НАФТА і Канада: результати діяльності

НАФТА збільшила доступ Канади на американський і мексиканський ринки, а також підвищила привабливість канадської економіки для іноземних інвесторів. З моменту вступу НАФТА в силу, канадський експорт на ці ринки вражаюче виріс, а прямі закордонні інвестиції в Канаду зі всіх джерел стійко зросли.

Однак, що більш важливо, НАФТА та її попередник, Канадсько-американська Угода про вільну торгівлю (FТА), стимулювали значний прогрес у продуктивності і спеціалізації в канадській економіці і сприяли підвищенню масштабу економіки, якості продуктів, конкурентноздатності ціни. Результатом стало підвищення загальної конкурентноздатності канадського експорту як товарів так і послуг.

Широка сфера торгівлі є основною рушійною силою економічного росту і створення нових робочих місць у відкритій економіці, прикладом якої є Канада. Відношення експорту товарів і послуг до валового національного продуту (ВНП) у 1996 склало 38.4 відсотки і зробило Канаду самою глобально- інтегрованою серед всіх країн великої сімки.

У результаті чотирьох років перетворення в життя, НАФТА розвинула існуючі тенденції до конвергенції ринків у Північній Америці. Це демонструють показники 1997 року, що відбивають 388.3 мільярди доларів США в загальній двосторонній торгівлі Канади з партнерами по НАФТА збільш 200 мільярдів доларів США вихідних і вхідних іноземних прямих інвестицій і більш 50 млрд. доларів США в торгівлі і послугах між Канадою і США. Ці цифри показують, що важливі ринки для широкого спектру товарів, послуг, фінансових ресурсів і технологій вже існують і процвітають у значною мірою інтегрованому комерційному середовищі.

НАФТА володіє чіткою організаційною структурою. Центральним інститутом НАФТА є Комісія з вільної торгівлі, у яку входять представники на рівні міністрів торгівлі від трьох країн-учасниць. Комісія спостерігає за здійсненням і подальшою розробкою Угоди і допомагає вирішувати суперечки, що виникають при інтерпретації Угоди. Вона також спостерігає за роботою більш ніж 30 комітетів і робітників груп НАФТА. Останні збори Комісії проходили у Вашингтоні, США в 1997 році й у Мексиці на початку 1998 року. Міністри погодилися про те що Комісії, в її роботі, буде сприяти Координуючий секретаріат НАФТА (NCS), створення якого планувалося на кінець 1997 року в Мексико Сіті. Секретаріат покликаний служити офіційним архівом роботи НАФТА і виконувати роль робочого секретаріату при Комісії.

НАФТА передбачає подальшу роботу з надання допомоги в досягненні створення зони вільної торгівлі. Відповідно до Угоди, з метою сприяння торгівлі і інвестиціям забезпечення ефективного перетворення в життя норм НАФТА і їхнього адміністрування були створені більш 30 робочих груп і комітетів. Основні області, у яких ведеться робота з створенню норм, включають у себе походження товарів, митниці, торгівлю сільськогосподарськими товарами і субсидії в цю область економіки, стандартизацію товарів, держпостачання і пересування ділових людей через границі. Ці робочі групи і комітети щорічно надають звіт Комісії НАФТА.

Робочі групи і комітети НАФТА також допомагають зробити процес перетворення НАФТА в життя більш гладким, забезпечити створення форуму для вивчення способів подальшої лібералізації торгівлі між країнами-учасницями. Прикладом може служити послідовна політика Канади, спрямована на прискорене зниження тарифів на деякі види товарів. Крім того, робочі групи і комітети НАФТА створюють арену для обговорення спірних питань, вільну від політики, і, використовуючи обговорення проблем на ранній стадії їхнього розвитку, допомагають уникнути процедур вирішення суперечок.

В даний час велика частина торгівлі, здійснюваної в Північній Америці. відбувається відповідно до ясних, чітких і міцно сталих норм НАФТА і Всесвітньої організації торгівлі (ВТО). Однак, незважаючи на це, у сфері торгівлі подібного масштабу незмінно виникають спірні питання. При виникненні подібних ситуацій НАФТА виступає за дружнє вирішення суперечки державами, чиї інтереси порушені, за допомогою комітетів і робочих груп НАФТА або інших консультативних органів. У випадку якщо взаємоприйнятне рішення не буде знайдено, НАФТА передбачає швидкий і афективний розгляд проблеми групою експертів. Адміністрування положень НАФТА, пов'язаних з вирішенням суперечок, покладено на канадські, американські і мексиканську національні секції Секретаріату НАФТА. У перші дев'ять місяців 1996 - 97 фінансового року Секретаріат призначив 14 розглядів групами експертів відповідно до Глави 19 Угоди й один арбітражний розгляд відповідно до Глави 20. У 1996 році прийняті вісім рішень групою експертів відповідно до Глави 19 і один звіт групи експертів відповідно до Глави 20.

Двадцята глава Північноамериканської угоди про вільну торгівлю встановлює інституціональний механізм і процедуру вирішення суперечок. На кінець 1996 року відповідно до цієї глави були викликані 11 консультацій по 10 випадках, один із яких був переданий для арбітражного розгляду. В чотирнадцятому розділі додатково обмовляються спеціальні процедури для дозволу будь-яких суперечок, що стосуються фінансових послуг.

Спираючись на Канадо- американську угоду про вільну торгівлю (FТА), НАФТА містить у собі (у Главі 19) унікальну систему розгляду експертами, що представляють дві країни, національних рішень з питань антидемпінгу і компенсаційного мита, заміщаючи тим самим юридичний розгляд і кожної з трьох країн. Що ж стосується вирішення питань, пов'язаних з інвестиціями, НАФТА використовує процедури "змішаного " арбітражу між інвесторАми чиїм інтересам наноситься збиток, і зацікавленим урядам, ґрунтуючись на загальних процедурах установлених канадськими угодами про захист іноземних інвестицій і Світовим банківським центром врегулювання суперечок, зв'язаних з інвестиціями. НАФТА також жадає від національних агенств поваги до принципів справедливості і прозорості.

НАФТА створювалася як угода, спрямована зовні, потенційно розрахована на розширення за рахунок приєднання до нього нових учасників. Країни, що вже входять в НАФТА, загалом, дотримуються тієї позиції, що членство в НАФТА повинно бути відкритим для всіх країн, що виявляють бажання приєднатися до Угоди і здатних прийняти на себе зобов'язання, що накладаються включаючи паралельні угоди з питань праці і навколишнього середовища.

Уже починаючи з 1994 року почалися розмови про приєднання Чилі до НАФТА, хоча офіційні переговори по цьому питанню почалися тільки в червні 1995 року, і ці реальні кроки до розширення сполуки учасників Угоди відразу ж одержали як прихильників, так і супротивників. Представники перших, як у Канаді так і в США апелювали до того, що більш міцні економічні зв'язки з Чилі створять більше можливостей для торгівлі й інвестицій на цьому ринку, що характеризується високими темпами росту. Улюбленим висловленням партії прихильників приєднання Чилі стали слова, вимовлені Френком Хердом ще в 1884 році: "Кожний долар на який росте ціна внаслідок заступницьких тарифів, означає день рабської праці, а години непотрібної роботи, яка потрібна для цього, крадуться з безцінного часу, призначеного на виконання особистих обов'язків кожного." І насправді, уряд, що обмежує світову конкуренцію серед виробників» за допомогою тарифів або інших торговельних бар'єрів, збільшує податковий тягар усіх споживачів, у тому числі й у своїй країні.

Сама Чилі неодноразово доводила свою готовність приєднатися до НАФТА. Ще за кілька років до підписання Угоди вони пішли на істотне зниження тарифів, але до 1999 темпи цього зниження пішли на збиток, тому що в Чилі виникли побоювання, що подальше зниження тарифів погіршить позицію Чилі під час обговорення можливостей їхнього приєднання до НАФТА. В зв'язку з цим чилійські тарифи на якийсь час зависли на рівні 15 відсотків, в очікуванні того дня, коли вони зможуть бути знижені ще більше, в обмін на зниження торгових зборів і більший доступ на ринки майбутніх торговельних партнерів.

Здавалося б, з огляду на позитивні результати початкової діяльності НАФТА, ії впливу на розвиток економік країн – учасниць, ідея розширення не повинна була зустріти перешкод на шляху до перетворення в життя, але в США в неї все-таки з'явився ряд опонентів. Частина консерваторів висловлювалася за збереження торговельних бар'єрів для захисту деяких сприяючих галузей і зайнятих у них співробітників, а частина лібералів стояли за збереження бар'єрів з метою захисту навколишнього середовища і своїх прибічників, які входять у профспілки.

Зіштовхнувшись в 1999 році з подібною протидією із сторони США; Канада і Чилі вдало завершили переговори про тимчасову двосторонню угоду про вільну торгівлю і паралельні угоди про співробітництво у галузі охорони праці і навколишнього середовища, що було покликано служити зв’язком на шляху приєднання Чилі до НАФТА. Мексика також вела переговори з Чилі про перегляд угоди між ними про вільну торгівлю з метою її посилення.

Слід, однак відзначити, що співробітництво сторін членів НАФТА не обмежено лише суто економічними питаннями зниження тарифів і лібералізації ринків. Значні успіхи були досягнуті в співробітництві в таких галузях, як охорона навколишнього середовища і праці. Північноамериканські угоди по співробітництву в цих областях, переговори про укладення яких і здійснення проходили паралельно з НАФТА, були створені для сприяння більшому співробітництву між країнами-партнерами в цих областях і сприяння ефективному виконанню законів і розпоряджень кожної з країн. У 1994 році в межах Північноамериканської угоди по співробітництву в сфері праці була створена Комісія з співробітництва в сфері праці для сприяння співробітництву по трудових питаннях між членами НАФТА і сприяння ефективному виконанню національного трудового законодавства. Комісія складається з Ради Міністрів, до складу якої входять міністри праці від кожної з країн-учасниць, і Секретаріату, що розташовується в Далласі, штат Техас.

Секретаріат забезпечує адміністративну, технічну і виробничу допомогу Раді, несе відповідальність за здійснення щорічної робочої програми. Національні адміністративні офіси, що розташовуються в департаментах праці в кожній із трьох країн, служать місцевими робочими станціями по перетворенню Угоди в життя.

У відношенні Північноамериканської угоди по співробітництву в сфері праці, канадська міжурядова угода встановлює механізм участі провінцій і вона вже підписана Альбертою, Квебеком і Монітобою. Дана угода забезпечує провінціям важливу роль у розвитку і керуванні діями Канади в рамках Північноамериканської угоди по співробітництву в сфері праці, під яку у даний час, при спільній участі вищевказаних провінцій і федерального уряду, підпадає більш 40 відсотків робочої сили Канади.

До червня 1997 року в рамках Північноамериканської угоди по співробітництву в сфері праці було прийнято сім спільних комюніке, зв'язаних з волею асоціації, шість з яких мали відношення до Мексики (одне було пізніше відкликане), одне до Сполучених Штатів і жодне до Канади. Комісія зі співробітництва в сфері охорони навколишнього середовища містить у собі три основних елементи: Рада, Спільний суспільний консультативний комітет і Секретаріат. Рада є керівним органом Комісії і складається з представників на рівні міністрів від кожної з трьох країн. Спільний суспільний консультативний комітет нараховує п'ятнадцять членів, по п'ять представників від кожної країни. Він консультує раду з будь-яких питань у рамках Угоди. Секретаріат забезпечує адміністративну, технічну й оперативну допомогу Раді і несе відповідальність за здійснення щорічної робочої програми. На Раді лежить відповідальність за затвердження робочої програми Комісії, вона також надає підтримку Секретаріатові в її здійсненні. У деяких областях уже був досягнутий прогрес. Робочі групи, що включають представників із трьох країн працюють над розвитком регіональних планів дій по забороні використання ряду хімікатів. Одним з обов'язків Секретаріату також є розгляд скарг від неурядових організацій або приватних осіб, в яких знаходяться постанови про порушення в країнах-учасницях Угоди законодавства в області охорони навколишнього середовища. Крім цього він готує звіти з будь-яких питань, пов'язаних з навколишнім середовищем і функціями, що мають відношення до співробітництва у рамках Північноамериканської угоди про співробітництво в області охорони навколишнього середовища.

Таким чином, можна говорити про те, що за чотири роки існування НАФТА була розроблена чітка організаційна структура для ефективного перетворення в життя положень Північноамериканської угоди про вільну торгівлю. Більш того, основні тенденції, що призвели до підписання цієї угоди , знайшли своє відображення не тільки в області вільної торгівлі і, отже, можна говорити про поширення принципів що є в основі НАФТА на інші сфери економіки і політики в Північноамериканському регіоні. Слідом за прийняттям Північноамериканської угоди про вільну торгівлю 1 січня 1994 року, загальний обсяг торговельних операцій між країнами-членами НАФТА став рости в безпрецедентному масштабі. Середньорічний ріст загального обсягу торговельних операцій за трирічний період, що закінчився 31 грудня 1996 року склав 13.8 відсотки

У 1996 році загальний обсяг торгівлі Канади з партнерами по НАФТА збільшився на 5.8 відсотка і досягнув 338 мільярдів доларів США. Значний обсяг експорту вплинув на збільшення обсягу торгівлі товарами з цими партнерами на рекордну суму в 41.2мільярда доларів США і вніс значний вклад у зниження поточного дефіциту торговельного балансу цієї країни порушивши тенденцію, що переважала більш ніж десятиліття. Збільшення експорту товарів майже компенсувало дефіцит Канади в сфері послуг і нетоварних угод з її партнерами по НАФТА.

Збільшення канадського експорту з часу вступу НАФТА в силу і пов'язане з цим зменшення дефіциту торговельного балансу придбали характер стійкої тенденції, особливо сильно виявившись у таких галузях як автомобільне устаткування (вантажні, легкові автомобілі і запчастини), машини і виробничі товари, видобутку алюмінієвої і залізної руди і добрив. Як відображення цієї тенденції частка експорту партнерам по НАФТА в загальному обсязі експорту Канади збільшився з 80.8 відсотків у 1993році, до 81.5 відсотків у 1999 році.

Ядром торгівлі між Канадою і США залишаються машини і транспортне устаткування. З початку дії FТА канадський експорт у США промислових і виробничих товарів, на які звичайно припадає найвищий ПДВ, постійно ріс. У такий же спосіб Канада продовжує залишатися основним пунктом призначення експорту зі США, показники якого виросли на 82.9% (71 мільярд доларів США) з 1988 по 1996 рік.

Одним з найважливіших переваг, які Канада набула в НАФТА є кращий доступ на мексиканський ринок. Канадські фірми одержали можливість збільшити обсяг продажів у секторах, доступ у які раніше був закритий, таких як автомобілебудування, фінансові послуги вантажоперевезення, енергетика і рибальство. Крім того, канадський експорт поступово став більш різноманітним, а на товари оподатковані ПДВ в експорті в Мексику в 1996 році довелося більш 50%. У результаті, зараз Мексика займає дев'яте місце серед самих великих експортних ринків Канади і є четвертим по важливості джерелом імпорту.

Незважаючи на економічні зміни, які потрібні були Мексиці в результаті фінансової кризи в грудні 1994 року і ії наслідків, канадський експорт у Мексику виріс на 5.4% і досяг 1.1 мільярда доларів США в 1995 році, довівши показник двосторонньої торгівлі майже до 6.5 мільярдів доларів США, експорт у Мексику виріс ще на 5.3% у 1996 році, а двостороння торгівля збільшилася на 10.4%, що склало більш 7.2 мільярдів доларів США. До 1999 року обсяг двосторонньої торгівлі між Канадою і Мексикою в два рази перевищив рівень торгівлі, зареєстрований у 1992 році. Значення двосторонньої торгівлі в сфері послуг (таких як туризм, вантажоперевезення) між Канадою і США виросли на 71% з 1988 року. НАФТА розширила обсяг сфер, що підпадають під цю угоду, у порівнянні з канадсько-американською угодою про вільну торгівлю і містить у собі практично всі аспекти зовнішньої торгівлі в сфері послуг. Протягом трьохрічного періоду, що закінчився 31 грудня 1996 року, експорт канадських послуг у США виріс на 16.9%, у той час як імпорт зі США збільшився на 11.3 %. У 1996 році експорт канадських послуг у США і Мексику збільшився лише ненабагато, до деякої міри знизивши традиційний для Канади в цьому секторі дефіцит. Компонентом торгівлі, який швидко розвивається в сфері послуг були комп'ютерні і інформаційні послуги де існує високий ступінь спеціалізації . Фактично, двостороння торгівля між Канадою і США в сфері інформаційних послуг стала однією із тих, що швидко розвиваються у світі. Експорт у США також збільшився в таких областях як засоби комунікацій, архітектура, інженерні й інші технічні послуги, менеджмент і рекламні послуги. Значні кроки були здійснені країнами-членами НАФТА в сфері лібералізації торгівлі за допомогою зниження тарифів. Укладення північноамериканської угоди про вільну торгівлю не вплинуло на ті положення канадсько-американської угоди про вільну торгівлю, згідно яким практично всі тарифи між США і Канадою повинні були бути зняті до 1 січня 1998 року. У відношенні ж торгівлі між Мексикою і Канадою, практично всі тарифи повинні будуть бути зняті до 1 січня 2004 року.

Крім того, НАФТА дає можливість прискореного зняття тарифів за згодою зацікавлених країн. Цей процес залежить від промислового розвитку і містить у собі відкриті обговорення за участю споживачів і інших зацікавлених сторін, за допомогою чого розгляд питання про зниження тарифів ґрунтується на підтримці зацікавленого сектора промисловості.

Попередньо отримані цифри і дослідження показують розмір впливу, зробленого зниженням тарифів, згідно FТА і НАФТА, на темпи росту торгівлі. Канадський експорт у США ріс швидше, як у грошовому вираженні, так і в обсягах, у секторах, лібералізованих згідно FТА і НАФТА (тобто промислове машинобудування, текстиль, споживчі товари), чим у секторах, де тарифи вже були низькими або дорівнювали нулеві. Імпорт зі США відбиває схожі тенденції ( особливо в таких областях як виробництво одягу, харчових продуктів і напоїв, меблів, транспортного устаткування і товарів домашнього побуту). ,

У ціновому вираженні з 1988 по 1999 рік канадський експорт у США товарів, які підлягли лібералізації згідно FТА і НАФТА, виріс приблизно на 140 відсотків, якщо брати за 100 відсотків ріст експорту в цілому. Імпорт товарів такого роду зі США виріс майже на 100 відсотків, у той час як загальний обсяг імпорту збільшився на 75 відсотків.

Внесок НАФТА в підвищення продуктивності базується на рості конкуренції і кращих стартових цінових показниках, також викликав збільшення капітальних вкладень у Канаді. Сумарний показник прямих іноземних інвестицій у Канаду виріс на 8.7 відсотка в 1994 році, 9.3 відсотка в 1995 році і 7.4 відсотка (що склало 180 мільярдів доларів США) у 1996 р. Значно збільшилися інвестиції в сфері фінансових послуг, транспортного й автомобільного устаткування, хімічної промисловості, енергетики, засобах комунікацій, харчової промисловості. Канадська статистика повідомляє, що в 1999 році - Канада була третім по величині одержувачем прямих інвестицій від інтернаціональних компаній, на які припало 12 мільярдів доларів прямих інвестицій з різних джерел. Іноземні інвестори зробили фінансування значної частини своїх інвестицій за допомогою реінвестування прибутків, отриманих у Канаді, переваги чого випробували на собі всі канадці. До кінця 1996 року 87 відсотків прямих іноземних інвестицій припало на канадські дочірні компанії.

США продовжують залишатися як самим великим іноземним інвестором у Канаді так і найбільшим реципієнтом прямих інвестицій з Канади, на які припало більше половини усіх вихідних канадських інвестицій.

Підписання НАФТА привело до більш значних змін у русі капіталу між Канадою і Мексикою. Канадські інвестиції в Мексику значно збільшилися. концентруючись в таких сферах як гірничодобувна промисловість, банківській справі і телекомунікаціях, у той час ріст мексиканських інвестицій, що спостерігається у Канаду, хоча і носить постійний характер, але усе ще значно відстає в розмірах.

Таким чином, позитивний ефект НАФТА на економіку Канади і її партнерів по НАФТА, але вплив цієї угоди на ситуацію в Канаді знайшов своє відображення і у внутрішньополітичному житті країни.

Час, що пройшов з моменту укладення НАФТА (Північноамериканської Угоди про вільну торгівлю) в жодному разі не зменшив розпал дебатів на цю тему і не зміг з'єднати дві частини прірви, що розділила прихильників НАФТА і її супротивників у 1993 році. Це багато в чому обумовлене тим, що полеміка з приводу НАФТА, як раніш так і зараз торкається набагато більшого спектру питань ніж просто торгівля між США, Мексикою і Канадою. З цією угодою багато жителів цих країн зв'язують надії і тривоги, що мають відношення до глобалізації економіки.

Контрольні запитання:

1. Які Угоди були підписанні попередньо угоді НАФТА, їх основні дії ?

2. Охарактеризуйте позицію Мексики та США.

3. Розкрийте зміст основних положень угоди.

4. Які результати підписання даної угоди для кожної з країн - учасниць?

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
НАФТА: позиція Мексики і США	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.023 сек.