Болісні відчуття в м’язах

Біль, котрий відчувається під час та одразу після фізичного навантаження, може бути результатом накопичення кінцевих продуктів, таких, як Н⁺, лактат, або набряку тканин, обумовленого переміщенням рідини з плазми крові до тканин. Цих відчуттів «накачування» зазнають спортсмени після виснажливих силових або циклічних навантажень. Біль і болісні відчуття звичайно проходять через декілька хвилин або годин після завершення фізичних навантажень, звідки й назва — гострі болісні відчуття.

Виникнення болісних відчуттів у м'язах через 1-2 дні після виснажливого фізичного навантаження, так зване запізніле виникнення болісних відчуттів, не зовсім зрозуміле.

Згідно практично з усіма існуючими теоріями, головним «ініціатором» даного типу болісних відчуттів є виконання ексцентричних вправ. Це було встановлено у дослідженні, в котрому вивчали взаємозв'язок між появою болісних відчуттів у м'язах та виконанням ексцентричних, концентричних та статичних вправ. Найбільш значних болісних відчуттів у м'язах зазнавали ті, хто виконував виключно ексцентричні вправи. У подальшому це підтвердили результати інших досліджень, у котрих обстежуваніу два різних дні виконували біг на тредбані протягом 45 хв. Перший раз біг виконувався «по прямій», другий — по похилій униз (10 %). Значні болісні відчуття через 24—48 год відмічалися у другому випадку, незважаючи на те що більш високі рівні лактату крові, що раніше вважалися причиною виникнення болісних відчуттів у м'язах, спостерігалися у першому випадку.

Структурні ушкодження.Поява м'язових ферментів у крові після інтенсивного фізичного навантаження свідчить про можливі структурні ушкодження м'язових оболонок. Вміст цих ферментів збільшується у 2-10 разів після значних фізичних навантажень. Результати останніх досліджень свідчать на користь припущення про те, що ці зміни можуть відображати різний ступінь руйнування м'язової тканини. Дослідження зразків тканини з м'язів ніг марафонців показують значні ушкодження м'язових волокон як після тренувальних занять, так і після змагань. Виникнення цих змін у м'язах співпадає з появою болісних відчуттів, котрих зазнають бігуни, вміст клітини вільно переміщувався між іншими неушкодженими волокнами На щастя, не кожне ушкодження м'язових клітин є таким серйозним.

Хоча впливи ушкоджених м'язів на фізичну діяльність вивчені не дуже повно, фахівці сходяться на тому, що вони хоча б частково зумовлюють локальні болісні відчуття, появу припухлостей, пов'язаних із запізнілим виникненням болісних відчуттів у м'язах. Водночас рівні ферментів у крові можуть підвищуватися, а м'язові волокна ушкоджуватися внаслідок щоденних фізичних тренувань без виникнення болісних відчуттів у м'язах.

Запальна реакція.Лейкоцити захищають організм від проникнення у нього сторонніх організмів, а також умов, котрі можуть порушити нормальне функціонування його тканин, їх кількість, як правило, збільшується після фізичної діяльності, котра призводить до виникнення болісних відчуттів у м'язах. На основі цього деякі учені вважають, що болісні відчуття є результатом запальних реакцій у м'язах. Однак встановити взаємозв'язок цих реакцій та болісних відчуттів у м'язах досить важко.

Робилася спроба використати медичні препарати для нейтралізації запальної реакції, однак вона виявилася безуспішною, оскільки не привела до зниження ступеня ані болісних відчуттів, ані запального процесу. Отож, не можна говорити про роль запальної реакції у виникненні болісних відчуттів у м'язах, але у деяких пізніших дослідженнях відмічено взаємозв'язок цих двох явищ.

Послідовність етапів запізнілих болісних відчуттів у м'язах.

Запізнілі болісні відчуття у м'язах пов'язані з:

• підвищенням концентрації м'язових ферментів у плазмі;

• міоглобінемією (наявністю міоглобіну у крові);

• аномальною гістологією та ультраструктурою м'язів.

Модель запізнілого виникнення болісних відчуттів у м'язах має наступну послідовність подій:

1. Високе напруження скоротливо-еластичної системи м'яза призводить до структурного ушкодження самого м'яза та його клітинної оболонки.

2. Ушкодження клітинної оболонки м'яза зумовлює порушення гомеостазу кальцію в ушкодженому волокні, що призводить до відмирання клітин, пік котрого спостерігається через 48 год після фізичного навантаження.

3. Продукти активності макрофагів, а також внутрішньоклітинний вміст (гістамін, кініни та К⁺) накопичуються поза клітинами, а потім стимулюють нервові закінчення м'яза. Цьому процесу сприяє виконання ексцентричних вправ, при котрому значні зусилля розподіляються на відносно невеликих площах поперечних розрізів м'язів.

Пізніші дослідження з використанням найновішої технології дозволили глибше глянути на причини виникнення болісних відчуттів у м'язах. Нині можна упевнено стверджувати, що виникнення болісних відчуттів у м'язах є результатом травми або ушкодження самого м'яза, звичайно м'язового волокна та, можливо, сарколеми. Це ушкодження викликає низку явищ, включаючи виділення внутрішньоклітинних білків та збільшення обміну м'язового білка. У процесах ушкодження та «ремонту» м'яза беруть участь йони кальцію, лізосоми, сполучна тканина, вільні радикали, джерела енергії, запальні реакції, внутрішньоклітинні та міофібрилярні білки. Разом з тим точна причина ушкодження скелетного м'яза та механізми його «ремонту» недостатньо з'ясовані. На думку деяких фахівців, цей процес є важливим етапом на шляху до гіпертрофії м'яза.

Профілактика виникнення болісних відчуттів у м'язахмає велике значення для забезпечення максимального тренувального впливу. У початковий період підготовки рекомендується звести до мінімуму ексцентричний компонент м'язового скорочення, що, однак, неможливо у більшості видів спорту. Альтернативне розв'язання цієї проблеми полягає у тому, щоб починати тренувальні заняття з навантажень дуже низької інтенсивності, поступово збільшуючи інтенсивність у перші декілька тижнів. Ще один варіант передбачає розпочинати період підготовки з високоінтенсивних, виснажливих занять. Болісні відчуття у перші дні будуть значними, однак, згідно з деякими даними, наступні тренувальні заняття будуть викликати значно менші болісні відчуття у м'язах.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Зміна типу м’язових волокон	\|	Лекция 1. Введение

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.