![]()
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Система управління безпеки життєдіяльностіСистема управління безпекою життєдіяльності являє собою сукупність органів управління державної влади і суспільних організацій, які виконують функції, що пов'язані з забезпеченням безпеки і захисту населення і територій, попередження, реагування й діями в небезпечних і надзвичайних ситуаціях. Система управління безпекою життєдіяль-ності в Україні будується на таких рівнях: 1. державному; 2. соціальному; 3. індивідуальному. На державному рівні система управління безпекою життєдіяльності формується на рівнях відповідних комісій Верховної Ради України й органів при Президенті України, котрі діють через місцеві органи влади. Безпосередньо виконавчі функції виконує Кабінет міністрів України і відповідні міністерства. Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення при Кабінеті Міністрів України розробляє та здійснює заходи щодо створення цілісної системи управління охороною життя людей. Управління охороною праці включає дві функції: організаційно-господарську, наглядову. Закон передбачає чітку систему державного управління охороною праці: від Уряду, при якому створена і функціонує Національна рада по забезпеченню безпечної життєдіяльності населення, до підприємства. Закон визначив повноваження місцевих органів державної законодавчої влади в створенні безпечних умов на виробництві, а також права і обов'язки громадських органів управління й профспілок. Постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1993 р. створено Державний комітет по нагляду за охороною праці (Держнаглядохоронпраці).На цей комітет покладено функції по здісненню комплексного управління охороною праці в державі, в тому числі вести державний нагляд за охороною праці в усьому народному господарстві. Відповідно до Закону, Комітетом розроблено, а Урядом затверджено “Національну програму, поліпшення безпеки, гігієни праці та виробничого середовища до 2000 p.” Мета програми - створення на державному рівні системи управління охороною та безпекою праці. Для виконання заходів програми Законом передбачено створення фондів охорони праці: • державного - при Держнаглядохоронпраці для фінансування національної програми, • галузевих - при міністерствах і, відомствах для фінансування галузевих програм, регіональних - в республіці Крим, областях і районах: для фінансування регіональних програм, • на держпрозрахункових підприємства - для фінансування програм підприємств. Внесені значні зміни в систему навчання. Навчання в галузі безпеки людини починається з дитячих років. Положенням про навчання встановлено сувору періодичність поповнення і перевірки знань працівників у залежності від ступеня небезпеки робіт, які вони виконують. При Держнаглядохоронпраці створено Науково-інформаційний і учбово-навчальний центр. На соціальному рівні питаннями безпеки життєдіяльності займаються міліція, місцеві правові і виконавчі органи влади, середні спеціальні й державні учбові заклади, керівники підприємств, суспільні організації. Значна роль у цьому відводиться сім'ї. У рішенні питань з безпеки життєдіяльності багато в чому залежить від культури сімейних відносин, освіти, виховання. Засоби масової інформації на місцевому й регіональному рівні допомагають у рішенні цих задач. Для того, щоб можна було забезпечити безпеку життєдіяльності на соціальному рівні необхідна наявність суспільного устрою з певним високим рівнем його розвитку, коли суспільство зможе дозволити собі витрачати гроші на створення наочних фільмів та реклам, плакатів і стендів, навчати дітей і дорослих правильному образу життя й рішенню проблем, що пов'язані з безпеки життєдіяльності. На індивідуальному рівні рішення питань безпеки життєдіяльності повністю визначається знаннями та досвідом індивіда, а тому управління безпекою життєдіяльності здійснюється мозком людини. Якість управління діями й вчинками людини визначається його станом здоров'я, включаючи й психіку. Читайте також:
|
||||||||
|