• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Організаційна структура фінансової системи

Організаційна структура фінансової системи — це сукупність фінансових органів та інституцій, яка характеризує систему управління фінансами.

Управління фінансами здійснює спеціальний апарат за допомогою особливих засобів і методів, у тому числі різних стимулів і санкцій.

В управлінні фінансами виділяють об'єкти і суб'єкти управ­ління. Як об'єкти виступають різні види фінансових відносин; суб'єктами є ті організаційні структури, які здійснюють управ­ління (фінансові відділи підприємств, фінансові державні органи, податкові адміністрації, страхові органи). Сукупність усіх організаційних структур, які здійснюють управління фінан­сами, утворює фінансовий апарат.

До організаційного складу фінансової системи входять:

1) органи управління (Міністерство фінансів, Державна податкова адміністрація, Державна контрольно-ревізійна служба, Державне казначейство, Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, Фонд соціального страхування на випадок безробіття, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Рахункова палата, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку).

2) фінансові інститути (Національний банк та інші банки, не-
банківські кредитні установи, міжбанківська валютна біржа, фо­
ндова біржа, інституційні інвестори

В управлінні фінансами виділяють кілька функціональних елементів: планування, стратегічне та оперативне управління, контроль.

Планування посідає важливе місце в системі управління фінансами. Під час планування суб'єкти господарювання оцінюють стан своїх фінансів, виявляють можливість збільшення фінансових ресурсів, напрями їх ефективного використан­ня. Об'єктом фінансового планування є фінансова діяльність держави та суб'єктів господарювання, а результатом — скла­дання фінансових планів.

Стратегічне управління — це загальне управління фінан­сами. Воно полягає у визначенні фінансових ресурсів через прогнозування на перспективу, встановленні обсягів фінансо­вих ресурсів на реалізацію цільових програм тощо. Стратегічне управління здійснюється вищими органами державної влади та управління: Верховною Радою України, апаратом Президента України, Кабінетом Міністрів України. До сфери без­посередньо державного управління входять лише державні фінанси.

Оперативне управління фінансами становить комплекс заходів, які розробляються на основі оперативного аналізу фінансової ситуації, фінансового планування, контролю та регулювання, складання та виконання фінансових планів. Оперативне управління — це головна функція апарату фінансової системи: Міністерства фінансів України, фінансових управлінь (відділів), міністерств, відомств, місцевих рад, фінансових служб підприємств та організацій.

Загальне управління фінансами відповідно до Конституції України покладено на вищі органи державної влади — Верховну Раду України, Президента, уряд (рис. 2.3).

Рис. 2.3. Система управління державними фінансами в Україні

У сфері управління фінансами до повноважень Верховної Ради України належать:

— затвердження Державного бюджету України та інших фінансових законів;

— контроль за виконанням державного бюджету, прийнят­тя рішення щодо звіту про його виконання;

— контроль за використанням позик, одержаних Україною;

— затвердження всіх рішень, що пов'язані з фінансовою політикою держави.

У сфері управління фінансами до головних повноважень Кабінету Міністрів України належать:

— забезпечення умов проведення фінансової, цінової, інве­стиційної та податкової політики держави;

— розробка проекту закону про Державний бюджет України;

— забезпечення виконання затвердженого Верховною Ра­дою Держав­ного бюджету України і подання звіту про його виконання;

— розробка та реалізація стратегічних напрямів єдиної дер­жавної фінансової політики.

Центральним спеціалізованим органом державної виконав­чої влади з управління фінансами є Міністерство фінансів України, яке входить до складу Кабінету Міністрів і втілює у життя фінансову політику держави.

Основні функції Міністерства фінансів такі:

— реалізація фінансової політики держави, забезпечення її втілення в життя;

— складання проекту та забезпечення виконання Держав­ного бюджету України;

— забезпечення стабільності державних фінансів, активно­го впливу їх на соціально-економічний розвиток країни;

— концентрація фінансових ресурсів на пріоритетних на­прямах соціально-економічного розвитку України та її регі­онів;

— аналіз показників розвитку економіки, впровадження заходів щодо її оздоровлення;

— аналіз підсумків виконання бюджетів усіх рівнів;

— удосконалення методів фінансово-бюджетного планування;

— підготовка інформаційних матеріалів вищим органам влади та управління про хід та підсумки виконання бюджету, пропозиції щодо збільшення доходів;

— здійснення заходів з розвитку фінансового ринку;

— планування доходів та видатків бюджету з експортно-імпортних операцій;

— здійснення фінансового контролю за раціональним та цільовим використанням бюджетних коштів.

Особливим підрозділом Міністерства фінансів України, що спеціально займається виконанням Державного бюджету Укра­їни, є Державне казначейство України. Воно було створене Указом Президента України від 27 квітня 1995 р. для забезпе­чення чіткого контролю за надходженням коштів до держав­ного бюджету та їх використанням.

Функції Державного казначейства такі:

— організація та здійснення виконання державного бюдже­ту на основі принципу єдиного казначейського рахунку;

— здійснення керівництва підвідомчими територіальними органами;

— ведення зведених реєстрів розпорядників коштів держав­ного бюджету, державних позабюджетних фондів;

— здійснення управління доходами і видатками Державно­го бюджету;

— проведення операцій з наявними бюджетними коштами, включаючи іноземну валюту;

— організація та здійснення прогнозування й касове пла­нування коштів Державного бюджету;

— управління державним внутрішнім і зовнішнім боргом;

— організація обліку виконання державного бюджету, скла­дання звіту про стан виконання державного і зведеного бю­джетів;

— проведення контролю за надходженням і витрачанням коштів державних позабюджетних фондів.

За основу діяльності Державного казначейства покладено принцип єдиного рахунку державного бюджету в поєднанні з централізацією, через яку забезпечується щоденний аналіз державних коштів.

Казначейство проводить оплату рахунків установ, які утри­муються з державного бюджету, зі своїх рахунків. Забезпе­чується жорсткий контроль Казначейства за надходженням коштів до бюджету, їх цільовим і предметним використанням. Це цілком відповідає меті створення Казначейства — впрова­дження у життя єдиного казначейського рахунку в Національ­ному банку України і його регіональних управліннях, прове­дення через них усіх операцій розпорядників коштів держав­ного бюджету.

Таким чином, Міністерство фінансів України організовує виконання державного бюджету через Державне казначейство та його територіальні органи. Основним критерієм, на якому базується виконання бюджетів, є забезпечення надходжень податків до бюджетів усіх рівнів. Ця функція покладена на Державну податкову адміністрацію України (ДПАУ) з широ­кими правами та податкову міліцію, яка виведена з підпоряд­кування Міністерства внутрішніх справ України. Ці структу­ри підпорядковані Президенту України. ДПАУ була створена на підставі Указу Президента України від 22 серпня 1996 р. на базі Головної податкової інспекції України. Вона є цент­ральним органом виконавчої влади, що забезпечує регіональ­не надходження коштів у державні фонди фінансових ресурсів.

Головним завданням ДПАУ є контроль за чітким виконан­ням законодавчих та нормативних актів за податками, пра­вильністю обрахування, повноти та своєчасності внесення в бюджет податків та інших платежів, встановлених законодав­ством України.

Функції Державної податкової адміністрації:

— проведення та організація роботи обласних, міських, районних податкових адміністрацій з контролю за виконан­ням законодавства з податків та інших платежів у бюджет юридичними та фізичними особами;

— розробка пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства;

— розробка й видання інструктивних, методичних вказівок про порядок утримання податків;

— розробка форм податкових розрахунків, декларацій та інших документів;

— проведення роз'яснювальної роботи серед населення, підприємств та організацій щодо порядку, строків і методів розрахунків податків та інших платежів до бюджету;

— проведення в міністерствах, відомствах, підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності перевірки гро­шових надходжень, документів, бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій та інших документів щодо нарахуван­ня й оплати податків та інших платежів до бюджету;

— прийняття рішень про застосування фінансових санкцій та накладання адміністративних штрафів на порушників чин­ного законодавства.

У цілому Державна податкова адміністрація втілює в жит­тя податкову політику держави. Міністерство фінансів Украї­ни як орган державного управління проводить у життя фінан­сову політику держави, яка є сукупністю заходів з акумуляції фінансових ресурсів у державному бюджеті.

Читайте також:

1. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
2. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
3. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
4. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
5. IV. Розподіл нервової системи
6. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
7. IV. Філогенез кровоносної системи
8. POS-системи
9. VI. Філогенез нервової системи
10. VІ. План та організаційна структура заняття
11. Абсолютні показники фінансової стійкості
12. Абсолютні показники фінансової стійкості та її типи

Переглядів: 1496