею;

¨ підприємства, установи, організації та інші - інформація є їх власністю та складає комерційну таємницю;

¨ громадські організації - як правило, партійна таємниця, не виключена також державна та комерційна таємниця;

¨ громадяни держави їх права (таємниця листування, телефонних, телеграфних розмов, лікарська таємниця та ін) гарантуються державою, особисті таємниці - їх особиста справа.

Слід відмітити, що держава не несе відповідальності за збереження особистих таємниць.

Основні канали витоку інформації. Втрата важливої і цінної інформації найчастіше відбувається у таких каналах:

- участь у переговорах, спільна діяльність з іншими фірмами;

- офіційні документи, рекламні матеріали, публікації в пресі, виступи представників організації на з’їздах, конференціях, на телебаченні і радіо;

- сторонні спостерігачі (консультанти, експерти, візитери, стажисти, екскурсії);

- місця нагромадження інформації (комп'ютери, архіви, сміття);

- бесіди на виробничі теми за межами організації;

- скривджені співробітники організації;

- забуті пенсіонери організації;

- центри розподілу інформації (секретарі, технічний персонал, телефонні комутатори).

Основними заходами, що сприяють захисту інформації, є режимні заходи, тобто спеціальні заходи, спря­мовані на запобігання витоку важливих відомостей.

- Втрата 20% інформації, що складає комерційну таємницюу шести випадках з десяти призводить до комерційного краху фірми

- Коли люди знаходяться в розгубленості і відчувають страх перед банкрутством і втратою роботи то можливість витоку фірмових секретів потроюється!

І

Шляхи і способи видобутку важливих відомостей конкурентами. Численні спостереження і розслідування випадків витоку комерційної інформації, важливих і цінних відомостей дозволили виділити п'ять основніних шляхів отримання інформації про конкурентів:

- підкуп, шантаж, переманювання співробітників організації, якою цікавляться, впровадження в неї своїх агентів;

- вивідування даних у співробітників організації, якою цікавляться, в ході різних бесід, дискусій;

- проникнення в комп'ютерні мережі і бази даних;

- викрадення важливих і цінних документів;

- підслуховування телефонних переговорів.
Співвідношення кількості даних про конкурентів, отримуваних тим чи іншим шляхом, показано на рис.

Прослуховування телефонів - 5 %

Викрадення документів – 10 %

Проникнення в комп'ютери – 18%

Бесіди, опитування, дискусії - 24 %

Читайте також:

1. Алфавітний підхід до вимірювання кількості інформації.
2. Аналіз зовнішньої інформації
3. Аналіз інформації та постановка задачі дослідження
4. Аналіз та інтерпретація інформації
5. Аналіз та узагальнення отриманої інформації.
6. Аналіз якості виробничої інформації
7. Аналітико-синтетична переробка інформації
8. Аналітична обробка інформації вузлами інформаційно-аналітичної функціональної підсистеми МОЗ України і питань НС.
9. БАГАТОКАНАЛЬНІ СИСТЕМИ ПЕРЕДАЧІ ІНФОРМАЦІЇ
10. Бази даних як засіб зберігання й обробки інформації
11. Базові напрями організації захисту інформації ІКСМ.
12. Баланс підприємства як джерело інформації.

Переглядів: 633