Прийнято вважати, що реляційний підхід до організації баз даних був закладений в кінці 1960-х рр. Едгаром Коддом. Переваги реляційного підходу привели до того, що до кінця 80-х років реляційні системи зайняли на світовому ринку СУБД домінуюче положення. В останні десятиліття цей підхід є найбільш поширеним.
Перевагами реляційного підходу прийнято рахувати наступні властивості:
- реляційний підхід грунтується на невеликому числі інтуїтивно зрозумілих абстракцій, на основі яких можливо просте моделювання найбільш поширених наочних областей;
- ці абстракції можуть бути точно та формально визначені;
- реляційний підхід забезпечує можливість ненавігаційного маніпулювання даними без необхідності знання конкретної фізичної організації баз даних в зовнішній пам’яті.
Основні поняття реляційних баз даних: тип даних, домен, атрибут, кортеж, відношення, первинний ключ.
Визначати поняття будемо на прикладі відношення СЛУЖБОВЦІ, що містить інформацію про службовців певного підприємства
Мал. 2.1. Співвідношення основних понять реляційного підходу
Значення даних, що зберігаються в реляційній базі даних, є такими, що типізуються, тобто відомий тип кожного значення, що зберігається. Поняття типу даних в реляційній моделі даних повністю відповідає поняттю типу даних в мовах програмування. В сучасних реляційних БД допускається зберігання символьних, числових даних (точних і приблизних), спеціалізованих числових даних (таких, як «гроші»), а також спеціальних «темпоральних» даних (дата, час, часовий інтервал).
У прикладі на мал. 2.1 присутні дані трьох типів: рядки символів, цілі числа і «гроші».