НАФТА: позиція Мексики і США

Найменший опір зустріла ідея НАФТА в Мексиці, і не тільки тому, що парламент цієї країни контролюється правлячою Інституційно-революційною партією, лідером якої є президент К.Салінас де Гортарі, активний прихильник угоди. Мексика як країна слаборозвинена і порівняно бідна (по відношенню, природно, до Північне , але аж ніяк не Латинській Америці), на загальну думку об'єктивно виграє більше інших учасників угоди. Особливо на першому етапі ії реалізації, коли з 1 січня 1994 р. від сплати мита у Сполучених Штатах звільняються 80% товарів мексиканського експорту, у той час як Мексика поширить такий преференційний режим лише на 40 % американського імпорту, що робиться для компенсації різниці в економічному розвитку цих держав.

НАФТА дозволить влити в мексиканську економіку великі додаткові капіталовкладення, що дасть можливість створити нові робочі місця, підвищити рівень життя населення, надасть унікальний шанс для загального перетворення країни. По викладеннях економістів, Мексика зможе розраховувати на створення приблизно 600 тис. робочих місць.

Звичайно, підписання договору про НАФТА навряд чи виявилося можливим, якби не вражаючі успіхи мексиканської економіки за останні роки. А саме:

зроблена кардинальна реформи банківської справи. Вдало розвивається програма приватизації. В основному вирішена більш ніж 50-літня земельна реформа. Значно знижений дефіцит держбюджету. Виросли золотовалютні резерви країни (майже 19 млрд.дол. на 1992 р.). Рівень інфляції, що перевищував у 1987 р. 100% , на сьогоднішній день знизився до менш 10%.

Деякі стратегічні мотиви, якими керувався Вашингтон, просуваючи договір про НАФТА, уже знайшли відображення в цій статті. Головну ж лінію досить чітко визначив голова національного комітету Демократичної¹ партії США Девід Уілхем - (“Вашингтон пост”): "...Угода про вільну торгівлю в Північній Америці є частиною довгострокового плану по скороченню бюджетного дефіциту, оскільки вона розраховану» на розширення міжнародних ринків збуту американської продукції і стане могутнім стимулом до активного економічного росту в США".

Переклавши це формулювання на більш зрозумілу "середньому американцеві" мову, президент США Б.Клінтон, виступаючи в Новому Орлеані, говорив: "Для американців відкриються нові можливості не тільки одержати гарну роботу, але і збільшити свої доходи... Єдиний спосіб для такої багатої країни, як Америка, стати ще багатшою - це мати більше споживачів, продавати більше товарів. Ми... повинні відкрити свої кордони".

Далеко не випадково, що єдиним закордонним лідером, з яким вже обраний президентом США Б.Клінтон зустрівся до інаугурації на цю посаду, був мексиканський президент К.Салінас де Гортарі. Договір про НАФТА став одним з головних важелів його економічної політики, і "мексиканський аспект" питання Б.Клінтон проробив досить грунтовно. Аргументи, що приводяться ним, на користь того, що інтеграційний блок за участю такої країни, як Мексика, "спрацює", звучали вагомо.

По-перше, Мексика вже значно знизила протекціоністські бар'єри в торгівлі зі Сполученими Штатами, відзначав він. Якщо в 1986 р. американський експорт туди не перевищував 12 млрд.дол., а загальний торговельний баланс виходив з пасивним сальдо в 5,7 млрд.дол., то тепер США ввозять туди товарів на 40 млрд.дол., а торговельний баланс поміняв знак мінус на майже такий же по розмірах плюс у 5,6 млрд.дол. Прогноз обороту двосторонньої торгівлі на

1999 р. - до 60 млрд-дол. Уже зараз середньостатистичний мексиканець щороку витрачає на покупку американських товарів і послуг понад 450 дол. - "більше, ніж хто-небудь у світі, за винятком канадців", зазначав Клінтон. Але ж мексиканські мита дотепер перевищують американські як мінімум у чотири рази.

По-друге, Клінтон заперечує, що з запровадженням у дію договору про НАФТА американські корпорації кинуться в Мексику в погоні за дешевою робочою силою. "Навпроти, - стверджує він, - після угоди робити це буде сутужніше, оскільки в економічному становищі по дві сторони кордону відбудуться сприятливі зміни". Тому, за його словами, американську економіку чекає не масовий ріст безробіття, як пророкують опоненти договору, а навпроти, ріст робочих місць.

Основними причинами утворення НАФТА було вирішення проблем торговельних зв’язків у межах систем багатостороннього регулювання ГАТТ/СОТ та ін., результатом протидіючих тенденцій глобалізацій й локалізації СГЗ. Частковими передумовами стали зміна позицій Канади щодо проблем у торгівлі з США, та економічна криза у Мексиці та відмова уряду цієї країни від політики самозабезпеченості, визнання підпорядкованості американському центру – економіці. Визнання того факту, що американський ринок є найкращим і, головне, найстабільнішим для Мексики, зумовило скорочення митних бар’єрів, зростання імпорту протягом 1990-1999рр. нарівні зростання Мексиканського ВВП. Загалом пропорція експорту у торгівлі з США зросла з 65% до 85% після підписання Угоди. Істотно зростають обсяги інвестицій у економіку Мексики, у період 1991-1993рр. – портфельні, а з 1996р. – прямі зарубіжні інвестиції (у 1997р. до 50% загального обсягу). Загалом, від 60 до 65% обсягів інвестицій складають інвестиції з США, що свідчить про посилення односторонньої інтеграції економіки цих країн.

Важливого значення набуває міжгалузева промислова торгівля на основі спеціалізації та економії на масштабах виробництва: у 1996р. продукти складали до 80% товарного імпорту Мексики. Особливу роль у подальшій переробці проміжних продуктів відіграють “Макілодори” (спеціальні вільні економічні зони) на кордоні з США.

Потоки капіталів між США і Канадою орієнтується на стимулювання внутрішньо корпоративної міжфілійної торгівлі ( до 70% обсягів Канадської торгівлі, при цьому 40% - міжфірмова торгівля, 30% - на засадах внутрішньо корпоративних та ліцензійних контрактів). Міжфірмовий експорт складає до 50% Мексиканського експорту у США.

Для мексиканської торгівлі економіки укладення угоди мало наслідком поліпшення економічної кризи у 1995р. (внаслідок втрати валютних резервів. Низки політичних вбивств та політичної нестабільності, повстання у Чапас 1994р.). У період 1996-1999рр. почалося зростання ВВП Мексики, експорту – до 35% ВВП, у тому числі до Канади і США – на рівні 80% загального обсягу ( імпорт з США, Канади відповідно 25 і 30% ВВП).

Уряд Мексики взяв зобов’язання щодо: “відкриття” секторів економіки; надання компенсації за відмову від інвестицій; обмежень не конкурентної практики; захисту прав промислової власності. Перший етап виконання цих зобов’язань вступив в дію після підписання угоди, а другий (десятирічний період) передбачає усунення інвестиційних обмежень у галузях енергетики, транспорту, культури, соціальних послуг, а також таких секторів, як автомобільна промисловість та запчастини, нафтохімія.

Для канадсько-американських відносин НАФТА є логічним продовженням Угоди про захист з розподілу продукції 50-60-их років, Авто пакту 1965р. у напрямі розширення між фірмової та мі корпоративної системи (у 80-их роках до 30% обсягів взаємної торгівлі здійснювалася в середині ТНК Дженерал Моторз, Форт і Крайслер, більше 30% канадського експорту здійснювали 50% переважно спільної власності). Незважаючи на те, що 1986р. потенціал Канадської економіки складає 10 частину до американського, обсяг інвестицій у США складає до 60% американських у Канаду.

Тобто, підписання НАФТА було реакцією на реальні процеси що відбувалися у взаємних відносинах і передбачало застосування національних режимів для інвесторів та інвестицій, впровадження чітких правил визначення походження товарів у певних галузях, забезпечила прозорість будь-яких витоків у спеціальних додатках. Канада має перелік обмежень у 48 секторах (культура, сільське господарство, рибальство, транспорт, енергія, соціальні послуги) проти 50- у США і 89 – у Мексиці.

Ключовим в Угоді є розділ 11, щодо інвестицій, який встановлює механізм розв’язання суперечок, дозволяє вказати фірмові претензії до урядів країн-членів, створює організаційний механізм підтримки Угоди (до 50 тристоронніх інститутів).

Угода про створення НАФТА містить наступні положення, присвячені різним аспектам підприємницької діяльності в межах Північної Америки: доступ до ринків; інвестиції; гарантії; послуги; права інтелектуальної власності; державні закупівлі; міри, пов’язані з отриманням стандартів; вчасний в’їзд для бізнесменів; вирішення суперечок. У відповідності з Угодою на протязі наступних 15 років майже всі торгові та інвестиційні бар’єри між країнами-учасницями НАФТА повинні бути ліквідовані, а митні тарифи відмінені. На протязі 15 років повинна відбутися відміна торгових бар’єрів між трьома учасниками. В канадсько-американській торгівлі вони вже усунені, тому річ іде лише про лібералізацію товарообміну цих країн з Мексикою.

З 1994 року знижені податки у взаємній торгівлі промисловими і продовольчими товарами; в наступні 5 років – ще на 15%; податки, що залишилися повинні бути усунені до 2005 року. Такі заходи відкриють доступ до високотехнологічної продукції з США і Канади мексиканський ринок. Це стосується перш за все продукції електроніки та автомобільної промисловості. На протязі 10 років Мексика повинна відмінити більшість обмежень на імпорт автомобілів. У сфері енергетики передбачено заборону на участь іноземних кампаній в розробці, добуванню і виробництві нафти і нафтопродуктів в Мексиці. Ця заборона відноситься також до іноземних інвестицій в розвідку та отримання радіоактивних руд, транспорту і комунікаційну інфраструктуру.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Передумови укладення угоди.	\|	НАФТА і Канада: результати діяльності

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.022 сек.