• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Ускладнення кровотеч

Остаточна зупинка кровотечі

Методи остаточної зупинки кровотечі можна розділити на 5 груп: 1) механічні; 2) фізичні (термічні); 3) хімічні; 4) біологічні; 5) комбіновані.

Механічні методи.

1 Перев'язка (лігування) судини в рані шовковою, капроновою чи кетгутовою ниткою.

2 Прошивання судини разом із прилеглими тканинами.

3 Кліпування – прошивання судини разом із тканиною металевим дужками. Для цього застосовують апарати УКЛ (ушивач кукси легені), УКБ (ушивачь кукси бронха) і ін.

4 Воском стерильним зупиняється кровотеча з губчастої речовини кісти і вен кісти, шляхом утирання його в місце кровотечі (стерностома, трепанація й ін.).

5 Щільна тампонада рани, коли в її глибині немає можливості пережати судина.

Фізичні і термічні методи.

1 Висока температура:

· марлеві тампони, змочені гарячим (45-50′С) ізотонічним розчином хлориду нартію;

· електрокоагулятор (електричний ніж, діатермічний коагулятор);

· інфрачервоний коагулятор;

· лазерний ніж (лазерне зварювання).

2 Низька температура:

· міхур з льодом;

· пиття крижаної води зі шматочками льоду;

· застосування хлоретилу;

· кріохірургія – із застосуванням рідкого чи азоту вуглекислого снігу.

Хімічні методи.

1 Місцеві дії:

· перекис водню;

· калію перманганат;

· ляпіс (нітрат срібла);

· адреналін.

2 Загальне резорбтивна дія, що підсилює згортання крові:

· хлорид кальцію 10% 10-20 мл, 1% - 100 мл;

· желатин 10% 10-50 мл;

· гемофобін пектиновий розчин 5-10 мл внутрівенно;

· пітуітрин, прегнін – для скорочення матки;

· протамін сульфат;

· іпсилон – амінокапронова кислота.

Біологічні методи.

1 Переливання крові (гемотрансфузія), у наш час використовуються еритроцитарні маси.

2 Уливання свіжої плазми.

3 Переливання тромбоцитної маси.

4 Уливання фібриногену.

5 Місцево в рану: фібриноген, тромбін, гемостатична губка, використання тканин багатих тромбокіназою, біологічний антисептичний тампон (тромбін + антисептик).

6 Застосування живих тканин. Вільним шматком сальника, м'яза заповнюють чи покривають поверхню паренхіматозного органу, що кровоточить, і фіксують.

7 Тампонада судин, що кровоточать, біологічним тканинами (фібринотромбінова суміш, біоптат).

8 Ендоскопічний метод.

9 Ендоваскулярна хірургія (емболізація магістральних судин).

Раптова втрата крові завжди викликає розвиток гострого недокрів'я. Якщо кровотеча не зупинена – хворий гине від гіпоксичних змін у тканинах і органах. Гострі розлади функції органів і систем у результаті гострої кровотечі називається геморагічним шоком.

У практичній роботі уявлення про розміри крововтрати лікарі одержують на підставі оцінки загального стану, показників геодинаміки і червоної крові (рівень гемоглобіну і кількість еритроцитів).

Залежності від об¢єму крововтрати виділяють 5 типів відповідних реакцій:

1 МАЛІ КРОВОВТРАТИ відносно часто спостерігаються у житті людини. Відповідні реакції носять обмежений характер і розрізняються постійно функціонуючими місцевими судинними, тканинними і гуморальними механізмами переважно шкірних покривів. Кровотечі швидко зупиняються і їх наслідки не відбиваються на загальному функціональному стані організму.

2 ПОМІРНІ КРОВОВТРАТИ приблизно до 500 мл, не представляють безпосередньої небезпеки для організму, але викликає відповідні системні реакції: звуження судин шкіри, підвищення загального периферичного опору (ЗПО), частішання пульсу до 90 уд. хв, АТ=90 мм рт.ст., Атд=80-70 мм рт.ст. ОЦК не зменшений, так як втрата об¢єму крові відновлюється за рахунок надходження в кров'яне русло рідини з межтканинного простору. Червона кров: еритроцитів – 4,5 млн, Гб – 120 г/л, Гт – 36%. Зазначений тип реакцій нерідко спостерігається у донорів після узяття у них 400-500 мл крові.

3 ЗНАЧНА КРОВОВТРАТА представляють собою крововтрату 1000 мл, представляє небезпеку для життя. Відповідна реакція організму: звуження судин підшкірної і підслизової мереж, звуження судин внутрішніх органів черевної порожнини. Потерпілий у свідомості, різка блідість шкіри, задишка 25-30 хв, тахікардія, пульс до 120 уд. хв, Атс=80 мм рт.ст., Атд=70 мм рт.ст., ЗПО підвищено. Червона кров: еритроцитів – 3,5 млн, Гб – 90-80 г/л, Гт – 24%. Організм потребує інфузійно-трансфузійної терапії для відновлення ОЦК і відновлення кровообігу в збіднених кров'ю при крововтраті органах.

4 МАСИВНА КРОВОВТРАТА. Це крововтрата в об¢ємі 1000-1500 мл. Стан хворого важкий. Свідомість загальмована, сонливий. Така крововтрата викликає глибокі порушення фізіологічних процесів. Організму максимально мобілізують компенсаторні організми. Для збереження життєздатності організм змушений перейти до тривалого пасивного захисту шляхом мобілізації філогенетичних старих механізмів. Розвивається геморагічний шок і організм має час для повного розгортання компенсаторних рефлексів. Відсувається погроза негайної загибелі після масивної кровотечі. При пасивній кровотечі стадія первинної компенсації, що характеризується спазмом периферичних судин, змінюється стадією декомпенсації Периферичні судини стають анотичними утворюючи депо крові. АТ знижуються: Атс=50-40 мм рт. ст., Атд=20 мм рт. ст., тахікардія змінюється брадикардією. Дихання стає патологічним: тип Чейн-Стокса, рідким, переривчастим. В диханні приймає участь допоміжна мускулатура (шиї, верхнього плечового пояса). Дефіцит ОЦК більш 30%, дефіцит ГО – 50%, Гб – 50 г/л, Гт – 15-10%. Гіпоксемія. Метаболічний ацидоз. Порушується механізм згортання крові в результаті виниклого дефіциту фібриногену.

По швидкості кровотечі виділяють:

1 Гостра кровотеча:

· блискавичнакровотеча при ушкодженні серця і великих магістральних артерій чи вен грудної клітки. Утрата 60-70% маси крові приводить до смерті протягом декількох хвилин – первинний геморагічний колапс і зупинка серця.

· гостра швидкакровотеча при ушкодженні магістральних судин черевної порожнини чи однієї з парних магістральних судин (сонна, підключична, пахвова, стегнова артерії). Гостра швидка втрата крові більш 30% приводить до протягом години.

· гостра масивнакровотеча з паренхіматозних органів (при ушкодженні печінки, селезінки).

· гостра(просто) кровотеча з вен середнього калібру (верхньої і нижньої кінцівки, внутрішні органи).

2 Хронічна кровотеча, при який кількість крові зменшується повільно і поступово. Організм встигає адаптуватися до крововтрати.

Швидка втрата невеликої кількості крові набагато небезпечніша, ніж поступова утрата великого об¢єму крові. Гостра кровотеча стає небезпечною при втраті більше 30% Гб, у той час як при хронічній кровотечі втрата навіть 75-80% Гб не викликає термінального стану.

Читайте також:

1. Види кровотеч
2. ВИДИ КРОВОТЕЧ. Зупинка зовнішньої кровотечі.
3. Визначення тактики і методу операційного лікування при кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу.
4. Засоби для інгаляційного наркозу (ефір, фторотан, діазоту оксид, енфлуран, ізофлуран). Порівняльна характеристика. Ускладнення до і після наркозу, їх профілактика.
5. Зупинка кровотечі
6. Інфекційні ускладнення ран
7. Класифікація кровотеч
8. Клініка кровотечі
9. Кровотеча – вихід крові з кровоносних судин при їх ушкодженні або порушенні проникності стінки.
10. КРОВОТЕЧІ ТРАВМАТИЧНІ
11. Легенева кровотеча
12. Основні принципи лікування кровотеч

Переглядів: 4600