Діяльності діяльності

Мисленнєво-мовленнєвої мисленнєво-мовленнєвої

Організаційний аспект власне управлінський аспект

Система законів риторики. Поняття риторичної формули.

Усі жанри красномовства підпорядковуються риторичним законам, тобто основним правилам, що регулюють мислиннєво-мовленнєві процеси публічного мовлення.

Закони риторики взаємозумовлені й взаємопов’язані. Їх послідовність відбиває послідовність певних дій підготовки, реалізації й самоконтролю публічних виступів. Сагач Г. виділяє такі закони риторики: концептуальний, моделювання аудиторії, стратегічний, тактичний, мовленнєвий, ефективної комунікації, системно-аналітичний.

Риторична діяльність з античних часів поділялася на докомунікативну, комунікативне й посткомунікативну фази риторичної діяльності.

Основний змістовий лан риторики виражений у риторичній формулі, яку запропонувала Г.Сагач як цілісну систему семи взаємозумовлених законів риторики, розташованих у суворій логічній послідовності.

Р=(К+А+С+Т+М) + (ЕК+СА)

Р – риторика, К - концептуальний, А_ закон моделювання слухацької аудиторії, С – стратегічний, Т – тактичний, М – мовленнєвий, ЕК – закон ефективної комунікації, СА – системно-аналітичний закон.

Концептуальний закон становить перший крок ідемовленнєвого циклу – винайдення задуму, ідеї (створення концепції). Цей закон передбачає пошук істини шляхом всебічного аналізу предмета. “Концепція – це система знань про предмет, виражена в стислій короткій формі. Вона є першоосновою мислиннєво-мовленнєвого процесу.

Процес розробки концепції складається з такої послідовності дій:

1. Своє бачення суб’єктом предмета (тема).

2. Аналіз предмета (теми), тобто вибір проблем для вивчення.

3. “Привласнення” суб’єктом чужого досвіду для вивчення обраної проблеми (прилучення до цінностей людського досвіду).

4. Пропускання чужого досвіду крізь призму свого бачення і навпаки (чуже + своє) і формування позиції.

Такий підхід до розробки концепції відбиває, на наш погляд, природний процес пізнання людиною навколишнього світу: будь-яку одержувану ззовні інформацію людина перш за все пропускає через власне «я», створює своє бачення предмета. З цього приводу Карнегі писав:»При підготовці декотрих тем дуже рекомендується дещо прочитати, з’ясувати, що робили й говорили інші з того самого питання. Але не починайте читати раніше, ніж Ви не вичерпали власних думок. Це важливо, дуже важливо… Справжня підготовка полягає в тому, щоб видобути щось із себе, підібрати й скомпонувати власні думки й оформити власні переконання».

Закон моделювання аудиторії передбачає системне вивчення аудиторії на основи трьох ознак: соціально-демографічних, соціально-психологічних (мотиви поведінки, потреби, ставлення до предмета мовлення та суб’єкта, який його викладає, рівень розуміння предмета), індивідуально-особистісних, а також урахування “зон небезпеки”, уміння їх попередити.Соціально-демографічні ознаки становлять собою перший ступінь вивчення аудиторії – соціальний статус, рівень освіти і культури, стать, вік, національність, склад сім’ї тощо. Ці відомості допоможуть зорієнтуватися в потребах і інтересах аудиторії, в настрої людей, підготувати їх до сприйняття інформації.

Соціально-психологічні та індивідуально-особистісні ознаки – це другий ступінь вивчення аудиторії, спрямований на розкриття внутрішнього світу людини. До цих ознак можна віднести: мотиви поведінки (мотив поведінки розглядаємо як фактор, який зумовлює дії суб’єктів (відповідає на питання:Що збудило суб’єкта до дії?), потреба – виділяють два види потреб( усвідомлена буває особистісна (інформацію суб’єкт отримує для себе; професійна (сприймає інформацію з урахуванням професійних інтересів); громадська (суб’єкт піднімається до рівня усвідомлення необхідності вкладу в суспільство) й неусвідомлена (байдужа, згоджувальна, конфліктна, конструктивна). Індивідуально-особистісні ознаки становлять наступний крок у вивченні внутрішнього світу людини. Для цього ораторові треба знати про психічні процеси (пізнавальні, вольові, емоційні); психічні стани (бадьорість чи пригніченість, працездатність чи втома, зосередженість чи розсіяність); психічні властивості особистості (спрямованість, темперамент, характер, здібності тощо.Своєрідність психологічних властивостей наочно виступає в аудиторіях, де різний демографічний склад. Жінки з більшою увагою слухають образне викладання, а чоловіки вимогливі до логіки, доказовості положень, молодь більш скептична, багаті не так сприймають як бідні і так по всіх соціальних позиціях, які є своєрідними факторами, від яких залежать певні психологічні якості аудиторії: увага, сприйняття, пам’ять.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Види красномовства та сфери його застосування	\|	Стратегічний закон.Відомийафоризм «якщо вам треба щось сказати, то найкраще – сказати саме те, що ви хочете» приводить нас до проблеми стратегії.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.218 сек.