МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Значення та роль інженерних комунікацій у благоустрої міст, удосконалення міської транспортної системи, покращення умов життя населення, оздоровлення навколишнього середовищаВОДОПОСТАЧАННЯ І КАНАЛІЗАЦІЮ Лекція 1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО Кафедра будівництва та експлуатації автомобільних доріг Укладач О.О. Рідкозубов. Харків 2006
ПЕРЕДМОВА
Конспект містить п’ять лекцій. Кожна лекція має назву, план лекції, власне текст і контрольні запитання для самоперевірки вивченого матеріалу. Для усіх лекцій наведено список літератури. Навчальна дисципліна «Водопостачання і каналізація» відноситься до групи професійно-орієнтованих дисциплін за спеціальністю «Автомобільні дороги та аеродроми» та «Мости і транспортні тунелі» на основі базової вищої освіти по напрямку 0921 «Будівництво». Розглянути: вимоги, що пред’являються до якості води споживачами різних категорій; норми та режими водонадходження і водовідведення; основні питання проектування систем водопостачання і каналізації; конструкції інженерних споруд; технологія будівництва підземних інженерних мереж; методи очищення стічних вод; організація служби експлуатації споруд і мереж водопостачання і каналізації.
План
1. Значення та роль інженерних комунікацій у благоустрої міст, удосконалення міської транспортної системи, покращення умов життя населення, оздоровлення навколишнього середовища. 2. Основні задачі і джерела водопостачання. 3. Вимоги, що пред’являються до якості води споживачами різних категорій. 4. Норми і режими водонадходження і водовідведення. 5. Види стічних вод. Умови прийому стічних вод у каналізацію. Системи водопостачання та каналізації є невід’ємною частиною сучасного населеного пункту. Це складні інженерні споруди, що забезпечують подачу води споживачам, а також відведення і очищення стічних вод. Від ступеню їхньої надійності і довговічності залежить нормальна життєдіяльність людей, дієздатність підприємств і стан навколишнього середовища. Перші водопроводи було побудовано ще до початку нової ери в Стародавньому Римі та Греції. По системі підземних каналів і труб вода подавалася в палаци, храми та громадські купальні багатіїв. В середні сторіччя з розвитком промисловості різко зросло споживання води і почалося будівництво водопроводів у великих промислових містах. На території СНД водопровідні споруди для збору води були побудовані ще на початку нової ери в середньоазіатських республіках, Криму, Грузії. На Русі водопроводи почали будуватися в XI – XIV сторіччі для постачання водою міст і фортець. Ще в XII сторіччі в Новгороді був побудований самопливний водопровід – дерев’яний трубопровід діаметром На території Московського Кремля в XV сторіччі був побудований самопливний трубопровід, в який вода подавалася з джерела. В XVII сторіччі годинниковий майстер Христофор Головей побудував машину для підйому води з Москви-ріки в водонапірний свинцевий бак, звідки по свинцевих трубах вода подавалася на територію Кремля. Перші системи каналів, що служили для відведення стічних вод, були побудовані багато сторіч назад в Індії, Єгипті і Стародавньому Римі. В епоху феодалізму і раннього періоду розвитку капіталізму в містах зросла кількість населення і значно збільшилася кількість стічних вод, що різко погіршило санітарний стан міст та призвело до виникнення численних епідемій, до високої смертності. Це відбувалося, тому що промислові підприємства споруджувалися зазвичай на берегах рік і озер, з яких вони постачалися водою. В ці ж водосховища скидали забруднені стічні води, бо засоби їхньої очистки не були розроблені. В містах Європи каналізація найбільш інтенсивно почала споруджуватися лише в XIX сторіччі. Англія – країна, що має малопотужні водосховища, почала будувати каналізації раніше ніж інші держави Європи. До 1833 року в Англії, більш ніж в 50 містах, вже була побудована каналізація. Німеччина досягла цього рівня лише до 1870 року. У Франції каналізування міст проводилося значно повільніше. Швидке зростання міст і бурхливий розвиток промисловості в країнах Європи і Америки призвели до забруднення водосховищ стічними водами, що викликало необхідність у будівництві очисних споруд. В Росії перші каналізаційні канали були побудовані в XIV сторіччі в Москві і Новгороді. Становлення Росії на шлях капіталістичного розвитку сприяло будівництву каналізацій, необхідних для відведення забруднених виробничих вод і міських стоків. Однак, в Росії до 1917 року каналізацію мали лише 18 міст, а загальна довжина каналізаційних мереж складала біля 1500 км. Рисунок 1 – Головний резервуар на Холодної горі, 1881 р.
У Харкові 1 травня 1880 року почали прокладку перших водопровідних труб, а з 15 грудня була введена в дію перша лінія водопроводу, спорудженого по проекту і під керівництвом інженера Н.Г. Малишевского. Головний резервуар обсягом 1000 кубічних метрів розташовувався на вершині Холодної гори (рис.1), а зрівняльний басейн об’ємом 120 кубічних метрів (рис. 2) – на куті Німецької вулиці (нині Пушкінська) і Басейного провулка (вул. Петровського). У 1912 році зрівняльний басейн замінили високою металевою водонапірною вежею системи Шухова з баком на 750 кубічних метрів (рис. 3). Знаходилася ця башта біля Міського парку, поблизу іподрому. У 1947 році її перевезли в Полтаву, де вона служить і нині. До 1917 року водопровідна мережа задовольняла потреби тільки четвертої частини домоволодінь Харкова, іншим же приходилося користуватися вуличними водопровідними колонками, місцевими колодязями і навіть послугами водовозів.
Рисунок 2 – Зрівняльний басейн на колишньому Басейному провулку, 1881 р.
Рисунок 3 – Водонапірна башта системи Шухова (поблизу іподрому), 1912 р. На сьогоднішній день загальна довжина водопровідних мереж у Харкові складає 2135 км. Транспортування – 57 і 150 км. У 1914 році в Харкові введена в експлуатацію перша черга каналізаційних мереж. Спорудили неї по проекті і під керівництвом міського інженера Д.С.Черкеса.
Читайте також:
|
||||||||
|