Порівняння й оцінка результату

Система виміру і відстеження параметрів

Другим елементом системи стратегічного контролю є створення системи виміру і відстеження стану параметрів контролю. Це дуже важка задача, тому що в багатьох випадках вимірити їх не так вуж просто. Наприклад, серйозні труднощі виникають при вимірі інтегрального, синергического ефекту. Часто буває так, що результат окремих видів діяльності можна вимірити досить легко, а додавання цих результатів уже не піддається вимірові.

Існує чотири можливих підходи до побудови систем виміру і відстеження. Перша система – це система контролю на основі ринкових показників функціонування фірми. Тут можуть вимірятися ціни на продукти фірми, ціни на акції фірми і доход на інвестований капітал. Вимір ведеться в ринковому порівнянні стану цих параметрів. Другий підхід – це вимір і відстеження стану виходу різних підрозділів організації. У цьому випадку окремим підрозділам (структурним одиницям) організації встановлюються мети, і після цього оцінюється те, наскільки вони виконують поставлені їм завдання. Третій підхід – це так називаний бюрократичний підхід до контролю. У випадку цього підходу досконально описується те, як треба працювати, які виконувати дії і т.п. Тобто встановлюються докладні процедури і правила поведінки і дії. При такому підході відслідковується і контролюється не те, що отримано, а те, наскільки вірно виконуються встановлені процедури і правила. Основою бюрократичного підходу є стандартизація. Четвертий підхід до виміру і відстеження стану параметрів організації базується на встановленні норм відносин і системи цінностей в організації. У цьому випадку контроль перетворюється в самоконтроль. Не хтось контролює результати діяльності інших, а самі учасники діяльності в процесі її виконання контролюють свою роботу і свої результати з позицій інтересів організації.

Третій елемент системи контролю – порівняння реального стану параметрів контролю з їхнім бажаним станом. При проведенні даного порівняння менеджери можуть зштовхнутися з трьома ситуаціями: реальний стан вище (краще) бажаного, реальне стан відповідає бажаному і, нарешті, реальне стан гірше бажаного.

Четвертий, заключний елемент – оцінка результату порівняння й ухвалення рішення по коректуванню. Якщо реальний стан відповідає бажаному, звичайно приймається рішення про те, що нічого змінювати не треба. У випадку, коли реальний стан параметра контролю краще бажаного, можна збільшити бажане значення параметра контролю, але тільки за умови, що це не буде суперечити цілям організації. Коли ж реальний стан параметра контролю нижче його бажаного стану, необхідно виявити причину цього відхилення і, якщо треба, провести коректування в поводженні організації. Це коректування може стосуватися як засобів досягнення цілей, так і самих цілей.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Установлення показників	\|	Тема 1. Стратегія підприємства: поняття, еволюція концепції

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.