Домогосподарство як суб’єкт економічної діяльності.

Загальні економіко-правові основи розвитку підприємництва в Україні.

Підприємництво може існувати лише за умов наявності норм та важелів економіко-правового регулювання підприємницької діяльності. В Україні основним законом, що визначає діяльність підприємств є Господарський кодекс України, прийнятий 16 січня 2003 року. Він визначає основні принципи, засоби та види господарської діяльності різноманітних господарських суб’єктів, у тому числі і підприємств.

Окрім Господарського кодексу підприємець має орієнтуватися на норми інших законів. Питання оподаткування доходів підприємств регулюється Податковим кодексом України, що діє з 1 січня 2011. Проблеми, що виникають у сфері трудових відносин вирішуються Кодексом законів України про працю. Цей кодекс був прийнятий ще у 1971 році, і з тих пір до сьогодні з 261 пунктів кодексу було змінено 221 статтю. Зараз Верховною Радою розробляється новий трудовій кодекс.

Важливою сферою права, якою має керуватися підприємець є також законодавство у сфері захисту прав споживачів, яке включає Закон Україні про захист прав споживачів від 12.05.1991 та інші закони, прийняті відповідно до нього.

Також слід зазначити, що підприємницька діяльність має провадитися в умовах забезпечення екологічної безпеки та раціонального природокористування, що визначається нормами екологічного права України.

Домогосподарство є одним з трьох основних суб’єктів економічної діяльності поряд з підприємствами та державою. Домогосподарство – це господарство сім’ї будь-яких розмірів, яке виконує наступні функції:

üзадоволення матеріальних та побутових потреб членів сім’ї;

üреалізація емоційних та соціально-психологічних потреб;

üвідновлення та відтворення робочої сили через організацію споживання та відпочинку членів сім’ї, народження та виховання дітей, іх навчання у школах та внз.

üзабезпечення розширеного виробництва за рахунок споживання, заощадження та приватні інвестиції.

Домогосподарства взаємодіють з підприємствами, і ця взаємодія створює економічний кругообіг, який схематично можна зобразити так:

Грошові витрати на споживання

Товари і послуги

Домашні господарства Підприємства

Ресурси

Доходи (плата за ресурси)

Рис. 4.1 Просте коло економічного кругообігу:

взаємодія домашніх господарств та підприємств

Зі схеми видно, що домогосподарства володіють певними ресурсами, перш за все це трудові ресурси, які вони надають підприємствам. Підприємства ці ресурси споживають та відшкодовують їх використання у вигляді заробітних плат. Це і є плата за ресурси, яка складає основну частку доходів домогосподарства. В той же час домогосподарство потребує задоволення людських потреб за рахунок придбання товарів та послуг, на це витрачаються доходи домогосподарства. Товари та послуги домогосподарствам надають підприємства.

Домогосподарства є не лише головними постачальниками робочої сили, але й головними споживачами. В зв’язку з цим важливу роль в характеристиці домогосподарств відграє сімейний бюджет, або структура доходів та витрат домогосподарства.

Доходи сім’ї складаються переважно з заробітної плати, прибутків від підприємницької діяльності, пенсій, стипендій, та інших видів соціальних виплат. Крім цього виділяють тимчасові та одноразові доходи, як то премії, спадщина, виграші в іграх та лотереях, тощо.

Видатки родини можна поділити на первинні та вторинні. До первинних видатків відносять видатки на забезпечення фізіологічних потреб людини: купівля продуктів харчування, одягу та взуття, плату за житло і комунальні послуги, видатки на транспорт а також сплату податків. Вторинні видатки – це видатки, покликані задовольняти соціальні та духовні потреби людини. До них відносять, наприклад, витрати на купівлю власних будинків, автомобілів, цифрової техніки, предметів розкоші, тощо.

Структура витрат домогосподарства дозволяє визначити життєвий рівень населення. Первинні витрати домогосподарства за розміром практично не змінюються при зростанні доходів сім’ї. Отже, частка первинних витрат в структурі сімейного бюджету при зростанні рівня доходів буде падати. Чим менша частка первинних витрат в сімейному бюджеті, тим забезпеченіше живе сім’я. Інший показник – частка витрат на продукти харчування. Якщо вона дуже велика. це говорить про низький рівень життя населення. Це в повній мірі стосується українських сімей, в яких основна частина доходів (59%) витрачається на купівлю продуктів харчування, близько 20% - на непродовольчі товари а решта – на оплату послуг та інші товари.

За умов, коли велика кількість домогосподарств живе дуже скромно, відбувається майнова диференціація, за якої формується значний розрив між доходами багатих та бідних. Така диференціація призводить до соціальної нерівності, що загрожує суспільними потрясіннями. Безперечно, досягти загальної рівності доходів неможливо, до того ж суцільна рівність не сприяє суспільному розвитку. Але держава має збалансувати доходи населення таким чином, щоб основна частина суспільства мала середній рівень доходів. За таких умов можлива соціальна стабільність. Оптимальним способом балансування доходів населення є введення прогресивного оподаткування, за якого чим більша сума доходів сім’ї, тим більший відсоток податків вона сплачує.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Підприємство – первинна ланка ринкової економіки. Основні функції та види підприємств.	\|	Гіромагнітні властивості намагнічених феритів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.