Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Когортний аналіз шлюбності й розлучeності

Література

Контрольні питання.

Лекція №21 Аналіз шлюбності і розлучЕності.

На основі взаємозв'язаних коефіцієнтів шлюбності (розлучуваності

Де , - відповідно частка самотніх і одружених у шлюбоздатномц віці , — частка населення шлюбоздатно віку в усьому населенні.

Чисті коефіцієнт

шлюбності та розлучуваності в окремих х-вікових групах визначають часткові (вікові) коефіцієнти:

шюбності ; розлучуваності .

Зазначені коефіцієнт шлюбності (розлучуваності'

; ,

За віковими (частковими) коефіцієнтами шлюбності визначається сумарний коефіцієнт шлюбності:

де h — величина вікового інтервалу (1,5 або 10 років). Коефіцієнт показує, скільки разів у середньому кожна людина візьме шлюб за своє життя. Сумарний коефіцієнт обчислюється як сума вікових коефіцієнтів шлюбності. Оскільки останні розраховуються в проміле, то для визначення кількості шлюбів у середньому на одну особу сума коефіцієнтів ділеться на 1 000.

 

План

21.1. Когортний аналіз шлюбності і розлучeності.

21.2. Статистичне вивчення причин розлучень.

21.3. Таблиці шлюбності і таблиці припинення шлюбу.

1. В чому полягають суб'єктивні і об'єктивні причини розлучeності?

2. Що являють собою таблиці шлюбності?

3. Назвіть систему показників таблиці шлюбності.

4. Що в таблицях шлюбності є групувальною ознакою?

5. Види таблиць шлюбності?

6. Під впливом яких факторів формуються закономірності шлюбності?

7. Що в таблицях припинення шлюбу є групувальною ознакою?

8. За якими методами можуть бути побудовані таблиці припинення шлюбу?

 

 

1. Стеценко С.Г., Швець В.Г. Статистика населення: Підручник. – К.: Вища шк.., 1993, с. 260-306.

2. Демографічні дослідження. – К.: НАН Ін-т економіки, 2000.- Вип..22.

3. Демографічна статистика: Навч.-метод. посібник для самост.вивч. дисц. - К.:КНЕУ, 2003,с. 61-68.

4. Статистика: Підручник / С.С. Герасименко, А.В. Головач, А.М. Єріна та ін. – 2-ге вид., перероб. І доп. – К.: КНЕУ, 2000, с.229-231.

5. В. М. Медков Демография/ Ученик – М. ИНФРА-М, 2004, с.98-133.

Усі показники екстенсивного та інтенсивного аналізу стосувалися сучасників — представників різних поколінь. що живуть одночасно, тобто за методом умовного покоління. Це дає змогу відобразити сучасний стан цих процесів. Проте аналіз шлюбності методом умовного покоління не дає змоги вирахувати, наприклад, імовірність одружитися протягом усього життя, рівень. безшлюбності, шанс одружитися після розлучення, овдовіння, середнє число років між першим і наступними шлюбами тощо. Визначити ці показники можна за методом реального покоління, досліджуючи конкретні когорти від досягнення шлюбного віку до кінця існування покоління або хоча б до кінця дітородного віку. Великою перевагою методу є й можливість спільного розгляду протилежних процесів для одного покоління. Можна дослідити всю демографічну біографію людини — одруження, народження дітей, припинення шлюбу і, нарешті, вихід з життя.

Щодо інтенсивного аналізу шлюбності метод реального покоління дає змогу вирахувати інтенсивність першого одруження загальну і вікову, наступних одружень — через показники інтенсивності припинення шлюбу — овдовіння, розлучуваності, смерті у стані чергового шлюбу тощо.

За цими змінами демографічних станів визначають інтенсивність безшлюбності протягом життя — до пер­шого шлюбу, після першого і наступних шлюбів.

Сумарні показники шлюбності, отримані за методом реального покоління, не мають такого умовного характеру, як показники для сучасників. їх не розраховують для «безсмертних», отже, вони відтворюють дійсну демографічну історію покоління.

Якщо загальний сумарний коефіцієнт шлюбності всіх черговостей перевищує 1, то це покаже дійсну середню величину шлюбів в розрахунку на чоловіка або жінку. Якщо, наприклад, середня дорівнює 1,6, це означає, що протягом життя людина (чоловік чи жінка) в середньому одружуються 1,6 рази.

Джерелом відомостей для вивчення шлюбності реальних поколінь є спеціально організовані статистичні вибіркові спостереження, які мають ретроспективний характер. Нагадаємо, що такі спостереження можуть бути здійснені лише для тих представників реальних поколінь, що дожили до моменту обстеженим. Одночасне опитування представників різних поколінь дає можливість згрупувати їх за поколіннями і порівняти показники одноліток у динаміці.

Для аналізу методом реального покоління можуть бути використані й дані переписів населення, але вже з меншим ефектом. Переписи періодичні. В нашій країні інтервал між ними становить 10 років. Від перепису до перепису можна прослідкувати за поколінням народжених у 10-річному інтервалі календарних років. За ці ж періоди повинні накопичуватися дані поточної звітності про демографічні етапи. Покоління, що переходить з однієї вікової групи в іншу, в різних переписах не поповнюється — воно лише зменшується за рахунок померлих в міжпереписний період. За переписом 1999 р. були отримані дані про шлюбний стан населення — кількість одружених, овдовілих, розведених і тих, що ніколи не були одружені. Такий самий поділ був отриманий і в 2009р. Зіставлення чисел за шлюбним станом відобразить зміни за рахунок лроцесів шлюбності й розлучуваності. Зменшення загальної кількості шлюбів зумовлене смертністю.

Ще одним джерелом даних для аналізу шлюбності за методом реального покоління є постійна мережа респондентів, побудована за тим же принципом, що й вибірка для спостереження сімейних бюджетів.

Нарешті, ще одним джерелом відомостей, за яким велике майбутнє, є банки даних про кожну людину в регі­страх населення за ідентифікаційним номером. Усі біографічні зміни, а отже, й ті, що стосуються шлюбності, зберігаються у таких банках даних. У порівняно невеликих країнах Європи такі регістри існують. В нашій країні для побудови когорт реальними є перші два джерела — вибіркові анкетні спостереження, за якими при достатній масовості можуть бути добудовані когорти навіть за кожний рік народження, і переписи населення, які узгоджують дослідження за 10-річними інтервалами віку.


Читайте також:

  1. ABC-XYZ аналіз
  2. II. Багатофакторний дискримінантний аналіз.
  3. SWOT-аналіз у туризмі
  4. SWOT-аналіз.
  5. Tема 4. Фації та формації в історико-геологічному аналізі
  6. V. Нюховий аналізатор
  7. АВС (XYZ)-аналіз
  8. Автомати­зовані інформаційні систе­ми для техніч­ного аналізу товар­них, фондових та валют­них ринків.
  9. Алгоритм однофакторного дисперсійного аналізу за Фішером. Приклад
  10. Альтернативна вартість та її використання у проектному аналізі
  11. Аналіз активів банку
  12. Аналіз альтернативних рішень




Переглядів: 1150

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Екстенсивний та інтенсивний аналіз шлюбності та розлученості. | Cтатистичне вивчення причин розлучень.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.029 сек.