Припущення щодо моменту виникнення вигід і витрат

Основні аспекти моделі вигоди-витрат

Важливим питанням є вибір методів, за допомогою яких модель вигід-витрат функціонує стандартно. Прийняті методи важливі для багатьох аспектів моделі, таких, як інвестиційний горизонт, припущення щодо моменту виникнення та одиниці обліку - спільної одиниці вимірювання.

Інвестиційний горизонт — це кінець періоду, у межах якого порівнюватимуть витрати і вигоди аби упевнитись у тому, що інвестиційний проект доцільно здійснювати. Якщо можна визначити витрати і вигоди для всього економічного життя проекту, а ступінь невизначеності низький, тоді повний економічний цикл життя проекту є найкращим варіантом інвестиційного горизонту. В протилежному випадку можна визначити логічні пункти в економічному житті проекту для моменту завершення інвестиційного аналізу.

Ремонт будинку, наприклад, передбачає відповідні цикли: 5-7 років для перефарбування і заміни килимового покриття; 15-17 років для заміни комунальних систем, таких, як опалення; і 25-50 років для заміни основних структурних компонентів. Ці порогові моменти, коли можуть виникнути серйозні нові невизначеності, можна вважати відповідним інвестиційним горизонтом. Проте важливо, щоб інвестиційний горизонт не було обрано таким чином, щоб свідомо сприяти проекту. Навіть якщо розглядається один-єдиний варіант, доцільно проаналізувати проект у межах різноманітних інвестиційних горизонтів, щоб пересвідчитись у тому, що зміна інвестиційного горизонту не впливає на результат. Якщо порівнюються альтернативні варіанти, необхідно аналізувати кожен з них у межах одного й того самого інвестиційного горизонту.

Витрати і вигоди виникають у різні моменти часу в межах визначеного стандартного періоду.

Отже, потрібно вибрати метод визначення моменту часу, в який, за припущенням, виникають усі витрати і вигоди у межах певного періоду. Зазвичай, аналітик вибирає одну з трьох можливостей:

· моментом визначається початок кожного періоду;

· моментом визначається середина періоду;

· моментом визначається кінець періоду.

В основі цієї практики лежить потреба мати просту таблицю витрат і вигід у часі, з тим щоб спростити переведення номінальних доларів у незмінні долари і далі - у величини поточної вартості.

Ця практика базується на припущенні: якщо всі вигоди і витрати змістити до одного моменту в межах кожного періоду, то у кінцевому підсумку це не вплине на загальний результат. Взагалі це є раціональним припущенням, окрім тих випадків, коли надзвичайно великі витрати або вигоди зміщено на велику відстань- зокрема з початку періоду на його кінець. Типовим прикладом є велика початкова одноразова інвестиція; аналітик, який вибирає моментом часу для підрахунків кінець періоду, зробить припущення, що ця інвестиція припадає на кінець першого року (і зробить її відповідне коригування на інфляцію та дисконтну ставку), в той час як фактично вона виникає на початку року. Таке штучне коригування великої суми витрат може призвести до значної різниці у результатах аналізу, якщо не існує вигоди, яку можна співставити з обсягом таких витрат, і не скоригувати її одночасно у тій самій моделі.

Проблеми такого роду привели до гібридних методів. Наприклад, у таблиці витрат і вигід загальноприйнятим методом є припущення, що витрати і вигоди, перелічені у першій колонці цифр, виникають в єдиний момент часу to, а не у певний період. Наступна колонка містить перелік витрат і вигід на весь період (to - t|). Тоді, якщо to обирається як базовий момент часу, що загальноприйнято, то початкова одноразова інвестиція не змінюється через коригування на інфляцію чи дисконтування. Важливо знати, які методи припущень щодо моменту чи періоду часу закладено у комп'ютерну програму, щоб уникнути неправильних підрахунків. У кожному звіті про аналіз вигід і витрат має бути зазначено, які методи щодо вибору моменту чи періоду часу було застосовано.

Спільна одиниця вартості. Усі витрати і вигоди мають бути виражені у спільних одиницях вартості, перш ніж їх можна буде підсумовувати, тобто вони мають бути:

· виражені у єдиних грошових одиницях;

· де необхідно, скориговані на інфляцію (переведені у незмінні долари);

· виражені у величинах поточної вартості (скоригованих на різницю величин витрат і вигід у часі).

Витрати і вигоди повинні бути виражені у спільній грошовій одиниці перед тим, як їх порівнювати. У більшості випадків в інвестиційному аналізі як одиницю вимірювання використовують долар інвестицій. Однак деякі моделі державного сектора використовують долар споживання або долар за курсом валютного обміну як одиницю обліку. Якщо у конкретній економічній системі є значні цінові викривлення, в аналізі вигід і витрат можна користуватись граничними цінами або світовими цінами як одиницею обліку.

Як незмінні долари, так і поточну вартість визначають на конкретний момент у часі. Будь-який момент може підійти, але найчастіше для to обирають той момент у часі, на який проводять аналіз, - початок проекту або початок нового фінансового року.

Побудова таблиць вигід і витрат

При проведенні аналізу вигід і витрат найбільше часу, безперечно, витрачають на побудову таблиць витрат і вигід у часі. Для побудови цих, таблиць аналітик має виявити всю множину відповідних витрат і вигід, розрахувати їх обсяги у кожному періоді часу, підрахувати величини, помноживши їх ціни на обсяг у кожному періоді. Питання незворотності та вибору часу, які були відомі аналітикам у минулому, але яким не приділялося достатньої уваги, набули актуальності з 1990-х pp. Здатність зачекати, перш ніж зробити незворотні інвестиції, є важливою. Наприклад: розглядається доцільність початкової інвестиції, яка підніме рівень вигід, що зростатимуть з часом, а саме інвестиція у будівництво нової дороги там, де очікують збільшення транспортних потоків. Негайне інвестування може мати додатний показник ЧПВ, але це може замаскувати від'ємну ЧПВ у перші роки, тому що в наступні роки вигоди домінуватимуть. У цій ситуації важливо дочекатись оптимального моменту для інвестування. Взагалі, позиція тримати альтернативи відкритими, доки не надійде нова інформація, яка може вплинути на рішення, може дати можливість вибрати остаточний варіант.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Компоненти аналізу вигід і витрат	\|	Визначення коректних варіантів вибору

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.012 сек.