Фінансові звіти як кінцевий продукт облікової системи
Цикл обробки облікової інформації включає наступні послідовні фази (див. рис. 2.1.).
Отже кінцевим продуктом облікової системи на підприємстві є періодичні фінансові звіти. Ці звіти розглядаються як головний засіб повідомлення фінансової інформації щодо підприємства. Передача інформації – це переміщення інформації від однієї сторони (компанії чи особи) до інших. Ефективна передача інформації означає, що той, хто отримує інформацію розуміє зміст повідомлення, яке йому призначене.
Фінансові звіти часто класифікують за користувачами таким чином:
1) внутрішні (тобто звіти з управлінського обліку);
2) зовнішні (тобто фінансові чи бухгалтерські звіти).
Перші не виходять за межі підприємства. Вони використовуються тільки менеджерами підприємства і складаються на їх замовлення, тобто з урахуванням специфічних вимог і на основі принципів, визначених менеджерами.
Другі є кінцевим продуктом системи обліку. Вони призначені для зацікавлених осіб поза підприємством (включаючи акціонерів та кредиторів тощо). Особи поза підприємством не мають змоги визначити якісь специфічні вимоги до звітів. Інформація із зовнішніх фінансових звітів має допомагати інвесторам та іншим особам приймати обґрунтовані економічні рішення щодо підприємства, тобто вона мусить бути корисною для передбачення майбутнього успіху чи невдачі підприємства. Щоб особи поза підприємством мали довіру до фінансових звітів, останні повинні складатися у відповідності до встановлених загальноприйнятих принципів обліку (ЗППО).