Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Колективна безпека

Поняття колективної безпеки. Колективна безпека означає систему спільних заходів держав усього визначеного географічного району, що починаються для запобігання й усунення погрози світу і придушення актів чи агресії інших порушень світу.

Зацікавленість усіх держав у колективних діях з метою забезпечення безпеки в сучасних умовах обумовлена тим, що будь-яке порушення світу таїть у собі небезпеку для загального світу, а всякий локальний конфлікт може перерости у світову термоядерну війну. У цьому змісті мир неподільний.

Система колективної безпеки юридично оформляється договором (договорами). Конкретний зміст цього договору (у тому числі характер і обсяг спільних заходів) визначається державами, що беруть участь у ньому, (у межах, припустимих міжнародним правом). Однак основою будь-якої системи колективної безпеки незмінно є принаймні три зобов'язання держав-учасників: 1) не прибігати до сили чи до погрози силою; 2) дозволяти суперечки між собою винятково мирним способом; 3) активно співробітничати з метою усунення будь-якої небезпеки міжнародному світу, оздоровлення міжнародної обстановки.

Держави-учасники, крім того, можуть брати на себе зобов'язання робити допомогу у всіх випадках, коли хто-небудь із членів системи колективної безпеки піддається збройному нападу з боку третьої держави (напад на одну державу-учасника розглядається як напад на всіх учасників системи колективної безпеки).

Розрізняють два види системи колективної безпеки: універсальну і регіональну.

Система колективної безпеки в рамках ООН. Універсальною організацією колективної безпеки є Організація Об'єднаних Націй, покликана об'єднати всі миролюбні держави сучасного світу незалежно від їх державного і суспільного ладу.

ООН переслідує ряд цілей, але головна з них укладається в підтримці міжнародного світу і безпеки і прийняття для цього ефективних колективних мір (ст. 1 Статуту ООН).

Система колективних заходів, передбачена Статутом ООН, охоплює: заходи для заборони погрози чи силоміць її застосування у відносинах між державами (п. 4 ст. 2); міри мирного дозволу міжнародних суперечок (гл. VI); міри роззброювання (ст.ст. 11, 26, 47); міри забезпечення безпеки в перехідний період (гл. XVII); заходи для використання регіональних організацій безпеки (гл. VIII); тимчасові заходи для припинення порушень світу (ст. 40); примусові міри безпеки без використання збройних сил (ст. 41); примусові міри з використанням збройних сил (ст. 42).

У резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 5 грудня 1986 р. про створення всеосяжної системи міжнародної безпеки відзначається, що "система колективної безпеки, втілена в Статути Організації Об'єднаних Націй, як і раніше є фундаментальним і незамінним інструментом для збереження міжнародного світу і безпеки" (п. 1).

Колективна безпека на регіональній основі. Допускаючи існування регіональних угод і органів (організацій) безпеки. Стомившись ООН, разом з тим, пред'являє до них вимоги, головними з який є: а) брати участь у них можуть тільки держави одного політико-географічного району; б) дії в силу цих угод не повинні бути поширені за межі даного району; в) ці дії не можуть суперечити діям організації загальної безпеки (ООН) і повинні бути сумісні з цілями і принципами Статуту ООН. Рада Безпеки повинна бути цілком інформована про дії, не тільки початих, але і намічуваних у силу регіональних угод для підтримки міжнародного світу і безпеки (ст. 54).

Головними в системі колективних заходів регіональних організацій безпеки (за змістом ст. 52 Статуту ООН) є мирні кошти запобігання війни, у першу чергу мирний дозвіл споровши, що виникають у регіоні. Примусові міри з застосуванням збройної сили можуть починатися тільки для відображення вже зробленого нападу на один з учасників системи колективної безпеки, тобто на основі ст. 51 Статуту ООН (колективна самооборона). Крім того, регіональна організація безпеки може застосовувати примусові міри під керівництвом Ради Безпеки.

Мається кілька регіональних систем колективної безпеки. Основи її на Африканському континенті були закладені установою Організації африканської єдності (ОА.Е). На Ближньому і Середньому Сході — створенням Ліги арабських держав (ЛАГ).

 


Читайте також:

  1. Абстрактна небезпека і концепція допустимого ризику.
  2. Актуальність і завдання курсу безпека життєдіяльності. 1.1. Проблема безпеки людини в сучасних умовах.
  3. Алкоголізм і безпека праці.
  4. Безпека
  5. Безпека в SNMPv3
  6. Безпека в туристичних походах
  7. Безпека в умовах кримінальної злочинності
  8. Безпека виконання робіт.
  9. Безпека виробничого устаткування.
  10. Безпека даних
  11. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
  12. Безпека життєдіяльності людини в умовах натовпу




Переглядів: 3836

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Загальна характеристика міжнародно-правових коштів забезпечення безпеки | ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ І СКЛАДАННЯ ЗАЛІКУ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.017 сек.