• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Частотні характеристики частотно-вибірних систем

Вступ

ЛЕКЦІЯ №27

ЗАНЯТТЯ 1: МОДЕЛІ ЧАСТОТНО-ВИБІРНИХ СИСТЕМ

У радіотехніці з перших кроків її становлення набув широкого застосування спосіб виділення корисних сигналів за допомогою частотно-вибірних лінійних кілів. Такі кола пропускають на вихід лише коливання із частотами, які лежать у відносно вузькій смузі навколо деякої центральної частоти. Частотна фільтрація корисного сигналу особливо ефективна в тому випадку, якщо оброблюваний сигнал у достатній ступені вузькосмуговий. Прикладами вузькосмугових сигналів служать різноманітні модульовані коливання.

Лінійні частотно-вибірні кола або, як їх часто називають, лінійні смугові фільтри, мають ряд специфічних властивостей, які при аналізі проходження сигналів через такі кола необхідно враховувати.

Найпростішим смуговим фільтром є коливальний контур, утворений елементами . У теорії кіл докладно вивчаються послідовні та паралельні контури [3]. Не приводячи докладних викладень, нагадаємо основні положення, якими будемо користуватися надалі.

.

(2.85)

Частотніхарактеристики паралельного коливального контуру. В окрузі резонансної частоти дана коливальна система може бути описана еквівалентною схемою (рис. 2.45), що складається з паралельного з'єднання елементів та активного резонансного опору

де – характеристичний опір контуру; – добротність коливальної системи. Властивості контуру визначаються залежністю його вхідного опору від частоти. Як аргумент зручно використовувати безрозмірну узагальнену розстройку

.

(2.86)

При цьому вхідний опір

.

(2.87)

Якщо то у вузькій смузі поблизу резонансної частоти для розрахунку узагальненої розстройки варто користуватися наближеною формулою

.

(2.88)

АЧХ паралельного коливального контуру відображається так званою резонансною кривою. Якщо добротність досить висока, то резонансна крива практично симетрична щодо частоти . Рівняння резонансної кривої

.

(2.89)

Інтервал на осі частот (Гц) між точками, у яких зменшується від значення до називають смугою пропускання контуру:

.

(2.90)

Різке зниження модуля опору паралельного контуру при розстройці щодо резонансної частоти дозволяє використовувати ці кола для частотної фільтрації сигналів.

Приклад 2.20.Паралельний коливальний контур з параметрами настроєний на частоту . Контур збуджується джерелом гармонійного струму; вихідним сигналом є напруга на контурі. Визначити, у скільки разів буде ослаблений сигнал на частоті в порівнянні із сигналом на резонансній частоті.

Для настроювання на необхідну резонансну частоту необхідно використовувати конденсатор ємністю .

Резонансний опір контуру .

По формулі (2.88) узагальнена розстройка на частоті 8,1 МГц

.

Розглянутий коливальний контур є вузькосмуговою частотно-вибірною системою, оскільки відношення смуги пропускання до резонансної частоти .

Амплітуда вихідного сигналу в розглянутому колі пропорційний модулю вхідного опору контуру. Оскільки

.

підставляючи сюди знайдене значення , переконуємося, що амплітуда цього сигналу на частоті 8,1 МГц становить 0,305 від амплітуди сигналу на резонансній частоті. Цій цифрі відповідає негативне посилення (ослаблення) . Амплітудно-частотна характеристика даної системи зображена на рис. 2.46.

Часто використовують паралельні коливальні контури з неповним включенням. Зовнішні кола можуть підключатися або до відводу в індуктивному елементі, або до середньої точки ємнісного дільника (рис. 2.47).

Вхідний опір такого контуру обчислюють по формулі (2.87), у яку варто підставити величину резонансного опору

,

де – коефіцієнт включення контуру.

Читайте також:

1. Active-HDL як сучасна система автоматизованого проектування ВІС.
2. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
3. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
4. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
5. II. Бреттон-Вудська система (створена в 1944 р.)
6. III етап. Системний підхід
7. IV. Розподіл нервової системи
8. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
9. IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО
10. IV. Філогенез кровоносної системи
11. OSI - Базова Еталонна модель взаємодії відкритих систем
12. POS-системи

Переглядів: 1289