Вексель— цінний папір, що містить зобов’язання фізичної або юридичної особи (векселедавця) про погашення у встановлений строк свого грошового зобов’язання (платежу) у визначеній сумі. Форма векселя, порядок його подання до оплати, обігу, права й обов’язки сторін і всі інші вексельні правовідносини регулюються законами. У процесі обігу вексель може передаватися від одного власника до іншого для погашення зобов’язань і подання до оплати. З розвитком ринкових відносин вексель перетворюється на універсальний кредитно-розрахунковий інструмент, що виконує функції кредитних грошей, засобу платежу, а як цінний папір стає об'єктом різних угод (купівлі-продажу, застави тощо). Векселі приймаються банками як забезпечення наданих позичок. Розрізняють векселі прості, переказні, комерційні, банківські та казначейські.
Простий вексель — це боргове зобов’язання, видане позичальником кредитору.
Переказний вексель крім реквізитів, що вказуються у простому векселі, містить письмовий наказ векселетримача про сплату в зазначений строк суми грошей, що фігурує у векселі, третій особі.
При банківському дисконтуванні дисконтована величина векселю визначається по формулі:
де P/ – дисконтована величина;
S – нарощувана сума боргу;
n – строк у роках від дня врахування векселів до дня платежу за векселем;