• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Референдум в Україні

Референдум (від лат. referendum — те, що має бути повідомлено) у конституційному праві — це звернення до виборців з метою прийняття остаточного рішення щодо Конституції, законів або з питань внутрішньополітичного і зовнішньополітичного значення.

Відповідно до цього, референдум — голосування грома­дян з приводу певного законопроекту або закону, а також питань державного, регіонального або місцевого значення. Від референдуму слід відрізняти плебісцит, під яким розуміють голосування з приводу певного питання або за­конопроекту, але фактично щодо довіри конкретній особі або політиці, яку вона проводить.

Плебісцит у міжнародному праві визначається як голо­сування щодо територіальних змін відповідної країни.

Розрізняють такі видирефереидцми:

· конституційний;

· законодавчий;

· міжнародно-правовий;

· адміністративний (наприклад, щодо прийому до Євро­пейської Ради Данії, Норвегії, Великої Британії).

За ознакою юридичної сили бувають такі референдуми:

вирішальний, рішення якого не потребують затверд­ження будь-яким органом і не можуть бути змінені інакше ніж на підставі проведення нового референдуму з цього пи­тання;

консультативний, який використовується для вияв­лення громадської думки. Його рішення не мають обов’язко­вого характеру для державних органів і посадових осіб.

Референдуми мпжня клапифі куяп tniU залеж нп від того, яким суб’єктам належить правп ініціативи щп^п призна­чення і проведення референдуму.

За цією ознакою розрізняють:

· народну ініціативу;

· президентську ініціативу;

· парламентську ініціативу;

· урядову ініціативу.

Залежно від предмета референдуми бувають:

конституційні (проект Конституції, конституційні

поправки);

· законодавчі (проект закону).

За засобом проведення виділяють обов'язковий референ­дум, коли проект відповідного акта підлягає ратифікації виборцями (у СІЛА такій ратифікації підлягають поправ­ки до Конституції), і факультативний, коли ініціаторами проведення конституційного або законодавчого референду­мів є виборці або органи державної влади.

Нарешті, за сферою застосування референдуми поділя­ють на два види: загальнонаціональні (наприклад всеукраї­нський, в Україні), які проводяться у масштабі всієї нації, і місцеві, які проводяться у суб’єктах федерації, автоном­них утвореннях або в адміністративно-територіальних оди­ницях.

Порядок організації та проведення референдумів в Україні визначають статті 72—74 Конституції та Закон України “Про всеукраїнський та місцеві референдуми ” , прийнятий 3 липня 1991 р.

Закон визначає, що референдум — це спосіб прийняття громадянами України шляхом голосування законів Украї­ни, інших рішень з важливих питань загальнодержавного і місцевого значення.

Визначаються види референдумів - сеукраїнський, референдум Автономної Республіки Крим, місцевий референдум.

Принциповим, але, на жаль, не закріпленим у Конституції України 1996 року, є положення Закону, викладене у ч. З ст. 1, згідно з яким закони таінші рішення прийнятівсеукраїнським референдумом,мають вищу юридичну силу по відношенню до законодавчих актів Верховної Ради Ук­раїни, Верховної Ради Кримської АРСР, актів Президента, Кабінету Міністрів, вищих виконавчих і розпорядчих органів державної влади Кримської АРСР, підзаконних актів міністерств і відомств, рішень місцевих рад рішення,прийняті місцевим референдумом, мають вищу юридичну салу щодо рішень рад, на території яких він проводиться.

Закони, інші рішення, прийняті референдумом, не по­требують будь-якого затвердження державними органами і можуть бути скасовані або змінені лише у порядку, пе­редбаченому згаданим Законом.

Новий референдум з питань, що раніше виносилися на референдум, може бути проведено не раніше ніж через п’ять років, а місцевий референдум — не раніше ніж через рік від дня проведення попереднього референдуму з цих питань.

Завдяки тому, що ці положення не були враховані при ^прийнятті Конституції України, рішення, прийняті Всеук­раїнським референдумом у квітні 2001 року, не було реа­лізовано. \

Затвердження всеукраїнським референдумом законо­проектів про внесення змік до розділу І “Загальні засади”, розділу III “Вибори. Референдум” і розділу XIII “Внесення змін до Конституції України” здійснюється в порядку, пе­редбаченому розділом XIII Конституції України.

Предметом всеукраїнського референдуму е:

· затвердження Конституції України, її окремих поло­жень та внесення до Конституції змін і доповнень;

· прийняття, зміна або скасування законів України або їх окремих положень;

· прийняття рішень, які визначають основний зміст Конституції, законів України та інших правових актів.

Предметом місцевого референдуму згідно з Законом України “Промісцеве самоврядування в Україні” може бути будь-яке питання, віднесене Конституцією України та іншими законами до відання місцевого самоврядування. При цьому на місцевий референдум не можуть бути винесені питання, віднесені законами до відання органів держаної влади.

За статтею 72 Конституції України всеукраїнський рефе­рендум призначає Верховна Рада України або Президент України. Виключно всеукраїнським референдумом вирі­шуються питання про зміну території України (ст. 73 Конституції), який призначається Верховною Радою Украї­ни (частина друга ст. 85 Конституції України).

Всеукраїнський референдум проголошується також за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйо­нів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області (ст. 72 Конституції України).

Референдум за народною ініціативою призначає Прези­дент України (частина шоста ст. 106 Конституції України). Він же призначає всеукраїнський референдум щодо змін Конституції України (ст. 156 Конституції).

Рішення про проведення референдуму Автономної Республіки Крим приймає Верховна Рада Автономної Республіки Крим( частина ст. 26 Конституції Авто­номної Республіки Крим від 21 жовтня 1998 р., затвердже­ної Верховною Радою України 23 грудня 1998 p.).

Ршення про проведення місцевого референдуму прий­має сільська, селищна, міська рада (частина перша ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”).

Референдум не допускається щодо законопроектів з пи­тань податків, бюджету та амністії (ст. 74 Конституції).

Порядок призначення та проведення всеукраїнського референдуМу визначаеДентральна виборча комісія.

Винесені на референдум рішення вважаються ухвалени­ми громадянами, якщо за них подано більшість голосів гро­мадян від числа тих, хто взяв участь у референдумі.

Референдум вважається таким, що не відбувся, якщо в ньому взяли участь менше половини громадян, внесених ^.до списків виборців.

Повідомлення про результати референдуму публікує комісія з проведення референдуму не пізніше як на деся­тий день після референдуму.

Рішення всеукраїнського референдуму обнародуються і набирають чинності з часу їх опублікування, проте датою їх прийняття вважається день проведення референдуму.

Для виявлення волі громадян при вирішенні питань за­гальнодержавного та місцевого значення відповідно до За­кону України “Про всеукраїнський і місцевий референду­ми” передбачено проведення всеукраїнських та місцевих (дорадчих) опитувань громадян (консультативний референ­дум). Результати дорадчого опитування розглядаються і враховуються при прийнятті рішень відповідними держав­ними органами.

Закон передбачає також проведення опитування гро­мадської думки, що проводиться з питань, які не можуть виноситися на всеукраїнський і місцевий референдум, не має статусу дорадчого опитування громадян України (кон­сультативного референдуму) і правових наслідків, що з нього випливають.

Читайте також:

1. Автоматизація банківської діяльності в Україні
2. Аграрні відносини в Україні у ХVІ - перш. пол. ХVІІІст.
3. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
4. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
5. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
6. Адміністративне судочинство в Україні
7. Адміністративний устрій та окупаційний режим в Україні під час війни 1941-1945 рр
8. АКТИВІЗАЦІЯ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОГО РУХУ В ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ
9. АНаліЗ СТанУ ЗДОРОВ'Я ДІТеЙ І ДОРОСЛИХ В УКРАЇНІ
10. Аналіз стану та проблем реалізації Болонського процесу в Україні за ключовими напрямками.
11. АРХІВНА СПРАВА В ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ, НА БУКОВИНІ ТА ЗАКАРПАТТІ У 1920-1930-Х РР.
12. Архівна справа в Україні в роки другої світової війни

Переглядів: 1286