Вимоги, що висуваються до управлінських рішень

Для того, щоб управлінське рішення дозволяло вирішити поставлені завдання, воно повинно відповідати ряду основних вимог (рис. 1.2).

Рис. 1.2. Вимоги до управлінських рішень

Наукова обґрунтованістьпередбачає розробку рішень з урахуванням об'єктивних закономірностей розвитку об'єкта управління, які знаходять своє відображення у технічних, економічних, організаційних та інших аспектах діяльності об'єкта управління.

Цілеспрямованістьзумовлена самим змістом управління і передбачає, що кожне управлінське рішення повинне мати мету, чітко пов'язану із стратегічними планами розвитку об'єкта управління.

Управлінське рішення покликане впливати на об'єкт управління і обов'язково передбачає досягнення певних результатів, виражених у кількісних та якісних показниках. Вимога кількісної визначеності управлінського рішення задовольняється встановленням конкретних, виражених у кількісних показниках, результатів реалізації розроблюваного рішення. Результати, які не мають кількісного вимірювання, мають бути охарактеризовані якісно. Наприклад, рішення, спрямоване на підвищення продуктивності праці продавців певного магазину, передбачає заміну устаткування, поліпшення умов освітлення робочих місць, раціоналізацію

режиму праці та відпочинку. Результат дії внаслідок заміни устаткування, а отже, і механізації певних трудових операцій, може бути охарактеризований кількісно І якісно. Якісна характеристика заходів щодо поліпшення умов праці передбачає благоустрій робочих місць, перегляд режиму праці і відпочинку, проте не дає можливості визначити можливе зростання продуктивності праці.

Діяльність усіх служб системи управління пов'язана з дотриманням різних правових норм. Тому будь-яке управлінське рішення повинне випливати з цих норм, не порушувати їх. та виходити з компетенції структурного підрозділу, апарату управління чи посадової особи.

Вимога оптимальності зумовлює потребу у кожному конкретному випадку вибору такого варіанта рішення, який відповідав би економічному критерію ефективності господарської діяльності: максимум прибутків при мінімумі витрат.

Своєчасність рішень означає, що вони повинні прийматися у момент виникнення проблеми. Пі рушень, відхилень у перебігу господарських процесів. Рішення не може бути прийнятим до цього, а якщо воно приймається із запізненням, то потреба в ньому може відпасти. Своєчасність рішення також пов'язана з додержанням строків підготовки, доведення до виконавців та дієвий контроль виконання.

Діяльність організацій та підприємств передбачає наявність взаємопов'язаної сукупності елементів, що охоплює техніку, технологію, організацію господарських процесів і праці, матеріальні, грошові та інші ресурси, а також результати господарювання. Характерним є тісний взаємозв'язок зазначених елементів. Кількісні та якісні зміни одного з них, як правило, ведуть до відповідної зміни інших. Комплексність управлінського рішення передбачає врахування всіх найважливіших взаємозв'язків та взаємо залежностей діяльності підприємств.

Господарська діяльність - динамічна система, що постійно розвивається. Будь-яке всебічно обґрунтоване рішення з управління цією системою (особливо розраховане на відносно довгостроковий період) може потребувати корективів, а інколи і прийняття нового рішення, тому важливою є вимога гнучкості. Разом з тим формулювання кожного рішення повинне передбачати місце для прояву творчої активності виконавців, раціональної ініціативи, для пошуку більш ефективних шляхів та засобів досягнення поставлених цілей.

У забезпеченні передумов успішної реалізації управлінських рішень велике значення має форма їх викладу. Необхідно, щоб форма викладу рішення виключала непорозуміння або, двоїстість у розумінні завдань, поставлених перед працівниками, які мають реалізувати рішення, давала можливість контролювати хід його виконання, вносити корективи, що зумовлюється повнотою оформлення рішення. Рішення слід формулювати чітко, лаконічно. Разом з конкретними завданнями, діями з реалізації рішення слід вказувати конкретні способи та засоби виконання дій; необхідні ресурси; строки виконання, склад виконавців, що відповідають за їх реалізацію; форми контролю та обліку проміжних і кінцевих результатів; порядок взаємодії виконавців; правомірність документів, які можуть бути одержані про хід виконання рішення, тощо.

Управління завжди здійснюється з метою досягнення довгострокових стратегічних цілей або цілей, розрахованих на короткий період часу. Реалізація цілей будь-якого організаційного формування забезпечується шляхом прийняття і виконання численних рішень, від якості яких значною мірою залежить ефективність використання землі, праці і капіталу. Своєчасно прийняте науково обґрунтоване рішення стимулює виробництво. Рішення слабке, прийняте невчасно (передчасно або із запізненням), знижує результативність праці колективу чи окремих виконавців.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абчук В.А. Азбука менеджера. - СПб.: СОЮЗ, 1998. - 272 с.

2. Андрушків Б.М. Основи менеджменту: методологічні положення та
прикладні механізми. - Тернопіль: ЛІЛЕЯ, ]997. - 292 с.

3. Веснин В.Р. Основьі менеджменти: Учебник. - М: Институт
международного права и зкономики. - Из-во "Триада", 1996. - 384 с.

4. Виханський О.С., Наумов А.И. Менеджмент: человек, стратегия,
организация, процесе: 2-е изд. учебник. - М.: "Фирма Гардарика", 1996. - 416 с.

5. Громова О.Н., Свистунов В.Ш. Организация управленческого труда. - М,
1993.

6. Дерлоу Дес. Ключові управлінські рішення. Технологія прийняття
рішень: Пер. з англ. - К.: Наукова думка, 2001. - 242 с.

7. Завадський Й.С. Менеджмент: Мапа£етепї. - Т.1. - К.: Українсько-
фінансовий Інститут менеджменту і бізнесу, 1997. - 543 с.

8. Колпаков В.М. Теория и практика управленческих решений: УчебнОе
пособие. - К.: МАУП, 2000. - 256 с.

9. Кредісов А.І., Панченко Є.Г. Кредісов В.А. Менеджмент для керівників. —
К.: Т-во "Знання", КОО, 1999. - 556 с.

10. Основи менеджменту: Практикум Частина НІ. Навчальний посібник для
студентів спеціальності 7.050201 "Менеджмент організацій". - Житомир: ЖІТІ,
1999.-316 с.

11. Осовська Г.В. Основи менеджменту: Курс лекцій. Навчальний посібник
для студентів спеціальності 7.050201 "Менеджмент організацій". - Житомир: ЖГТІ,
1998.- 600 с.

12. Осовська Г.В., Копитова І.В. Основи менеджменту: Практикум Частина І.
Навчальний посібник для студентів спеціальності 7.050201 "Менеджмент
організацій". - Житомир: ЖІТІ, 1998. - 284 с.

13. Осовська Г.В., Копитова І.В. Основи менеджменту: Практикум Частина
II. Навчальний посібник для студентів спеціальності 7.050201 "Менеджмент
організацій". - Житомир: ЖІТІ, 1999. - 288 с.

14. Тарнавська Н.П., Пушкар Р.М. Менеджмент: теорія та практика:
Підручник для вузів. - Тернопіль: Карт-бланш, 1997. - 456 с.

15. Хміль Ф.І. Менеджмент: Підручник. - К.: Вища школа, 1995. - 351 с.

16. Чумаченко Н.Г., Савченко А.П., Коренев В.Г. Принятие решений в
управлений производством. - К.: "Техника", 1978. - 192 с.

17. Шегда А.В. Основн менеджмента: Учебное пособие. - К.: Товариство
"Знання", КОО, 1998. - 128 с.

18.Юргутіс І.А., Кравчук І.І. Основи менеджменту: Навч. посібник. - К.:
Освіта, 1998. - 256 с.

19.Фатхутдинов Р.А. Производственньїи менеджмент: Учебник для вузов. -
М.: Банки и биржи, ЮНИТИ. 1997. - 447 с.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Види управлінських рішень	\|	Виникнення і розвиток системних досліджень

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.