Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Організаційна структура фінансової системи

Організаційна структура фінансової системи — це сукупність фінансових органів та інституцій, яка характеризує систему управління фінансами.

Управління фінансами здійснює спеціальний апарат за допомогою особливих засобів і методів, у тому числі різних стимулів і санкцій.

В управлінні фінансами виділяють об'єкти і суб'єкти управління. Як об'єкти виступають різні види фінансових відносин; суб'єктами є ті організаційні структури, які здійснюють управління (фінансові відділи підприємств, фінансові державні органи, податкові адміністрації, страхові органи). Сукупність усіх організаційних структур, які здійснюють управління фінансами, утворює фінансовий апарат.

До організаційного складу фінансової системи входять:

1) органи управління (Міністерство фінансів, Державна податкова адміністрація, Державна контрольно-ревізійна служба, Державне казначейство, Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, Фонд соціального страхування на випадок безробіття, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Рахункова палата, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку).

2) фінансові інститути (Національний банк та інші банки, не-
банківські кредитні установи, міжбанківська валютна біржа, фо
ндова біржа, інституційні інвестори

В управлінні фінансами виділяють кілька функціональних елементів: планування, стратегічне та оперативне управління, контроль.

Планування посідає важливе місце в системі управління фінансами. Під час планування суб'єкти господарювання оцінюють стан своїх фінансів, виявляють можливість збільшення фінансових ресурсів, напрями їх ефективного використання. Об'єктом фінансового планування є фінансова діяльність держави та суб'єктів господарювання, а результатом — складання фінансових планів.

Стратегічне управління — це загальне управління фінансами. Воно полягає у визначенні фінансових ресурсів через прогнозування на перспективу, встановленні обсягів фінансових ресурсів на реалізацію цільових програм тощо. Стратегічне управління здійснюється вищими органами державної влади та управління: Верховною Радою України, апаратом Президента України, Кабінетом Міністрів України. До сфери безпосередньо державного управління входять лише державні фінанси.

Оперативне управління фінансами становить комплекс заходів, які розробляються на основі оперативного аналізу фінансової ситуації, фінансового планування, контролю та регулювання, складання та виконання фінансових планів. Оперативне управління — це головна функція апарату фінансової системи: Міністерства фінансів України, фінансових управлінь (відділів), міністерств, відомств, місцевих рад, фінансових служб підприємств та організацій.

Загальне управління фінансами відповідно до Конституції України покладено на вищі органи державної влади — Верховну Раду України, Президента, уряд (рис. 2.3).

Рис. 2.3. Система управління державними фінансами в Україні

У сфері управління фінансами до повноважень Верховної Ради України належать:

— затвердження Державного бюджету України та інших фінансових законів;

— контроль за виконанням державного бюджету, прийняття рішення щодо звіту про його виконання;

— контроль за використанням позик, одержаних Україною;

— затвердження всіх рішень, що пов'язані з фінансовою політикою держави.

У сфері управління фінансами до головних повноважень Кабінету Міністрів України належать:

— забезпечення умов проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики держави;

— розробка проекту закону про Державний бюджет України;

— забезпечення виконання затвердженого Верховною Радою Державного бюджету України і подання звіту про його виконання;

— розробка та реалізація стратегічних напрямів єдиної державної фінансової політики.

Центральним спеціалізованим органом державної виконавчої влади з управління фінансами є Міністерство фінансів України, яке входить до складу Кабінету Міністрів і втілює у життя фінансову політику держави.

Основні функції Міністерства фінансів такі:

— реалізація фінансової політики держави, забезпечення її втілення в життя;

— складання проекту та забезпечення виконання Державного бюджету України;

— забезпечення стабільності державних фінансів, активного впливу їх на соціально-економічний розвиток країни;

— концентрація фінансових ресурсів на пріоритетних напрямах соціально-економічного розвитку України та її регіонів;

— аналіз показників розвитку економіки, впровадження заходів щодо її оздоровлення;

— аналіз підсумків виконання бюджетів усіх рівнів;

— удосконалення методів фінансово-бюджетного планування;

— підготовка інформаційних матеріалів вищим органам влади та управління про хід та підсумки виконання бюджету, пропозиції щодо збільшення доходів;

— здійснення заходів з розвитку фінансового ринку;

— планування доходів та видатків бюджету з експортно-імпортних операцій;

— здійснення фінансового контролю за раціональним та цільовим використанням бюджетних коштів.

Особливим підрозділом Міністерства фінансів України, що спеціально займається виконанням Державного бюджету України, є Державне казначейство України. Воно було створене Указом Президента України від 27 квітня 1995 р. для забезпечення чіткого контролю за надходженням коштів до державного бюджету та їх використанням.

Функції Державного казначейства такі:

— організація та здійснення виконання державного бюджету на основі принципу єдиного казначейського рахунку;

— здійснення керівництва підвідомчими територіальними органами;

— ведення зведених реєстрів розпорядників коштів державного бюджету, державних позабюджетних фондів;

— здійснення управління доходами і видатками Державного бюджету;

— проведення операцій з наявними бюджетними коштами, включаючи іноземну валюту;

— організація та здійснення прогнозування й касове планування коштів Державного бюджету;

— управління державним внутрішнім і зовнішнім боргом;

— організація обліку виконання державного бюджету, складання звіту про стан виконання державного і зведеного бюджетів;

— проведення контролю за надходженням і витрачанням коштів державних позабюджетних фондів.

За основу діяльності Державного казначейства покладено принцип єдиного рахунку державного бюджету в поєднанні з централізацією, через яку забезпечується щоденний аналіз державних коштів.

Казначейство проводить оплату рахунків установ, які утримуються з державного бюджету, зі своїх рахунків. Забезпечується жорсткий контроль Казначейства за надходженням коштів до бюджету, їх цільовим і предметним використанням. Це цілком відповідає меті створення Казначейства — впровадження у життя єдиного казначейського рахунку в Національному банку України і його регіональних управліннях, проведення через них усіх операцій розпорядників коштів державного бюджету.

Таким чином, Міністерство фінансів України організовує виконання державного бюджету через Державне казначейство та його територіальні органи. Основним критерієм, на якому базується виконання бюджетів, є забезпечення надходжень податків до бюджетів усіх рівнів. Ця функція покладена на Державну податкову адміністрацію України (ДПАУ) з широкими правами та податкову міліцію, яка виведена з підпорядкування Міністерства внутрішніх справ України. Ці структури підпорядковані Президенту України. ДПАУ була створена на підставі Указу Президента України від 22 серпня 1996 р. на базі Головної податкової інспекції України. Вона є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує регіональне надходження коштів у державні фонди фінансових ресурсів.

Головним завданням ДПАУ є контроль за чітким виконанням законодавчих та нормативних актів за податками, правильністю обрахування, повноти та своєчасності внесення в бюджет податків та інших платежів, встановлених законодавством України.

Функції Державної податкової адміністрації:

— проведення та організація роботи обласних, міських, районних податкових адміністрацій з контролю за виконанням законодавства з податків та інших платежів у бюджет юридичними та фізичними особами;

— розробка пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства;

— розробка й видання інструктивних, методичних вказівок про порядок утримання податків;

— розробка форм податкових розрахунків, декларацій та інших документів;

— проведення роз'яснювальної роботи серед населення, підприємств та організацій щодо порядку, строків і методів розрахунків податків та інших платежів до бюджету;

— проведення в міністерствах, відомствах, підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності перевірки грошових надходжень, документів, бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій та інших документів щодо нарахування й оплати податків та інших платежів до бюджету;

— прийняття рішень про застосування фінансових санкцій та накладання адміністративних штрафів на порушників чинного законодавства.

У цілому Державна податкова адміністрація втілює в життя податкову політику держави. Міністерство фінансів України як орган державного управління проводить у життя фінансову політику держави, яка є сукупністю заходів з акумуляції фінансових ресурсів у державному бюджеті.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Внутрішня структура фінансової системи	\|	Фінансовий контроль

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.