Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Джерела господарського права.

Вся господарська діяльність в Україні регулюється нормативними актами, які є джерелами господарського права.

Нормативний акт - це офіційний письмовий документ компетентного органу держави, який встановлює чи відміняє норму господарського права. Відповідно до Закону України «Про інформацію» всі нормативні акти мають бути опубліковані та зареєстровані.

Нормативними актами, що регулюють господарську діяльність в Україні, є:

1. Конституція України. Конституцією регулюються питання господарської діяльності у статтях про власність, підприємництво, визначається компетенція органів державної влади, Президента, Верховної Ради та Кабінету Міністрів України.

2. Закони, що регулюють господарські відносини, розподіляються на:

- закони, що регулюють загальні питання господарської діяльності закони України: «Про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом» вiд 14.05.1992 тощо);

- закони про окремі види господарської діяльності («Про зовнішньоекономічну діяльність» вiд 16.04.1991, «Про банки і банківську діяльність» вiд 07.12.2000, «Про товарну біржу» вiд 10.12.1991, «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006 тощо);

- закони про окремі види і відносини в господарській діяльності. До них належать нормативні акти господарського законодавства, втіленні в господарському, бюджетному, повітряному, водному, земельному, лісовому та інших кодексах України.

В системі господарського законодавства слід розрізняти законодавчі акти та підзаконні нормативні акти. До законодавчих актів належать нормативні акти Верховної Ради та Кабінету Міністрів України. До підзаконних нормативних актів - укази та розпорядження Президента; постанови та розпорядження Кабінету Міністрів; господарські нормативні акти міністерств, державних комітетів, відомств з господарської діяльності у вигляді наказів, інструкцій, положень; нормативні акти місцевих рад народних депутатів і місцевих адміністрацій.

Якщо розглядати систему всіх законів і підзаконних актів України з питань господарського законодавства, то їх можна поділити на групи нормативних актів, які регулюють:

- господарську діяльність підприємств, організацій, установ, об'єднань;

- оподаткування;

- договірні відносини;

- фінансову діяльність;

- зовнішньоекономічну діяльність;

- страхування;

- господарські спори;

- антимонопольну діяльність.

Так, Господарський Кодекс України вiд 16.01.2003 зі змінами та поправками від 18.12.2011 встановлює відповідно до Конституції України правові основи господарської діяльності або господарювання, які базуються на різноманітності господарювання різних форм власності, де предметом регулювання є господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання. Учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Відповідно до ст. 8, 10 Господарського кодексу України держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування не можуть бути суб'єктами господарювання, однак держава повинна впроваджувати основні напрямки економічної політики

- структурно-галузева політика,спрямована на здійснення державою прогресивних змін у структурі народного господарства, удосконалення міжгалузевих та внутрішньогалузевих пропорцій, стимулювання розвитку галузей, які визначають науково-технічний прогрес, забезпечують конкурентоспроможність вітчизняної продукції та зростання рівня життя населення;

- інвестиційна політика, спрямована на створення суб'єктам господарювання необхідних умов для залучення і концентрації коштів на потреби розширеного відтворення основних засобів виробництва, переважно у галузях, розвиток яких визначено як пріоритети структурно-галузевої політики, а також забезпечення ефективного і відповідального використання цих коштів та здійснення контролю за ним;

- амортизаційна політика, спрямована на створення суб'єктам господарювання найбільш сприятливих та рівноцінних умов забезпечення процесу простого відтворення основних виробничих і невиробничих фондів переважно на якісно новій техніко-технологічній основі;

- політика інституційних перетворень, спрямована на формування раціональної економічної системи шляхом трансформування відносин власності, здійснення роздержавлення економіки, приватизації та націоналізації виробничих фондів, забезпечення на власній основі розвитку різних форм власності і господарювання, еквівалентності відносин обміну між суб'єктами господарювання, державну підтримку і захист усіх форм ефективного господарювання та ліквідацію будь-яких протизаконних економічних структур;

- цінова політика, спрямована на регулювання державою відносин обміну між суб'єктами ринку з метою забезпечення еквівалентності в процесі реалізації національного продукту, дотримання необхідної паритетності цін між галузями та видами господарської діяльності, а також забезпечення стабільності оптових та роздрібних цін;

- анти монопольно-конкурентна політика, спрямована на створення оптимального конкурентного середовища діяльності суб'єктів господарювання, забезпечення їх взаємодії на умовах недопущення проявів дискримінації одних суб'єктів іншими, насамперед у сфері монопольного ціноутворення та за рахунок зниження якості продукції, послуг, сприяння зростанню ефективної соціально орієнтованої економіки;

- бюджетна політика, спрямована на оптимізацію та раціоналізацію формування доходів і використання державних фінансових ресурсів, підвищення ефективності державних інвестицій у народне господарство, узгодження загальнодержавних і місцевих інтересів у сфері між бюджетних відносин, регулювання державного боргу та забезпечення соціальної справедливості під час перерозподілу національного доходу;

- податкова політика, спрямована на забезпечення економічно обґрунтованого податкового на вантаження на суб'єктів господарювання, стимулювання суспільне необхідної економічної діяльності суб'єктів, а також дотримання принципу соціальної справедливості та конституційних гарантій прав громадян при оподаткуванні їх доходів;

- грошово-кредитна політика,спрямована на забезпечення народного господарства економічно необхідним обсягом грошової маси, досягнення ефективного готівкового обігу, залучення коштів суб'єктів господарювання та населення до банківської системи, стимулювання використання кредитних ресурсів на потреби функціонування і розвитку економіки;

- валютна політика,спрямована на встановлення і підтримання паритетного курсу національної валюти щодо іноземних валют, стимулювання зростання державних валютних резервів та їх ефективне використання;

- зовнішньоекономічна політика,спрямована на регулювання державою відносин суб'єктів господарювання з іноземними суб'єктами господарювання та захист національного ринку і вітчизняного товаровиробника.

Всі ці напрямки економічної політики держави в сфері господарювання і є предметом вивчення в цьому навчальному посібнику з господарського права України.

Основні категорії, ключові поняття та визначення теми.

1. Господарське правоце сукупність правових норм, які регулюють суспільні відносини у сфері управління економікою, виробництвом та реалізацією продукції, виконання робіт і наданні послуг з метою отримання прибутків.

2. Предметом вивчення господарського права є відносини, які виникають в процесі господарської діяльності суб'єктів підприємництва, державних, приватних, кооперативних, громадських організацій та установ, наділених відповідно до законодавчих актів певними повноваженнями, правами і обов'язками та відповідальністю за свої дії.

3. Принципи господарського права -це основи, які поширюються на весь комплекс правових норм, що забезпечують регулювання господарської діяльності.

4. Господарська діяльність, як діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

5. Господарські правовідносини -це сукупність відносин, які виникають у процесі господарської діяльності між державними органами і підприємцями (підприємствами) стосовно виробництва, розподілу та реалізації продукції, надання послуг і робіт з метою отримання прибутків.

6. Метод автономних рішень суб'єктів господарських відносин ґрунтується на тому, що підприємства, підприємці мають право з власної ініціативи приймати будь-які рішення, які не суперечать законодавству України.

7. Метод владних приписів регулює діяльність (поведінка) суб'єктів з підпорядкуванням обов'язковим моделям правовідносин, визначеним законодавством.

8. Метод рекомендаційрегулює поведінку суб'єктів господарських відносин шляхом рекомендованих моделей відповідних правовідносин.

9. Принцип вільного руху капіталів, товарів і послуг на території України означає, що суб'єкти господарювання мають право реалізовувати свої товари і послуги на всій території України, при цьому органи державної влади та органи місцевого самоврядування не вправі обмежувати або забороняти доступ підприємців до певних територіальних ринків.

10. Принцип захисту національного товаровиробника спрямований на захист конкуренції між суб'єктами підприємницької діяльності, створеними без залучення коштів або майна (майнових чи немайнових прав) іноземного походження, та суб'єктами підприємницької діяльності, створеними за участю іноземного капіталу, забезпечення державного захисту вітчизняного виробника та конституційних прав і свобод громадян України.

Завдання для самостійної підготовки з теми

1. Дайте визначення поняття «господарське право».

2. Назвіть ознаки господарсько-правових відносин.

3. Охарактеризуйте зміст господарсько-правових відносин.

4. Дайте визначення та назвіть ознаки внутрішньогосподарських відносин.

5. Назвіть методи правового регулювання господарських відносин.

6. Дайте визначення поняття «господарсько-правова норма». Охарактеризуйте її складові.

7. Назвіть ознаки господарського законодавства.

8. У чому полягає відмінність між господарським правом і господарським законодавством?

9. Що таке система господарського законодавства? У чому полягає специфіка будови господарського законодавства?

10. Назвіть способи вдосконалення законодавства.

 

Перелік індивідуальних завдань з теми

1. Господарські правовідносини: поняття та види.

2. Характеристика складових господарських правовідносин.

3. Методи правового регулювання господарських правовідносин.

4. Господарсько-правові норми.

5. Поняття, ознаки та особливості господарського законодавства.

6. Нормативні акти господарського законодавства: поняття та види.

7. Система господарського законодавства.

8. Колізії в господарському законодавстві.

9. Господарське законодавство й господарське право, їх співвідношення.

10. Проблеми вдосконалення господарського законодавства.


Читайте також:

  1. А джерелами фінансування державні капітальні вкладення поділяються на централізовані та децентралізовані.
  2. А/. Фізичні особи як суб’єкти цивільного права.
  3. Аконність залишення засуджених у слідчому ізоляторі для роботи з господарського обслуговування.
  4. Аксіологія права у структурі філософсько-правового знання. Соціальна цінність права.
  5. Активність особистості та її джерела, спрямованість особистості
  6. Альтернативні джерела формування підприємницького капіталу
  7. Аналіз доцільності фінансових інвестицій у корпоративні права.
  8. АНАЛІЗ ОБОРОТНИХ АКТИВІВ ЗА ДЖЕРЕЛАМИ ЇХ ФОРМУВАННЯ
  9. Аналіз співвідношення активів із джерелами їх фінансування
  10. Антропогенне забруднення природного середовища. Джерела забруднень
  11. Антропологічні джерела
  12. Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду




Переглядів: 1922

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Методи господарського права | Закони геометричної оптики. Дифракція світла. Принцип Гюйгенса- Френеля

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.074 сек.