Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Існують різні підходи до визначення ефективності управління.

• Розраховують синтетичні показники ефективності управління (ко­ефіцієнт оперативності, надійності тощо).

• Фактичні дані порівнюють з нормативними, плановими або з показ­никами за попередні роки (нормативи чисельності апарату управління, продуктивність, економічність управління тощо).

• Застосовують якісну оцінку ефективності за допомогою експертів.

• Застосовують емпіричні формули для розрахунку показників, що ха­рактеризують ефективність управління.

 

При визначенні ефективності управління обчислюють абсолютну і по­рівняну ефективність витрат на управління. Абсолютна ефективність ви­ражається загальною величиною ефекту, одержаного в результаті здійснен­ня заходів удосконалення системи управління виробництвом. Порівняль­на ефективність показує, наскільки один варіант ефективніший за інший, проектований або діючий.

 

Залежно від характеру розроблених заходів об'єктом оцінки ефектив­ності управління можуть бути:

управління в цілому (система, організація, методи), його структура, рівень використання управлінської праці, ефек­тивність роботи кожного структурного підрозділу.

 

Для оцінки ефективності управління використовують трудові, вартісні, інформаційні, технічні (технологічні) показники. Найбільш загальні із них - оперативність роботи апарату управління, надійність і оптимальність систем управління.

Надійність системи управління виявляється у безпосередньому п фун­кціонуванні, яке забезпечує досягнення цілей виробництва. Показники надійності системи такі: безвідмовність (безперервне збереженні працез­датності), готовність (ефективне збереження працездатності), відновлю-ваність (швидке усунення збоїв у роботі і відтворення здатності функціо­нувати у заданому режимі).

На практиці висока надійність управлінської системи підприємництва (об'єднання) забезпечується при науково обгрунтованій структурі управлін­ня та інформаційної системи, раціональній технології процесів управління, правильному підборі і розстановці кадрів, ефективному стилі управління тощо.

Оптимальність системи управління характеризується рівнем застосу­вання сучасних економіко-математичних методів для розробки управлі­нських рішень, обгрунтованістю співвідношення централізації і децент­ралізації управління, керованістю підприємства та ін. Керованість підприє­мства або структурного підрозділу показує рівень забезпечення заданої організаційної стійкості підприємства (цеху, бригади) і своєчасність пере­ведення його з одного кількісного (якісного) стану в іншій, що відповідає поставленій меті.

 

Ефективність організації управління можна оцінити за іншими загаль­ними показниками, які характеризують стан системи управління на підприємстві:

а) коефіцієнтом якості використання управлінських робіт;

б) коефіцієнтом стабільності кадрів;

в) коефіцієнтом, що характеризує співвідношення між темпами зрос­
тання обсягу виробництва і витратами на управління.

Як часткові показники, що характеризують організацію праці управ­лінського персоналу, застосовують також коефіцієнт використання робо­чого часу і кваліфікації кадрів, коефіцієнт умов праці і організації робочих місць та ін. На підставі зазначених коефіцієнтів визначають зведений ко­ефіцієнт рівня організації управлінської праці.

Для визначення ефективності удосконалення управління використо­вують і такі показники:

а) порівняння витрат на раціоналізацію з результатами діяльності об'єк­та управління;


 


б) співвідношення витрат на удосконалення управління і на сам про­
цес управління;

в) динаміку витрат на управління порівняно із загальними витратами
виробництва.

На практиці для оцінки ефективності системи управління найчастіше використовують три групи показників:

1) загальні результативні показники виробничо-фінансової діяльності підприємства - валова продукція в динаміці, вихід валової продукції на одного середньорічного працівника, фондовіддача, прибуток на одного працівника, рентабельність виробництва тощо;

2) показники продуктивності управлінської праці — виробництво вало­вої продукції на одного управлінського працівника або на 1 людино-день, затрачений в управлінні, вихід валової продукції на 1 грн. витрат на управ­ління, сума прибутку на 1 людино-день, затрачений в управлінні, тощо;

3) показники економічності апарату управління - питома вага персо­налу управління в загальній чисельності працюючих і загальному фонді оплаті праці, питома вага витрат на управління в собівартості продукції тощо.

 

Для визначення ефективності роботи кожного структурного підрозді­лу використовують дані про виконання конкретних завдань і рівень досяг­нення поставлених перед ними цілей.

 

Практичним результатом удосконалення системи управління може бути зниження витрат на управління, яке досягається за рахунок скоро­чення чисельності працівників апарату управління і підвищення продук­тивності праці. Проте не будь-яке вдосконалення управління призводить до зниження питомих витрат на управління. Оскільки управління є скла­довою виробничо-фінансової діяльності підприємств, то свідченням підви­щення його ефективності може бути зростання економічних показників господарювання при незмінних або навіть дещо зростаючих витратах на управління.

 

Ефективність окремих заходів, пов'язаних з раціоналізацією системи управління (зміна структури управління, норм управління і обслуговуван­ня, забезпеченості кваліфікованими кадрами тошо), можна оцінити за до­помогою факторного аналізу. При цьому треба обов'язково забезпечити елімінування впливу інших факторів на формування кінцевих результатів виробничо-фінансової діяльності підприємств (якість земель, забезпе­ченість основними фондами, робочою силою, характер спеціалізації тощо).

 


Читайте також:

  1. I визначення впливу окремих факторів
  2. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
  3. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
  4. Ocнoвнi визначення здоров'я
  5. Адаптивні організаційні структури управління.
  6. Адміністративне право і державне управління.
  7. Адміністративні методи - це сукупність прийомів, впливів, заснованих на використанні об'єктивних організаційних відносин між людьми та загальноорганізаційних принципів управління.
  8. Алгебраїчний спосіб визначення точки беззбитковості
  9. АЛЬТЕРНАТИВНІ ПІДХОДИ ДО ВИДІЛЕННЯ МЕТОДІВ УПРАВЛІННЯ
  10. Аналіз економічної ефективності капітальних вкладень
  11. Аналіз ефективності використання каналів розподілу
  12. Аналіз ефективності використання оборотних активів




Переглядів: 915

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Критерії і показники ефективності управління | Політична влада як суспільне явище

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.015 сек.