• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Розрахунок об’єму видобування термальної води для забезпечення теплового навантаження системи з догріванням від пікової котельні

Загальноприйняту температуру мережевої води 95…70 °С забезпечити в наших широтах від геотермального теплоносія майже неможливо. Найчастіше застосовують роботу термальної свердловини паралельно з піковою котельною. Для визначення об’єму добутку гідротермального теплоносія застосовують таку методику (табл. 6.2):

– виконують побудову сумісного графіка теплового навантаження та температур мережевої води для систем теплопостачання;

– будують додатковий графік теплового навантаження, що забезпечується від геотермального джерела;

– за результатами попередніх побудов визначають належний об’єм добутку термальних вод.

У разі побудови сумісного графіка теплового навантаження та температур термальної води вводять обмеження, що характеризують місцеві умови:

– теплова потужність систем опалення відповідає традиційним системам;

– теплове навантаження систем гарячого водопостачання виконується згідно з нормативною документацією;

– тривалість опалення визначають згідно з місцевими кліматичними умовами;

– температурний напір в теплообмінниках, що використовуються для обігрівання мережної води від гідротерм, дорівнює 7 °С;

– температурний графік систем теплопостачання 95…70 °С;

– система гарячого водопостачання закрита, середня температура води у водозабірних стояках – 50 °С;

– гаряче водопостачання цілодобово забезпечується від геотермального джерела.

Графік будують у такій послідовності (рис. 6.1):

– на осі ординат відкладають теплове навантаження системи опалення (наприклад, 1 МВт);

– на осі абсцис відкладають тривалість стояння температур зовнішнього повітря протягом опалювального періоду.

то напір становитиме t = t' – тоді кількість теплоти через елементарну площадку та або та тоді:

або

(6.4)

З рівняння теплопередачі маємо:

Якщо ліву частину проінтегрувати від до , а праву від 0 до А, отримаємо:

(6.5)

Проінтегруємо рівняння (6.4) і підставимо значення п:

(6.6)

Порівнюючи рівняння (6.3) та (6.6), маємо:

Отже, площа теплообмінника становитиме:

.

Перевірний розрахунок проводиться за такими схемами:

Прямотечійна схема. Кількість теплоти (без урахування втрат), що передається через елементарну площадку становитиме:

та ,

де W₁, W₂ – умовні еквіваленти гарячого та холодного теплоносіїв (), тоді

Використовуючи рівняння теплопередачі (), отримаємо:

(6.7)

Проінтегруємо 6.7:

або

Щоб отримати кінцеві значення температури робочих теплоносіїв, віднімемо від одиниці обидві частини рівності:

або

(6.8)

Із рівняння теплового балансу або .

Підставимо це значення в (6.8) і отримаємо:

– для гарячого теплоносія:

;

– для холодного теплоносія:

.

Тоді кількість теплоти, що передається, становитиме:

.

Функція визначається за допомогою табл. 6.4.

Протитечійна схема. Проведення аналогічних за методикою розрахунків дає значення кінцевих температур:

– для гарячого теплоносія:

– для холодного теплоносія:

Кількість теплоти, що передається:

Таблиця 6.5. Значення функції y_прям

Значення функції визначають за табл. 6.6.

Перехреснотечійна схема. Для її розрахунку потрібно знати площу теплообміну, коефіцієнт теплопередачі k, умовні еквіваленти W₁ та W₂,початкові температури та .

Якщо припустити, що температура робочих теплоносіїв змінюється за лінійним законом,

а – Q/W₁(гарячий теплоносій) і + Q / W₂ (холодний теплоносій), маємо:

Таблиця 6.6. Значення функції y_прот

Значення та визначають з отриманих значень кількості теплоти.

Читайте також:

1. I. Введення в розробку програмного забезпечення
2. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
3. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
4. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
5. II.1 Програмне забезпечення
6. III. Етапи розробки програмного забезпечення
7. IV. Розподіл нервової системи
8. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
9. IV. Філогенез кровоносної системи
10. POS-системи
11. VI. Філогенез нервової системи
12. Автокореляційна характеристика системи

Переглядів: 457