• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Болісні відчуття в м’язах

Біль, котрий відчувається під час та одразу після фізичного навантажен­ня, може бути результатом накопичення кінцевих продуктів, таких, як Н⁺, лак­тат, або набряку тканин, обумовленого переміщенням рідини з плазми крові до тканин. Цих відчуттів «накачування» зазнають спортсмени після виснаж­ливих силових або циклічних навантажень. Біль і болісні відчуття звичайно проходять через декілька хвилин або годин після завершення фізичних наван­тажень, звідки й назва — гострі болісні відчуття.

Виникнення болісних відчуттів у м'язах через 1-2 дні після виснажливо­го фізичного навантаження, так зване запізніле виникнення болісних відчут­тів, не зовсім зрозуміле.

Згідно практично з усіма існуючими теоріями, головним «ініціатором» даного типу болісних відчуттів є виконання ексцентричних вправ. Це було встановлено у дослідженні, в котрому вивчали взаємозв'язок між появою бо­лісних відчуттів у м'язах та виконанням ексцентричних, концентричних та статичних вправ. Найбільш значних болісних відчуттів у м'язах зазнавали ті, хто виконував виключно ексцентричні вправи. У подальшому це підтвер­дили результати інших досліджень, у котрих обстежуваніу два різних дні вико­нували біг на тредбані протягом 45 хв. Перший раз біг виконувався «по пря­мій», другий — по похилій униз (10 %). Значні болісні відчуття через 24—48 год відмічалися у другому випадку, незважаючи на те що більш високі рівні лактату крові, що раніше вважалися причиною виникнення болісних від­чуттів у м'язах, спостерігалися у першому випадку.

Структурні ушкодження.Поява м'язових ферментів у крові після інтен­сивного фізичного навантаження свідчить про можливі структурні ушкоджен­ня м'язових оболонок. Вміст цих ферментів збільшується у 2-10 разів після значних фізичних наванта­жень. Результати останніх дослід­жень свідчать на користь припущен­ня про те, що ці зміни можуть відоб­ражати різний ступінь руйнування м'язової тканини. Дослідження зразків тканини з м'язів ніг мара­фонців показують значні ушкоджен­ня м'язових волокон як після трену­вальних занять, так і після змагань. Виникнення цих змін у м'язах спів­падає з появою болісних відчуттів, котрих зазнають бігуни, вміст клітини вільно переміщувався між іншими неушкодженими волокнами На щастя, не кожне ушкодження м'язових клітин є таким серйозним.

Хоча впливи ушкоджених м'язів на фізичну діяльність вивчені не дуже повно, фахівці сходяться на тому, що вони хоча б частково зумовлюють ло­кальні болісні відчуття, появу припухлостей, пов'язаних із запізнілим виник­ненням болісних відчуттів у м'язах. Водночас рівні ферментів у крові можуть підвищуватися, а м'язові волокна ушкоджуватися внаслідок щоденних фізич­них тренувань без виникнення болісних відчуттів у м'язах.

Запальна реакція.Лейкоцити захищають організм від проникнення у нього сторонніх організмів, а також умов, котрі можуть порушити нормальне функціонування його тканин, їх кількість, як правило, збільшується після фі­зичної діяльності, котра призводить до виникнення болісних відчуттів у м'язах. На основі цього деякі учені вважають, що болісні відчуття є результа­том запальних реакцій у м'язах. Однак встановити взаємозв'язок цих реакцій та болісних відчуттів у м'язах досить важко.

Робилася спроба використати медичні препарати для нейтралізації запаль­ної реакції, однак вона виявилася безуспішною, оскільки не привела до знижен­ня ступеня ані болісних відчуттів, ані запального процесу. Отож, не можна говорити про роль запальної реакції у виникненні болісних відчуттів у м'язах, але у деяких пізніших дослідженнях відмічено взаємозв'язок цих двох явищ.

Послідовність етапів запізнілих болісних відчуттів у м'язах.

Запізнілі боліс­ні відчуття у м'язах пов'язані з:

• підвищенням концентрації м'язових ферментів у плазмі;

• міоглобінемією (наявністю міоглобіну у крові);

• аномальною гістологією та ультраструктурою м'язів.

Модель запізнілого виникнення болісних відчуттів у м'язах має наступну послідовність подій:

1. Високе напруження скоротливо-еластичної системи м'яза призводить до структурного ушкодження самого м'яза та його клітинної оболонки.

2. Ушкодження клітинної оболонки м'яза зумовлює порушення гомеоста­зу кальцію в ушкодженому волокні, що призводить до відмирання клітин, пік котрого спостерігається через 48 год після фізичного навантаження.

3. Продукти активності макрофагів, а також внутрішньоклітинний вміст (гістамін, кініни та К⁺) накопичуються поза клітинами, а потім стимулюють нервові закінчення м'яза. Цьому процесу сприяє виконання ексцентричних вправ, при котрому значні зусилля розподіляються на відносно невеликих площах поперечних розрізів м'язів.

Пізніші дослідження з використанням найновішої технології дозволили глибше глянути на причини виникнення болісних відчуттів у м'язах. Нині мо­жна упевнено стверджувати, що виникнення болісних відчуттів у м'язах є ре­зультатом травми або ушкодження самого м'яза, звичайно м'язового волокна та, можливо, сарколеми. Це ушкодження викликає низку явищ, включаючи виді­лення внутрішньоклітинних білків та збільшення обміну м'язового білка. У про­цесах ушкодження та «ремонту» м'яза беруть участь йони кальцію, лізосоми, сполучна тканина, вільні радикали, джерела енергії, запальні реакції, внутріш­ньоклітинні та міофібрилярні білки. Разом з тим точна причина ушкодження ске­летного м'яза та механізми його «ремонту» недостатньо з'ясовані. На думку де­яких фахівців, цей процес є важливим етапом на шляху до гіпертрофії м'яза.

Профілактика виникнення болісних відчуттів у м'язахмає велике зна­чення для забезпечення максимального тренувального впливу. У початковий пе­ріод підготовки рекомендується звести до мінімуму ексцентричний компонент м'язового скорочення, що, однак, неможливо у більшості видів спорту. Альтер­нативне розв'язання цієї проблеми полягає у тому, щоб починати тренувальні заняття з навантажень дуже низької інтенсивності, поступово збільшуючи ін­тенсивність у перші декілька тижнів. Ще один варіант передбачає розпочинати період підготовки з високоінтенсивних, виснажливих занять. Болісні відчуття у перші дні будуть значними, однак, згідно з деякими даними, наступні трену­вальні заняття будуть викликати значно менші болісні відчуття у м'язах.

Читайте також:

1. ВІДЧУТТЯ
2. Відчуття і сприймання.
3. Відчуття і сприйняття
4. Відчуття та сприйняття.
5. Відчуття та сприйняття.
6. Гіпоопіка. Батьківське нехтування та неприйняття дитини може призвести до формування у неї комплексу неповноцінності через відчуття дитини себе небажаною.
7. Зв'язок між зоровим сприйняттям довгих хвиль і суб’єктивним відчуттям світла
8. Культурна ідентифікація – це самовідчуття людини в середині конкретної культури.
9. Матерія» — це філософська категорія, яка позначає об'єк­тивну реальність, що її відображує людина в своїх відчуттях, але від них не залежну.
10. Механізми відчуттів та сприймання, їх властивості та закономірності. Відчуття та сприймання як активні процеси пошуку та обробки інформації. Природа сприймання.
11. Нервового центру — ділянки кори головного мозку, в якій відбувається тонкий аналіз збудження і виникають відчуття.

Переглядів: 1149