• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Маркетингові стратегії вибору цільового ринку.

Після оцінки виділених у процесі сегментації ринку сегментів необхідно визначити, скільки сегментів обслуговуватиме ГРК і як вона їх обслуговуватиме. При цьому постає стратегічне питання вибору цільових сегментів, під час вирішення якого необхідно враховувати два фактори:

- вимоги до вибору цільового сегменту;

- послугову – сегментну структуру загального ринку.

Залежно від послугово – сегментної структури загального ринку існує п’ять стратегій вибору цільового ринку:

· односегментна концентрація;

· спеціалізація ГРП;

· сегментна спеціалізація;

· селективна спеціалізація;

· повне охоплення ринку.

Стратегія односегментної концентрації передбачає вибір як цільового одного ринкового сегмента і зосередження на ньому діяльності ГРК. Таким чином, стратегія односегментної концентрації, концентрований маркетинг і стратегія ринкової ніші є синонімічними категоріями.

Переваги стратегії односегментної концентрації полягають у тому, що:

· спеціалізація діяльності ГРК на потребах певного сегмента дає змогу найкращим чином їх задовольнити;

· спеціалізація на одному сегменті забезпечує економію завдяки концентрації коштів.

Ризики стратегії односегментної концентрації:

· існує можливість загострення конкурентної боротьби в цільовому сегменті внаслідок упровадження вужчої сегментації з боку конкурентів;

· темпи зростання цільового сегмента можуть зменшитися, в результаті чого сегмент матиме тенденцію до скорочення, а фірма – до втрати цільового сегмента.

Стратегія товарної спеціалізації передбачає орієнтацію діяльності ГРК на певному різновиді послуг, який пропонується різним групам споживачів у межах загального ринку.

Перевагою стратегії товарної спеціалізації є можливість постійного вдосконалення даного різновиду товару і досягнення високого іміджу в галузі цього товару.

Ризиком стратегії товарної спеціалізації є можливість морального застарівання даного різновиду товару в результаті загострення функціональної конкуренції.

Стратегія сегментної спеціалізації означає орієнтацію діяльності ГРК на задоволення різних потреб одного ринкового сегмента.

Переваги стратегії:

- завдяки зосередженню на потребах певної групи споживачів існує можливість їх широкого задоволення і досягнення позитивного іміджу серед даного сегмента ринку;

- фірма уникає залежності від одного різновиду товару, у разі зменшення потреби в одному різновиді товару у неї є можливість збільшити увагу до інших різновидів товару.

Основний ризик стратегії сегментної спеціалізації полягає у можливому звуженні цільового сегменту.

Стратегія селективної (вибіркової) спеціалізації полягає у виборі цільових сегментів у межах загального ринку без їх відповідальності до товарної або сегментної ознак. Основним фактором вибору цільових ринків у даному випадку є їхня прибутковість та відповідність ресурсам і можливостям фірми. Стратегія селективної спеціалізації характеризується значно меншим ризиком від можливого скорочення деяких сегментів або морального застарівання деяких різновидів товарів у межах загального ринку. Основна перевага цієї стратегії – незалежність від однієї групи споживачів та від одного різновиду товару. Недолік цієї стратегії є диверсифікація зусиль і коштів фірми, їх розосередження за різними напрямами діяльності.

Стратегія повного охоплення ринкувідтворює прагнення фірми задовольнити потреби загального ринку в цілому. Ця стратегія може бути реалізована шляхом використання двох альтернатив – недиференційованого маркетингу або диференційованого маркетингу. Ці альтернативи ставлять мету задоволення потреб ринку в цілому, але пропонують різні шляхи реалізації цієї мети:

- недиференційований маркетинг – через пошук спільних рис у межах загального ринку (через ринкове агрегування);

- диференційований маркетинг – через пошук розбіжностей у потребах споживачів загального ринку (через ринкову сегментацію).

Читайте також:

1. E) теорія раціонального вибору.
2. Альтернативні стратегії за матрицею Мак-Кінсі.
3. Альтернативність ресурсів і проблема економічного вибору
4. Альтернативність у реалізації стратегії розвитку підприємства
5. Аналіз стратегічних альтернатив та визначення оптимальної стратегії формування фінансових ресурсів
6. Аспекти вибору системи складування
7. Базові конкурентні стратегії Портера
8. Базові корпоративні стратегії
9. Базові стратегії і стратегічні альтернативи
10. Бюджетне фінансування наукових досліджень здійснюється шляхом базового та програмно-цільового фінансування.
11. Варіанти вибору ділової їжі (буфет або a la carte).
12. Варіанти вибору ринкових сегментів

Переглядів: 2984