• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Приклад 8.

До 15 травня курс USD 5,35 грн./USD

15 — 23 травня курс USD 5,37 грн./USD

23 — 20 червня курс USD 5,39 грн./USD

У залишку на валютному рахунку підприємства було 1000 USD

13 травня на валютний рахунок надійшла виручка 250 USD

24 травня на валютний рахунок надійшла виручка 500 USD

27 травня з валютного рахунку оплачено за товари 300 USD

Балансова вартість валюти у доларах США на 1 червня:

а) в доларах США:

1000 USD + 250 USD + 500 USD – 300 USD =1450 USD

б) середньозважений валютний курс:

(5,35 грн./USD ´ 15 дн + 5,37 грн./USD ´ 8 дн + 5,39 грн./USD ´ 8дн)/ 31 дн =
= 5,3655 грн./USD

г) балансова вартість валюти у гривнях на 1 червня

1450 USD ´ 5,3655 грн./USD = 7779,98 грн.

4. Облік операцій з купівлі іноземної валюти

Порядок придбання іноземної валюти регламентують Правила здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України, затверджені постановою Правління НБУ від 18.03.99 р. №127.

Відповідно до п. 2.3 вищезгаданого документа, підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України при розрахунках з нерезидентами за торговельними операціями є такі документи:

• договір з нерезидентом, оформлений відповідно до законодавства України;

• вантажна митна декларація, якщо товар ввезено на територію України (вантажні митні декларації, за якими здійснюється митне оформлення тимчасово ввезених вантажів із зобов’я­занням про їх зворотне вивезення, не є підставою для купівлі іноземної валюти);

• документи, передбачені при документарній формі розрахунків (акредитив, інкасо);

• акт здавання-приймання, акт виконаних робіт (наданих послуг) або інший документ, який свідчить про надання послуг, виконання робіт;

• довідка державної податкової адміністрації (інспекції), в якій резидент зареєстрований як платник податків, із зазначенням інформації про основний поточний рахунок резидента в гривнях і поточний рахунок в іноземній валюті, який визначений резидентом як рахунок, з якого здійснюються всі перерахування з метою виконання зобов’язань резидента перед нерезидентом.

Придбання іноземної валюти здійснюється через уповноважені банки.

Куплена іноземна валюта зараховується на поточний рахунок в банку у іноземній валюті. Такі рахунки можуть бути поточними і депозитними.

Поточний рахунок призначений для зберігання грошових коштів та проведення операцій із розрахунків підприємства.

Депозитний рахунок відкривається на основі депозитного договору між банком та клієнтом на встановлений строк.

Клієнти банку можуть відкривати лише один рахунок для формування статутного капіталу господарського товариства і один рахунок за кожною угодою сумісної (спільної) діяльності без створення юридичної особи.

Право на відкриття рахунків в іноземній валюті отримують юридичні особи, в статутних документах яких передбачено здійснення ЗЕД. Приватні підприємці (без створення юридичної особи) отримують таке право на основі реєстраційної картки, в якій також передбачено здійснення ЗЕД.

Якщо банк, в якому відкрито рахунок клієнта в національній валюті України, не має ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій, то рахунки в іноземній валюті можуть відкриватись в інших банках. За кожним кодом іноземних валют може бути відкритий тільки один розрахунковий рахунок.

Суб’єкти господарської діяльності України проводять розрахунки з іноземними партнерами через систему кореспондентських рахунків комерційних банків, які відкриті в закордонних банках.

Комерційні банки України відкривають кореспондентські рахунки типу „ностро“ в закордонних банках у вільно конвертованих валютах. Іноземні банки можуть відкривати рахунки типу „лоро“ в національній валюті України в комерційних банках України.

Для здійснення розрахунків та виконання зобов’язань перед нерезидентами резиденти, у випадку недостатності власних валютних коштів, можуть придбати іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України (МВРУ).

З метою придбання іноземної валюти підприємство подає у банк заявку, що містить такі дані:

– повна назва підприємства;

– адреса, телефон (факс);

– ПІБ працівника, уповноваженого прийма­ти рішення про здійснення операції;

– назва, МФО банку;

– номер валютного рахунку;

– мета використання валюти;

– сума купованої іноземної валюти;

– курс на дату купівлі і сума в гривнях;

– сума комісійної винагороди банку за придбання іноземної валюти.

Резиденти, які купують іноземну валюту першої групи Класифікатора через уповноважені банки для забезпечення виконання зобов’язань перед нерезидентами, зобов’язані перерахувати такі суми протягом 5 робочих днів з моменту зарахування таких сум на валютні рахунки резидентів. У разі порушення резидентами вищезгаданих термінів передбачено штрафні санкції. а саме: придбану валюту уповноважений банк продає протягом 5 робочих днів на міжбанківському валютному ринку України. При цьому додатна курсова різниця, яка може виникнути при здійсненні такої операції, щокварталу спрямовується до Державного бюджету України, а від’ємна — відноситься на результати господарської діяльності резидента.

Відповідно до ст. 1.п.5. Закону України „Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування“ від 26.06.97 р. №400/97-ВР, особи, які здійснюють безготівкові операції з купівлі-продажу валюти, є платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування. Отже,особи, які купують валюту за гривні, зобов’язані здійснити відрахування в розмірі 1 відсотка від суми операції купівлі-продажу валюти. Юридична особа на основі курсів НБУ, які склались за попередній день, надає платіжне доручення в банк про купівлю іноземної валюти. Уповноважений банк після придбання іноземної валюти самостійно перераховує до ПФУ відповідну суму збору, виходячи із фактично затрачених коштів. Сума збору відноситься до валових витрат клієнта. Якщо угода на купівлю валюти не відбулася, або відбулася не повною мірою, банк повертає на рахунок підприємства невикористані кошти.

Купівля іноземної валюти на МВРУ здійснюється як при розрахунку за фактично отримані товари, так і при попередній оплаті.

Закон України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті“ від 23.09.94 р. №185/94 – ВР передбачає відтермінування поставки за авансовою оплатою на 90 днів. У випадку вимушеного перевищення цього терміну необхідно отримати індивідуальну ліцензію НБУ або сплачувати пеню в розмірі 0,3 % від вартості непокритої заборгованості за курсом НБУ на день сплати.

Розглянемо бухгалтерський облік купівлі іноземної валюти.

Приклад 9. Підприємство уклало контракт з нерезидентом на суму 20 тис. USD на купівлю товару. У зв’язку із цим підприємством подана заявка до уповноваженого банку на купівлю валюти. Резидент перерахував за попереднім розрахунком 107 тис. грн.

Курси НБУ:

на дату купівлі валюти на МВРУ — 5,2 грн./USD,

на дату зарахування валюти на валютний рахунок — 5,0 грн./USD

на дату перерахування коштів нерезиденту — 5,1 грн./USD.

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків	Сума,
Дебет	Кредит
	Перераховані гривні згідно з попереднім розрахунком на купівлю валюти
	Зарахована валюта на валютний рахунок (курс USD — 5,0 грн.)
	Нараховано на адміністративні витрати суму до Пенсійного фонду (20000 USD ´ 5,2 грн/USD) ´ 1%
	Погашено заборгованість перед Пенсійним фондом банком
	Списані адміністративні витрати на фінансовий результат
	Відображено витрати операційної діяльності: нараховано комісійні витрати банку
погашено комісійні витрати банку
курсова різниця (5,2 грн/USD – 5,0 грн/USD) ´ 20000 USD
	Зараховано на розрахунковий рахунок підприємства зайво перераховані кошти
	Списано на фінансовий результат витрати пов’язані із виплатою комісійних банку
	Списано на фінансовий результат витрати від операційної курсової різниці
	Нараховано дохід від операційної курсової різниці на дату перерахування коштів нерезиденту (5,1 грн/USD – 5,0 грн/USD) ´ 20000 USD
	Перераховано кошти нерезиденту (курс USD — 5,1 грн.)
	Списано на фінансовий результат дохід від операційної курсової різниці

Операції з придбання іноземної валюти не спричиняють жодних наслідків для валових витрат і валового доходу (крім збору до Пенсійного фонду, комісійної винагороди банку та біржі і курсової різниці). При цьому сума грошових коштів, перерахованих резидентом для придбання іноземної валюти (без урахування комісійних або вартості послуг осіб, які здійснюють конверсійні (обмінні) операції за дорученням платника податку),вважається балансовою вартістю такої іноземної валюти.

Якщо операція купівлі валюти пов’язана з неопераційною діяльністю, то витрати по курсовій неопераційній різниці відображаються на рахунку 977 „Інші витрати звичайної діяльності“.

5. Облік операцій з продажу іноземної валюти

Обов’язковий продаж валютних надходжень регулюється Постановою НБУ „Про введення обов’язкового продажу поступлень в іноземній валюті на користь резидентів — юридичних осіб“ від 4.09.1998 р. №349. Цим документом встановлено, що 50 % обсягу експортної виручки (у валюті 1-ї групи Класифікатора іноземних валют) підлягає обов’язковому продажу.

Кошти в іноземній валюті, що підлягають обов’язковому продажу, зараховуються у повному обсязі на транзитний валютний рахунок, з якого здійснюється їх перерозподіл:

50% — обов’язковий продаж;

50% — на поточний рахунок власника коштів;

100% продажу підлягає валюта у випадках:

• якщо вона придбана через уповноважені банки та уповноважені кредитно-фінансові установи для виконання зобов’язань перед нерезидентом і протягом 5 банківських днів не перерахована за призначенням;

• якщо кошти в іноземній валюті, придбані на УМВБ і перераховані на користь нерезидента, повернулися у зв’язку з тим, що взаємні зобов’язання частково або повністю не виконані.

Проте не всі валютні надходження на користь резидентів підлягають обов’язковому продажу. Постановою НБУ №349 передбачені такі винятки:

• надходження валюти у вигляді наданого кредиту;

• надходження інвестицій;

• придбана валюта на МВБ для розрахунків із нерезидентами;

• надходження суми повернених коштів при невиконанні умов контракту, при умові, що раніше ці кошти не були куплені на МВБ;

• надходження коштів за договором комісії;

• надходження суми депозитів та відсотків по них;

• надходження транспортним організаціям і підприємствам зв’язку від експорту послуг і спрямування їх надалі на експлуатаційні витрати;

• доброчинні пожертви;

• відсотки, нараховані на залишки коштів в іноземній валюті на рахунках резидентів — юридичних осіб;

• що вносяться як тендерне забезпечення, тендерна гарантія під час проведення тендерів і мають бути повернуті після визначення переможця оферентам (претендентам), які брали участь у тендері;

Крім вищеперелічених випадків, у разі об’єктивної необхідності та економічної доцільності суб’єкти ЗЕД можуть звільнятися від обов’язкового продажу валюти. В цьому разі НБУ приймає рішення з кожного окремого випадку.

Кошти у згаданих випадках зараховуються на валютний рахунок суб’єкта підприємницької діяльності після надання ним відповідної інформації (не пізніше 5 днів з моменту надходження). У разі ненадання клієнтом інформації валютні кошти будуть реалізовані на МВБ.

Бувають випадки, коли клієнт добровільно доручає банку здійснити продаж валюти. Виконуючий банк зобов’язаний протягом п’яти робочих днів реалізувати валюту і не пізніше двох днів з моменту реалізації зарахувати кошти, що надійшли від продажу валюти, на рахунок клієнта.

Операція продажу валюти належить до іншої операційної діяльності підприємств. При її здійсненні визначається дохід, який дорівнює сумі коштів, які надійшли на розрахунковий рахунок підприємства, та витрати, які дорівнюють собівартості реалізованої валюти.

Відобразимо зазначену операцію на рахунках бухгалтерського та податкового обліку.

Приклад 10.Підприємством відправлена на продаж валюта в сумі 1 тис. USD. Курс НБУ на дату перерахування валюти — 5,3 грн/USD. Курс продажу валюти — 5,4 грн/USD. Комісія банку — 65 грн.

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків	Сума,
Дебет	Кредит
	Списана валюта для продажу (курс USD — 5,3 грн.)
	Визнаний дохід на суму коштів, що надійшли на рахунок (курс USD — 5,4 грн.)
	Відображена собівартість реалізованої валюти (курс USD — 5,3 грн.)
	Нараховано суму комісійних банку
	Списано на фінансовий результат дохід від продажу валюти
	Списано на фінансовий результат собівартість проданої валюти
	Списано на фінансовий результат витрати, пов’язані з придбанням валюти
	Визначено фінансовий результат

При продажу валюти у платника податку виникають як валові доходи, так і валові витрати. Валові доходи збільшуються на суму в гривнях, отриману у зв‘язку з таким продажем, а валові витрати — на суму балансової вартості такої іноземної валюти.

Читайте також:

1. Абсолютні синоніми (наприклад, власне мовні й запозичені) в одному тексті ділового стилю вживати не рекомендується.
2. Алгоритм однофакторного дисперсійного аналізу за Фішером. Приклад
3. Базові та прикладні класифікації
4. В чому полягає явище тунелювання через потенціальний бар’єр, наведіть приклади.
5. Визначення і приклади
6. Врахування витраті втрат електроенергії. Приклад складання електробалансу.
7. Головною метою наукової діяльності в системі вищої освіти повинен стати розвиток фундаментальних та приклад­них досліджень.
8. Деякі приклади застосування ППП
9. Дієслова з префіксом дис-виражають значення ліквідації дії, названої безпрефіксним дієсловом, наприклад: гармонізувати – дисгармонізувати, асоціювати – дисасоціювати.
10. Для одиничного і дрібносерійного виробництва норма витрати визначається як укрупнена, наприклад, на 1000 станко-годин роботи даного виду роботи устаткування
11. Додаток И - Приклад виконання ремонтного креслення деталі
12. Етикет – (прикріплювати) установлений порядок поведінки в товаристві, певному оточенні, наприклад, придворний етикет, дипломатичний етикет.

Переглядів: 619