• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Провадження у справах про порушення митних правил

План

Правопорушення та юридична відповідальність у митній справі

1. Поняття і види порушень митних правил.

2. Застосування заходів відповідальності до правопорушників.

3. Міжнародна співпраця у області боротьби з порушеннями митних правил.

1.Питання правопорушень і юридичної відповідальності в митній справі врегульовані в розділах XVII-XIX Митного кодексу України. Ці норми розроблені відповідно до Основ митних законодавств держав-учасниць СНД.

Порушенням митних правилвизнається протиправна дія або бездіяльність особи, що робить замах на встановлений порядок переміщення, митного контролю і митного оформлення товарів і транспортних засобів, переміщуваних через митний кордон держави, обкладення митними платежами і їх сплати, надання митних пільг і користування ними, на нормальну діяльність митних органів, за які національним законодавством передбачена відповідальність.

Всі правопорушення в митній справі підрозділяються на 2 групи:

1 група – порушення митних правил:

– порушення режиму зони митного контролю;

– порушення порядку виробництва митного оформлення;

– порушення термінів представлення митному органу декларацій і інших документів і ін.(39 пунктів в Основах.; 27 складів по Митному кодексу України).

2 група – інші порушення, наприклад:

– непокора законному розпорядженню або вимозі посадовця митного органу;

– образа посадовця митного органу і ін. .(7 пунктів в Основах.).

Ці переліки правопорушень не вичерпні; вказано, що національним законодавством можуть визнаватися порушеннями і інші протиправні діяння.

Основним видом правопорушень в митній справі є контрабанда (італ. contra – проти, banda – урядовий указ) – виділений в окремий розділ в Основах., розділ XVII Митного кодексу України.

Контрабанда– це переміщення через митний кордон держави крім або із захованням від митного контролю, або з обманним використанням документів або засобів митної ідентифікації, або зв'язане з недекларуванням або недостовірним декларуванням (визначення з Основ.).

Відповідно до українського законодавства контрабанда –це переміщення товарів, валюти, цінностей і інших предметів через митний кордон України крім митного контролю або із захованням від митного контролю, здійснене в крупних розмірах або групою осіб, що організувалися для заняття контрабандою, а рівне таке ж незаконне переміщення історичних і культурних цінностей, наркотичних засобів, отруйних, сильнодіючих, радіоактивних, вибухових речовин, зброї і боєприпасів (окрім гладкоствольної мисливської зброї і боєприпасів до нього). Це правопорушення відноситься до злочинів (ст. 201 КК України).

Основною характеристикою митного правопорушення (як і будь-якого) є склад, що включає 4 елементи:

1. Об'єкт – матеріальне або нематеріальне благо (суспільні відносини),на яке робить замах правопорушник. Родовий об'єкт – господарська діяльність; безпосередній об'єкт – митні правила.

2. Об'єктивна сторона – протиправне діяння, шкідливий результат, що наступив, і причинний зв'язок між діянням і результатом. У митних правопорушеннях звичайно активні дії, наприклад, по переміщенню товарів.

3. Суб'єкт – можуть бути фізичні і юридичні особи України і інших держав, особі без громадянства, що володіють дієздатністю.

4. Суб'єктивна сторона – внутрішня сторона правопорушення, психічне відношення особи до здійснюваного діяння і результатів. Характеризується формою вини, мотивом і метою. Провина буває у формі наміру і необережності. У митних правопорушеннях звичайно провина у формі наміру.

Також правопорушення можуть зробити посадовці митних органів при виробництві митного контролю і оформлення. Ці правопорушення полягають в спричиненні іншим державним органам, громадянам і підприємствам збитку, приниженні честі та гідності громадян т. ін.

2.Провадження у справах про порушення митних правил ведеться посадовцями митних органів України відповідно до Митного кодексу, а в частині не врегульованої ним – відповідно до законодавства про адміністративні правопорушення.

Справи про порушення митних правил розглядаються:

– від імені Держмитслужби України – уповноваженою посадовою особою цієї служби;

– від імені митниць України – начальниками митниць або їх заступниками.

Справи розглядаються в 15-денний термін з дня отримання органом або посадовцем матеріалів, необхідних для дозволу справи по місцю знаходження митного органу України, посадовець якого здійснював виробництво у справі.

Про здійснення порушення митних правил відповідний посадовець митного органу України складає протокол по встановленій формі. Протокол підписується цим посадовцем, правопорушником (якщо він встановлений), свідками (якщо вони є). У разі відмови правопорушника підписати протокол, робиться відповідний запис.

До особи, що зробила порушення митних правил, може бути застосоване адміністративне затримання на строк до 3-го годинника. Даний запобіжний захід застосовується в цілях:

– припинення порушення митних правил;

– складання протоколу при неможливості його складання на місці;

– забезпечення своєчасного і правильного розгляду справи і виконання ухвали по ньому.

Рішення про застосування адміністративного затримання ухвалює начальник митного органу або особа, його що заміщає, про що складається протокол по встановленій формі.

У процесі провадження у справі про порушення митних правил Митним кодексом передбачені наступні процедури:

1. Опитування осіб по суті справи – проводить посада особа митного органу (складається протокол).

2. Витребування документів, необхідних для розгляду – документи повинні бути відправлені у 5-денний термін.

3. Здійснення митних обстежень (території підприємств, транспортних засобів) – проводиться у присутності посадових осіб підприємств, при необхідності із залученням фахівців (складається протокол).

4. Вилучення предметів і документів, їх оцінка (за державними роздрібними цінами або по висновку експертів; валюта – по курсу НБУ на день оцінки) – оформляється протоколом.

5. Пред'явлення предметів і документів для пізнання - оформляється протоколом.

6. Експертиза т. ін.

Всі документи передаються у митний орган для розгляду справи.

Справи про порушення митних правил розглядаються у присутності правопорушника або без нього у випадках:

1. Правопорушник не виявлений.

2. Правопорушник своєчасно був сповіщений про місце і час розгляду справи, але не з'явився (знаходиться за межами України і не прислав клопотання про відкладення розгляду справи).

За наслідками розгляду справи виноситься ухвала.

Адміністративне стягнення у вигляді попередження або штрафу можуть бути покладені не пізніше чим за 2 місяці з дня порушення, а при триваючому порушенні – не пізніше за 2 місяці з дня виявлення.

Ухвала про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена протягом 10 днів: якщо справа розглянута митницею – у Держмитслужбі або місцевому суді; якщо Держмитслужбою – у місцевому суді. Рішення суду є остаточним.

При малозначності зкоїного порушення посадова особа може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитися усним зауваженням.

3.Основним міжнародним документом правоохоронного характеру щодо митної справи є Міжнародна конвенція про взаємну адміністративну допомогу для запобігання, розслідування і покарання за митні правопорушення від 9 червня 1977 року (Конвенція Найробі). Вона складається з преамбули, 23 статей і 11 Додатків, кожне з яких є самостійним договором, що діє незалежно від інших додатків (наприклад, Додаток Х «Допомога в діях проти контрабанди наркотичних засобів і психотропних речовин»). Держава вважається таким, що бере участь в Конвенції, якщо воно прийняло хоч би один з 11 додатків.

Конвенція встановлює основні принципи співпраці держав:

1. Принцип пріоритету державного і національного суверенітету і державної безпеки Договірних сторін.

2. Принцип рівноваги і балансу в наданні правової допомоги.

При цьому передбачається використання наступних форм співпраці:

1. Допомога, що надається на прохання, що стосується обстеження і огляду (підозрюваних осіб, транспортних засобів і ін.).

2. Обмін інформацією між митними властями – за їх власною ініціативою.

3. Запити від імені іншої Договірної сторони.

4. Дії посадовців митної адміністрації однієї Договірної сторони на території іншої (присутність або участь в судах або адміністративних трибуналах, в слідчих діях і ін.).

5. Встановлення необхідних зв'язків з компетентними органами ООН і Інтерполу.

6. Інші форми.

Основними органами міжнародної співпраці держав є:

1. Рада митної співпраці – створений в 1950 р.

2. Комітет з боротьби з порушеннями митних правил в рамках Всесвітньої митної організації (ВТО) – існує з 1983 р.

У Брюсселі 2 рази на місяць виходить Бюлетень по боротьбі з порушеннями митних правил.

Окрім Конвенції Найробі як універсального акту по боротьбі з порушеннями митних правил, існують документи регіонального характеру:

1. Конвенція про взаємодопомогу, підписана в рамках Європейського союзу (ЄС) 7 вересня 1967 р. в Римі (Неаполітанська конвенція).

2. Регламент Ради ЄС від 19 березня 1981 р., що визначає форми і методи взаємодопомоги у митних справах.

Україна бере участь лише в деяких міжнародних організаціях і багатобічних міжнародних договорах. Поміщені 30 двосторонніх договори з митних питань з країнами СНД і Балтії, колишніми соціалістичними країнами, США, Великобританією, Ізраїлем, Туреччиною і ін. Наприклад, в 1998 р. в Києві підписаний Меморандум про взаєморозуміння між урядом України і Великобританії про адміністративну взаємодопомогу між митними службами обох країн. Ведуться переговори з іншими країнами. Україна підтримує необхідні контакти з XXI Генеральним директоратом ЄС, що відає митними питаннями.

Читайте також:

1. I. Правильно визначена мета.
2. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
3. V Суттю Я-концепції стає самоактуалізація в межах моральних правил і більше значимих особистісних цінностей.
4. V. Виконання вправ на застосування узагальнювальних правил.
5. V. Етичні правила психологічних досліджень
6. X Впровадження Зростання Зрілість Спад Час
7. А ви слідуєте цім правилам, коли виступаєте публічно?
8. Аверсивную терапію використовують, як правило, при лікуванні алкоголізму, нікотиновій залежності і деяких інших захворювань.
9. Адміністративна відповідальність за порушення аграрного законодавства
10. Адміністративна відповідальність за порушення земельного законодавства
11. Адміністративна відповідальність за порушення митних правил
12. Адміністративна відповідальність за порушення податкового законодавства.

Переглядів: 814