ПСИХОЛОГІЧНІ ТЕОРІЇ ЕМОЦІЙ

Зауважимо відразу, що назва цього параграфа не цілком точно відображає його зміст. Чисто психологічних теорій емоцій, які не зачіпають фізіологічні та інші, пов'язані з ними питання, насправді не існує, а ідеї різних галузей наукових досліджень в теоріях емоцій зазвичай співіснують. Це не випадково, оскільки емоцію як психологічне явище важко відокремити від процесів, що відбуваються в організмі, і нерідко психологічні та фізіологічні характеристики емоційних станів не просто супроводжують один одного, але є один для одного поясненням. Крім того, ряд теоретичних питань, наприклад питання про класифікацію і основні параметри емоційних станів, не може бути вирішене без звернення до фізіологічних корелятів емоцій.

Численними фізіологічними змінами в організмі супроводжується будь-який емоційний стан. Упродовж історії розвитку даної галузі психологічних знань не раз робилися спроби пов'язати фізіологічні зміни в організмі з тими чи іншими емоціями і показати, що комплекси органічних ознак, які супроводжують різні емоційні процеси, дійсно різні.

У 1872 р. Ч. Дарвін опублікував книгу «Вираження емоцій у людини і тварин», яка стала поворотним пунктом в розумінні зв'язку біологічних і психологічних явищ, зокрема, організму і емоцій. У ній було доведено, що еволюційний принцип можна застосувати не тільки до біофізичного, а й психолого-поведінкового розвитку живого, що між поведінкою тварини і людини неподоланної прірви не існує. Дарвін показав, що в зовнішньому вираженні різних емоційних станів, у експресивно-тілесних рухах багато спільного у антропоїдів і сліпонароджених дітей. Ці спостереження лягли в основу теорії емоцій, яка отримала назву еволюційної. Емоції відповідно до цієї теорії з'явилися в процесі еволюції живих істот як життєво важливі пристосувальні механізми, що сприяють адаптації організму до умов і ситуацій його життя. Тілесні зміни, які супроводжують різні емоційні стани, зокрема, пов'язані з відповідними емоціями руху, за Дарвіном, є не що інше, як рудименти реальних пристосувальних реакцій організму.

У людини в динаміці емоційних процесів не меншу роль, ніж органічні та фізичні впливи, відіграють когнітивно-психологічні чинники (когнітивні означає пов'язані зі знанням). У зв'язку з цим було запропоновано нові концепції, які пояснюють емоції у людини динамічними особливостями когнітивних процесів.

Однією з перших подібних теорій стала теорія когнітивного дисонансу Л. Фестінгер. Відповідно до неї позитивне емоційне переживання виникає у людини тоді, коли її очікування підтверджуються, а когнітивні уявлення втілюються в життя, тобто коли реальні результати діяльності відповідають наміченим, узгоджуються з ними, або, що те ж саме, знаходяться в консонансі. Негативні емоції виникають і посилюються в тих випадках, коли між очікуваними і дійсними результатами діяльності є розбіжність, невідповідність або дисонанс.

Суб'єктивно стан когнітивного дисонансу зазвичай переживається людиною як дискомфорт, і вона прагне якомога швидше його позбутися. Вихід зі стану когнітивного дисонансу може бути подвійним: або змінити когнітивні очікування і плани таким чином, щоб вони відповідали реально отриманому результату, або спробувати отримати новий результат, який би узгоджувався з колишніми сподіваннями.

У сучасній психології теорія когнітивного дисонансу нерідко використовується для того, щоб пояснити вчинки людини, її дії в різних соціальних ситуаціях. Емоції ж розглядаються як основний мотив, що відповідає діям і вчинкам. Когнітивним чинникам, які лежать в їх основі, надається у детермінації поведінки людини набагато більша роль, ніж органічним змінам.

Домінуюча когнітивістська орієнтація сучасних психологічних досліджень привела до того, що в ролі емоціогенних факторів почали розглядати також і усвідомлені оцінки, які людина дає ситуації. Вважають, що такі оцінки безпосередньо впливають на характер емоційного переживання.

До того, що було сказано про умови та фактори возникновения емоцій і їх динаміки свою лепту вніс С. Шехтер. Він показав, що чималий внесок в емоційні процеси вносять пам'ять і мотивація людини. Концепція емоцій, запропонована С. Шехтер, отримала назву когнітівно-фізіологічної.

Згідно цієї теорії на емоційне переживання крім стимулів і породжуваних ними тілесних змін впливають минулий досвід людини і оцінка нею наявної ситуації з точки зору актуальних для неї інтересів і потреб. Непрямим підтвердженням справедливості когнітивної теорії емоцій є вплив на переживання людини словесних інструкцій, а також тієї додаткової емоціогенної інформації, яка призначена для зміни оцінки людиною ситуації, яка виникла.

В одному з експериментів, спрямованому на доказ висловлених положень когнітивної теорії емоцій, людям давали в ролі «ліків» фізіологічно нейтральний розчин в супроводі різних інструкцій. В одному випадку їм говорили про те, що дані "ліки" повинні викликати в них стан ейфорії, в іншому - стан гніву. Після прийняття відповідного «лікувального засобу» випробуваних через деякий час запитували, що вони відчувають. Виявилося, що ті емоційні переживання, про які вони розповідали, відповідали очікуваним відповідно інструкції.

Було показано також, що характер та інтенсивність емоційних переживань людини в тій чи іншій ситуації залежать від того, як їх переживають інші люди, що знаходяться поруч. Це означає, що емоційні стани можуть передаватися від людини до людини, причому в людини на відміну від тварин якість комунікації емоційних переживань залежить від її особистого ставлення до того, кому вона співчуває.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ВИДИ І РОЛЬ ЕМОЦІЙ В ЖИТТІ ЛЮДИНИ	\|	Емоції і особистість

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.