Загальна характеристика міжнародно-правових коштів забезпечення безпеки

Сучасне міжнародне право по своїй суті є правом світу. Тому навіть те встановлення міжнародного права, що, здавалося б, безпосереднього відношення до запобігання війни не мають, сприяють зміцненню міжнародної безпеки. Одним з важливих напрямків забезпечення міжнародної безпеки повинне стати строге дотримання всіма державами зобов'язань по міжнародному праву.

Поряд з цим можна виділити ті норми міжнародного права, що грають особливо важливу роль у створенні умов, що виключають виникнення війни. Концепція всеосяжної безпеки значно розширила уявлення про коло цих норм. Крім традиційних аспектів (військових і політичних), вона торкнулася і багато чого іншого (аж до гуманітарних і екологічних). Ядро сучасного права міжнародної безпеки складають насамперед такі основні принципи міжнародного права, як принцип незастосування сили, принцип роззброювання. Завдання полягає в тім, щоб зробити названі принципи більш діючим коштом забезпечення світу і запобігання війни, підвищити їхню ефективність. Ця мета може бути досягнута різними шляхами.

Перший шлях — підвищення самоконтролю і самодисципліни всіх держав, їхня відповідальність перед міжнародним співтовариством за строге дотримання зазначених принципів.

Другий шлях — закріплення зобов'язань, що випливають із принципів незастосування сили і мирного дозволу споровши у внутрішньодержавному законодавстві.

Третій шлях — розвиток і конкретизація принципів.

Четвертий, найважливіший, шлях — удосконалювання і підвищення ефективності міжнародних механізмів функціонування цих норм: механізмів міжнародного контролю і примуса.

Спеціальні принципи міжнародної безпеки носять нормативний характер. Серед них особливо варто виділити принцип рівної безпеки і принцип ненанесення збитку безпеки держав, а також принцип рівності й однакової безпеки.

Основними компонентами принципу рівної безпеки є: право кожної держави (без яких-небудь виключень) на безпеку; забезпечення безпеки для усіх рівною мірою; рівне врахування інтересів договірних сторін (без дискримінації) в області безпеки в будь-якому переговорному процесі; досягнення згоди на основі балансу інтересів.

Відповідно до принципу ненанесення збитку безпеки держав, не можна зміцнювати безпеку за рахунок безпеки інших; ніхто не може одержувати однобічних переваг у забезпеченні безпеки; неприпустиме нанесення збитку безпеки якій би то не було державі; варто відмовитися від будь-яких дій, що наносять такий збиток.

Зміст принципу рівності й однакової безпеки полягає в тому, що держави і військові угруповання, між якими існує стратегічна рівновага, зобов'язані не порушувати цієї рівноваги, прагнучи при цьому до можливо більш низького рівня озброєнь і збройних сил.

У період "холодної війни" про зразкову рівність військового потенціалу можна було з усією визначеністю говорить стосовно до відносин між СРСР і США, Організації Варшавського Договору і НАТО (така рівність була досягнута на рубежі 60 — 70-х років). Паритет у цей період був найважливішим елементом військового протистояння і вважався чи ледве не головним коштом забезпечення безпеки.

У постконфронтаціонний час положення, зв'язане з військовим паритетом, перетерплює зміни. По-перше, ліквідована Організація Варшавського Договору (1991 р.). По-друге, відбувся розпад Радянського Союзу як держави. Його ядерна зброя виявилася на території чотирьох, тепер незалежних, держав (Росії, України, Бєларусі і Казахстану), але, за узгодженням між ними, під єдиним командуванням.

Можна припустити, що надалі, у міру досягнення всіма державами рівнів озброєнь і збройних сил до меж розумної достатності для оборони, принцип рівності й однакової безпеки може придбати з погляду його застосування глобальний характер і буде означати обов'язок суверенних суб'єктів зберігати межі розумної достатності, однак на усе більш і більш низькому рівні військового потенціалу.

Міжнародне право вже розташовує і великим арсеналом конкретних коштів забезпечення міжнародної безпеки. До них відносяться: мирні кошти дозволу споровши, колективна безпека (загальна і регіональна); роззброювання; заходу для ослаблення міжнародної напруженості і припиненню гонки озброєнь, їх обмеженню; заходу для запобігання ядерної війни і раптового нападу; неприєднання і нейтралітет; заходу для припинення актів агресії, порушення мира і погрози світу (самооборона, дії міжнародних організацій); нейтралізація і демілітаризація окремих територій; ліквідація іноземних військових баз; створення зон миру в різних районах земної кулі; заходу для зміцнення довіри між державами.

Усі ці кошти є тією чи іншою мірою міжнародно-правовими, тому що вони повинні регламентуватися договорами і проводитися в життя на основі принципів і норм діючого міжнародного права при створенні в необхідних випадках додаткових міжнародно-правових норм.

У приведеному переліку міжнародно-правові кошти різні за своїм характером. Одне з них припускають міри винятково мирної властивості (мирні кошти дозволу споровши, договори про незастосування сили, роззброювання, заходи для запобігання ядерної війни, заходи для послаблення міжнародної напруженості та ін.), інші передбачають поряд з цим можливість правомірного застосування сили (наприклад, примусові заходи для постанови Ради Безпеки у випадку погрози миру, порушення миру й актів агресії; самооборона). І все-таки більшість з них є мірами мирної властивості.

Варто очікувати, що надалі існуючі міжнародно-правові засоби забезпечення світу будуть удосконалюватися для підвищення їхньої ефективності, а можливо, з'являться і нові.

Проведення великомасштабних мір для досягнення довіри і по здійсненню роззброювання, наприклад, зажадали глибокої переоцінки інституту міжнародного контролю. Він стає усе більш строгим по своїх вимогах і різноманітніше по формах. Стокгольмський Підсумковий документ від 19 вересня 1986 р., Договір по РСМД від 8 грудня 1987 р., Договір про СНВ від 31 липня 1991 р., Договір про звичайні збройні сили в Європі від 19 листопада 1990 р. висунули на перший план інспекцію на місцях.

У даній главі будуть розглянуті лише ті міжнародно-правові кошти забезпечення світу і запобігання війни, що не знайшли відображення в інших розділах підручника.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Усеосяжний підхід до міжнародної безпеки	\|	Колективна безпека

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.