Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Фінансовий контроль

У країнах з ринковою економікою сфера державного фінан­сового контролю забезпечує реалізацію фінансової політики держави.

Фактично фінансовий контроль є завершальною стадією управлінського процесу, що складається із трьох взаємопов'я­заних елементів: прогнозування, або планування, регулюван­ня та контролю. Оскільки фінансовий контроль — це складо­ва фінансових відносин, він відіграє специфічну роль індикатора розподільчих відносин, дія якого втілюється у контроль­ній функції фінансів.

Формально об'єктом фінансового контролю є фінансові по­казники діяльності усіх суб'єктів економічних відносин: дохід, прибуток, собівартість, витрати обігу, рентабельність, подат­кові платежі. Водночас фактичним об'єктом фінансового кон­тролю є сукупний процес виробничо-господарської діяльності. Суб'єктами фінансового контролю є, з одного боку, як дер­жавні, так і недержавні контролюючі структури, а з іншого — підприємства всіх форм власності та фізичні особи.

Призначення фінансового контролю полягає, по-перше, у необхідності мобілізації фінансових ресурсів усіх сфер фінан­сової системи і, по-друге, у дотриманні порядку ведення об­ліку та звітності.

Фінансовий контроль — це специфічний вид діяльності, який здійснюється всіма ланками влади, а також недержав­ними структурами щодо забезпечення на базі законності відпо­відного рівня фінансової дисципліни, ефективного руху централізованих і децентралізованих фондів, а також пошуку шляхів удосконалення процесів розподілу та перерозподілу грошових коштів у країні.

Зміст фінансового контролю відображається у таких поло­женнях:

— перевірка виконання фінансових обов'язків усіма суб'єк­тами економічних відносин перед відповідними ланками вла­ди згідно з економічним законодавством;

— перевірка використання бюджетних коштів державними та муніципальними підприємствами;

— перевірка надходжень податків і зборів у всі ланки бю­джетної системи.

— перевірка спектра фінансових операцій підприємств;

— виявлення та усунення наслідків фінансових порушень та зловживань;

— застосування форм відповідальності за порушення норм фінансового законодавства.

Правовою базою фінансового контролю є чинне законодав­ство, нормативні акти у сфері фінансів. Це насамперед Кон­ституція України, закони України "Про державну податкову службу в Україні", "Про аудиторську діяльність", "Про конт­рольно-ревізійну службу в Україні", "Про Рахункову палату" та інші нормативні документи.

Фінансовий контроль як економічну категорію можна по­ділити на види за певними критеріями (рис. 2.4).

Залежно від суб'єктів, що здійснюють фінансовий конт­роль, його поділяють:

— на державний;

— внутрішньогосподарський;

— аудиторський (незалежний);

— громадський.

Функції державного фінансового контролю розподіляють­ся між вищими органами влади разом з функціями управлін­ня фінансовою системою. Державний контроль включає загаль­нодержавний та відомчий контроль. На вищому рівні загаль­нодержавний фінансовий контроль здійснює Верховна Рада України. До її функцій входять розгляд та затвердження дер­жавного бюджету, контроль за його виконанням, обговорення та прийняття законодавчих актів у сфері фінансів. У складі Верховної Ради України створено комітети, які здійснюють парламентський контроль за використанням фінансових ре­сурсів держави.

Особливе місце у системі органів державного фінансового контролю посідає Рахункова палата Верховної Ради України. До її повноважень належать:

— контроль за виконанням державного бюджету та поза­бюджетних фондів;

— контроль органів місцевого самоврядування, підпри­ємств, банків, організацій щодо використання ними бюджет­них коштів;

— проведення комплексних ревізій та тематичних пере­вірок;

— внесення пропозицій щодо удосконалення бюджетного законодавства.

Важливим органом державного фінансового контролю з боку виконавчої влади є Контрольно-ревізійне управління Міністер­ства фінансів України (КРУ), яке керує діяльністю контрольно-ревізійних управлінь (відділів) на місцях.

Функції Державної контрольно-ревізійної служби (КРУ):

— перевірка виконання закону про бюджетні права як дер­жавними, так і місцевими органами влади й управління;

— контроль за додержанням фінансової дисципліни під­приємствами, установами, організаціями та контроль за ефек­тивним використанням ними бюджетних і власних коштів;

— контроль за виконанням державного бюджету органами управління всіх рівнів, бюджетними установами, підприєм­ствами й організаціями, що виконують зобов'язання перед бюджетом;

— перевірка роботи фінансових органів у виконанні бю­джетів;

— перевірка роботи системи банків у взаємовідносинах з бюджетом.

Внутрішньогосподарський фінансовий контроль на підприємствах здійснюється бухгалтеріями та фінансовими відділами. Значення обліку на підприємстві дуже велике, адже без точного та всебічного обліку не можна прийняти правиль­не управлінське рішення. Добре поставлений бухгалтерський облік дає змогу виробити ефективне рішення, контролювати його виконання.

Аудит — це нова форма фінансового контролю. Надання самостійності підприємствам та організаціям, приватизація їх, створення на їх основі акціонерних товариств, приватних підприємств зумовили необхідність створення органу, до обо­в'язків якого входило б проведення перевірок фінансово-гос­подарської діяльності підприємств усіх форм власності, забез­печення консультацій з фінансових питань. Таким органом контролю стала Палата аудиторів. Аудит — це перевірка пуб­лічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, повноти і відповідності чинному законо­давству.

Аудиторська діяльність включає організаційне та методич­не забезпечення аудиту, виконання аудиторських перевірок, надання послуг через експертизи, консультації з питань бухгалтерського обліку, звітності, оподаткування, аналізу фінан­сово-господарської діяльності. Аудиторську діяльність можуть виконувати як громадяни України, так і аудиторські фірми, об'єднання, які мають кваліфікаційний сертифікат і одержа­ли ліцензію.

Палата аудиторів не тільки атестує аудиторів і видає квалі­фікаційні сертифікати та ліцензії, а й розробляє стандарти і методичні рекомендації, веде облік аудиторів, їхніх фірм.

Вся діяльність аудиторів базується на комерційній основі.

Аудиторський висновок — це офіційний документ, засвід­чений підписом та печаткою аудитора чи аудиторської фірми, який складається за наслідками проведеного аудиту і містить висновок щодо достовірності звітності, повноти і відповідності її чинному законодавству та встановленим нормативам бух­галтерського обліку фінансово-господарської діяльності.

Громадський фінансовий контроль здійснюється представ­никами громадських організацій на засадах добровільності та безоплатності.

Важливим критерієм класифікації фінансового контролю є час проведення. На цій підставі виділяють такі види фінансо­вого контролю: попередній, поточний, наступний (рис. 2.4).

Особливістю попереднього фінансового контролю є те, що він здійснюється на етапі розробки та прийняття управлінсь­кого рішення з фінансових питань. Він пов'язаний із процеса­ми визначення оптимального обсягу централізованих і децен­тралізованих фінансових ресурсів у плановому періоді, а та­кож з їх ефективним розподілом та використанням. Вихідною інформаційною базою для цього контролю є фактичні дані виконання планових завдань минулих періодів. На рівні держави попередній фінансовий контроль проводиться на стадії розробки та прийняття законодавчих і нормативних актів у сфері фінансів.

Поточний фінансовий контроль становить оперативний контроль за реалізацією фінансової діяльності, дотриманням планових показників, виконанням вимог фінансової дисцип­ліни тощо. Він здійснюється через аналіз, перевірки, обстежен­ня діяльності суб'єктів господарювання, його завдання — вчас­но реагувати на зміни умов фінансової діяльності

Наступний фінансовий контроль здійснюється на завер­шальній стадії виконання планового завдання. Його мета — контроль за фінансовими результатами, порівняння фактич­них і планових показників фінансової діяльності, оцінка ефективності проведеної роботи. Цей вид контролю є базою для попереднього контролю майбутнього періоду. Таким чином, спостерігається тісний взаємозв'язок між попереднім, поточ­ним та наступним фінансовим контролем.

Залежно від обов'язковості проведення розрізняють обов'яз­ковий та ініціативний фінансовий контроль.

Обов'язковий фінансовий контроль здійснюється згідно з вимогами нормативних актів і рішень відповідних органів державного контролю.

Ініціативний фінансовий контроль проводиться за влас­ним бажанням суб'єктів господарювання.

Основними методами фінансового контролю є перевірка, обстеження, аналіз, ревізія.

Ревізія становить найбільш глибоке та всебічне обстеження діяльності господарського суб'єкта для оцінки рівня його фінансової дисципліни. Ревізія є найпоширенішим методом фінансового контролю і здійснюється переважно всіма конт­ролюючими органами. Залежно від об'єкта ревізії поділяють на повні, часткові, тематичні, комплексні. Залежно від обсягу даних ревізії поділяють на суцільні та вибіркові.

 


Читайте також:

  1. III. Контроль знань
  2. III. КОНТРОЛЬ і УПРАВЛІННЯ РЕКЛАМУВАННЯМ
  3. POS -Інтелект - відеоконтроль касових операцій
  4. VII Контроль постачальника
  5. Акустичний контроль приміщень через засоби телефонного зв'язку
  6. Баланс надходження коштів організації (оперативний фінансовий план) на 20__ р.
  7. Банківський контроль та нагляд: форми та мета здійснення. Пруденційний нагляд: поняття, органи та мета проведення.
  8. Біохімічний контроль за розвитком систем енергозабезпечення
  9. Бюджет як основний фінансовий план держави
  10. Бюджет як фінансовий план
  11. Бюджет як фінансовий план держави
  12. Бюджетний контроль - це порівняння показників бюджету зі звітом за від­повідний період часу.




Переглядів: 1949

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Організаційна структура фінансової системи | Фінанси підприємств як основа фінансової системи. Сутність та функції фінансів підприємств

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.