Аналіз плідності

Література

Контрольні питання

1. Що є найкращим варіантом когортного аналізу плідності?

2. Назвіть фактори народжуваності.

3. Які існують види таблиць плідності.

4. За якими методами розраховуються таблиці плідності?

5. Назвіть елементарні показники таблиць плідності.

6. Що таке протогенетичний та інтергенетичний інтервали?

1. Стеценко С.Г., Швець В.Г. Статистика населення: Підручник. – К.: Вища шк.., 1993, с. 331-349.

2. Демографічні дослідження. – К.: НАН Ін-т економіки, 2000.- Вип..22.

3. Демографічна статистика: Навч.-метод. посібник для самост.вивч. дисц. - К.:КНЕУ, 2003,с.

69-78.

Статистика населення аналізує плідність методом реального покоління – методом аналізу реальних когорт жінок. У розвинутих країнах джерелом інформації для формування реальних когорт можуть бути поточна звітність природного руху населення, переписи населення і дані спеціальних вибіркових обстежень. При відсутності суцільного спостереження народжуваності когортний аналіз може здійснюватися лише за вибірковими або анкетними обстеженнями. При цьому застосовується екстенсивний аналіз новонароджених, їх матерів, батьків, сімей в цілому. Можливі також розподіли дітей за статтю, черговістю народження, матерів – за віком, тривалістю перебування у шлюбі тощо.

Когорти жінок за віком можуть бути сформовані як для всіх жінок, незалежно від шлюбного стану, так і окремі для заміжніх. В умовах традиційного типу відтворення населення безшлюбність жінок дітородного віку — нечасте явище, і когорти жінок-ровесниць добре описують закономірності плідності. За високих же рівнів безшлюбності жінок, що є характерним для країн з сучасним типом відтворення населення, ігнорувати шлюбний стан не слід.

Найкращим варіантом когортного аналізу плідності є аналіз шлюбної плідності когорт, сформованих за віком одруження, причому достатні для аналізу матеріали отримують при укрупненні до 5 років інтервалу віку одруження, утворюють шлюбні когорти жінок, що одружилися до 20 років, у 20—24 роки, 25—29, 30—34 та 35—39 років і т.д.

Як і в аналізі плідності методом умовного покоління, у когортному аналізі застосовують екстенсивний аналіз новонароджених, їх матерів, батьків, сімей в цілому. Можливі такі ж розподіли дітей за статтю, черговістю народжень, матерів — за віком, тривалістю перебування у шлюбі, за обома часовими ознаками, за соціально-економічними ознаками тощо.

У результаті розподілу за цими ознаками можна отримати такі нові групування і показники: розподілу жінок за числом народжених ними дітей, у тому числі групи жінок, що не мають дітей, і визначають їх частку – рівень бездітності; розподіл дітей за черговістю народжень у конкретній когорті, яка дає змогу визначити імовірність збільшення сім’ї на чергову дитину ( ,

де і- черговість народження).

Розподіл жінок за кількістю новонароджених дітей і тривалістю перебування у шлюбі є основою для розрахунку протогенетичних та інтергенетичних інтервалів. Протогенетичній– це середній інтервал часу між моментом одруження і народженням першої дитини. Інтергенетичний– це середній відрізок часу між народженням чергових дітей. Ці інтервали потрібні для визначення часу формування сім’ї від одруження до народження останньої дитини.

Для визначення швидкості формування сім'ї застосовують також показник середнього числа дітей в однієї жінки шлюбної когорти за роки перебування у шлюбі.

Інтенсивний аналіз плідності когорт спирається на вікові або річні за тривалістю шлюбу коефіцієнти інтенсивності. Вони є основою для порівняння плідності різних когорт. Коефіцієнти, що стосуються жінок одного віку (або тривалості шлюбу їх в різних когортах), елімінують вплив цих ознак і тим самим відображають вплив соціально-економічних факторів.

Застосовують також сумарні показники плідностіякі показують скільки дітей в середньому народила жінка конкретного покоління, яка повністю прожила дітородний період.

Коефіцієнт вичерпаної плідності:

Сумарний коефіцієнт плідності шлюбної когорти – сума коефіцієнтів плідності на кожному році перебування в шлюбі – брутто-продуктивність шлюбу :

При розрахунку вважають, що всі шлюби зберігаються, припинення шлюбу до уваги не беруть.

Рівень народжуваності у суспільстві встановлюється під дією складного комплексу різноманітних факторів суспільно-економічного і біологічного характеру, що визначають сімейну потребу в дітях і створюють умови для її реалізації.

Головним методом вивчення факторів народжуваності в екстенсивному аналізі матеріалів статистичного спостереження є метод аналітичного групування, вивчення впливу факторних (одного чи декількох) ознак на результативну ознаку – число дітей. Факторними ознаками є різні соціально-економічні ознаки батьків, перш за все матері. Сукупність факторних ознак вибирають на основі теоретичного аналізу за умови їхньої взвємонезалежності (тип населення, національність, освіта тощо).

Показники варіації підтверджують вплив цих факторів на народжуваність. Розмах варіації віднесений до загальної середньої – коефіцієнт осциляції дорівнює:

Поряд з варіаційним аналізом на основі аналітичного групування при досліджені впливу різноманітних факторів на народжуваність і плідність велике значення має статистика думок, джерелом відомостей якої є дані вибіркових або анкетних статистичних спостережень.

У таких спостереженнях опитувані (респонденти) наводять відомості про себе, свої міркування щодо ідеального, бажаного і очікуваного реального числа діей в сім'ї. На основі аналітичних групувань опитуваних за соціально-економічними і демографічними ознаками розраховують групові та загальні середні ідеального, бажаного і очікуваного числа дітей як результативні ознаки конкретного групування. Такі дослідження здійснюють науково-дослідні заклади. Дослідження найбільш точні, коли їх здійснюють за методом реального покоління.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Методи порівняння показників народжуваності та плідності	\|	Лекція № 24 режим відтворення населення.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.