Судово-психіатрична оцінка МДП і циклотимії

Необхідність у судово-психіатричній експертній оцінці протиправних діянь осіб, котрі страждають на МДП, може виникати як стосовно таких дій під час клінічного перебігу фаз захворювання, так і тих, що були вчинені під час світлих проміжків.

У стані загострення хвороби, під час психотичного нападу, хворі втрачають здатність критично та свідомо оцінювати свої вчинки і можливість адекватно керувати поведінкою. В маніакальному стані вони часто порушують норми суспільного життя і правопорядку: вчиняють сварки, бійки, алкогольні ексцеси, інколи навіть прилюдні розпусні дії, а при сильному збудженні вдаються до агресивних насильницьких дій. У такому стані частими є скандали, розтрати, хабарі, незаконні майнові угоди й оборудки.

У депресивному стані через значну психомоторну загальмованість, зниження розумової продуктивності антисоціальні вчинки хворих рідкісні. В таких станах питання про судово-психіатричну експертну оцінку може виникнути в зв’язку як із завершеним, так і незавершеним самогубством, а також із т. зв. розширеним самогубством. В останньому випадку провідним мотивом є те, що хворі з тяжкими депресивними переживаннями вважають приреченими не тільки себе, а й своїх близьких і з метою позбавлення їх від “неймовірних страждань” вбивають спочатку їх, а потім і себе. Про депресивні, інколи приховані розлади слід пам’ятати й у випадках, коли такі особи стають звинувачуваними, свідками чи потерпілими, а також враховувати можливість самообмовляння, самозвинувачення у таких хворих.

Ускладнення в експертній оцінці можуть виникати тоді, коли на час експертизи клінічні ознаки фази минули. У таких випадках потрібен детальний аналіз поведінки, матеріалів справи і всіх можливих відомостей про психічний стан особи в момент вчинення правопорушення. Якщо воно скоєне під час психозу, то виноситься заключення про неосудність та експертний висновок про доцільність застосування примусових заходів медичного характеру, особливо в разі соціальної небезпечності хворого.

У цивільному процесі угоди й інші юридичні акти, укладені в психотичному стані, визнаються недійсними у зв’язку з недієздатністю особи.

Висновок з 2 питання:

Отже, особи, які вчинили злочин в одній із фаз циклотимії чи під час ремісії МДП, визнаються осудними. Однак, за наявності коротких світлих проміжків із тривалими хворобливими фазами МДП, перехідними станами цих осіб необхідно розглядати як хворих на тяжку хронічну душевну хворобу з частими загостреннями, а, отже, визнавати неосудними.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ОСНОВНІ ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ПРИ МАНІАКАЛЬНО-ДЕПРЕСИВНОМУ ПСИХОЗІ (F-31) ТА ЙОГО СУДОВО-ПСИХІАТРИЧНА ОЦІНКА.	\|	ЕПІЛЕПСІЯ ТА ЇЇ СУДОВО-ПСИХІАТРИЧНА ОЦІНКА.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.