МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||||||||
Випадок однорідної системи
Лінійне рівняння а1х1+а2х2+…+апхп=b називається однорідним, якщо його вільний член b дорівнює нулю. Система лінійних рівнянь називається однорідною, або системою лінійних однорідних рівнянь, якщо всі її вільні члени рівні нулю:
Однорідна система завжди сумісна, бо вона має нульовий розв’язок (0,0,0,…,0). Це видно із теореми 1, оскільки із того, що всі вільні члени рівні нулю, випливає відсутність у відповідній ступінчастій системі рівнянь вигляду 0= b, де b≠0. Якщо однорідна система зводиться до ступінчастої, в якій кількість рівнянь r дорівнює кількості невідомих п, то, згідно теореми 2, вона має єдиний розв’язок – нульовий. Якщо ж однорідна система зводиться до ступінчастої, в якій кількість рівнянь r менша, ніж кількість невідомих п, то множина розв’язків такої системи нескінченна, а, значить, вона має і ненульові розв’язки. Згідно наслідку 2 така система невизначена. Нехай =f1 – деякий ненульовий розв’язок однорідної системи. Тоді cf1=– теж розв’язок цієї системи. Якщо ж f2=– якийсь інший ненульовий розв’язок даної системи, то при довільних c1 і c2 лінійна комбінація цих розв’язків теж буде розв’язком системи, оскільки якщо і (і=1,2,…,п),
то і Таким чином, довільна лінійна комбінація розв’язків однорідної системи теж буде її розв’язком. Важливими є такі лінійно незалежні розв’язки однорідної системи, через які лінійно виражаються всі решта її розв’язки. Лінійно незалежна система розв’язків системи лінійних однорідних рівнянь називається фундаментальною, якщо кожний розв’язок однорідної системи є лінійною комбінацією цієї лінійно незалежної системи. Ясно, що якщо кількість рівнянь r в ступінчастому вигляді однорідної системи є меншою кількості невідомих п, то така система рівнянь володіє фундаментальною системою розв’язків. Очевидно також і те, що для отримання фундаментальної системи розв’язків (ФСР) можна надавати n-r вільним невідомим довільних значень і так відшукати скільки завгодно різних фундаментальних систем розв’язків, кожна з яких складалася б із n-r лінійно незалежних розв’язків. Приклади. 1. Розв’язати систему Розв’язання: Зведемо розширену матрицю цієї системи до ступінчастого вигляду.
Тут перетворення (1) включає: а) до 2-го рядка додано 1-й, помножений на (-2); б) до 3-го і 4-го рядків додано 1-й, помножений на (-3); (2) включає: а) до помноженого на 5 3-го рядка додано помножений на (-8) 2-й рядок; б) від 4-го рядка віднято 2-й рядок. Після вилучення рівняння вигляду 0=0 задана система лінійних рівнянь звелася до наступної ступінчастої системи:
Ця система, а, значить, і задана система мають єдиний розв’язок.
2. Розв’язати систему.
Зведемо розширену матрицю цієї системи до ступінчастого вигляду:
.
Ця система несумісна, оскільки містить рівняння 0=14.
3. Розв’язати систему.
Зведемо розширену матрицю цієї системи до ступінчастого вигляду:
Отримано ступінчасту систему:
звідки, позначивши х3 та х4 вільними змінними, матимемо: Це і є загальний розв’язок даної системи. Частинні розв’язки: (1,-2,1,0), (та інші.
Викладений метод розв’язування систем лінійних рівнянь називається методом Гаусса, або методом послідовного виключення невідомих. 3. Розв’язати однорідну систему і знайти її фундаментальну систему розв’язків.
Отримаємо систему:
Загальний розв’язок: – вільні невідомі. Фундаментальну систему отримаємо, якщо вільним невідомим х3, х5 надамо значень 1,0 і 0,1 відповідно (визначник матриці відмінний від нуля). Отримаємо:
Розв’язки f1 та f2 і утворюють ФСР. Тоді ще один вигляд загального розв’язку системи: f=c1f1+c2f2, де c1,c2 – довільні числа.
б) Метод Крамера розв’язування систем лінійних рівнянь Розглянемо систему п лінійних рівнянь з п невідомими, визначник d якої відмінний від нуля. Доведемо, що така система сумісна і визначена, і знайдемо формули для знаходження її єдиного розв’язку. Припустимо, що наша система сумісна. Нехай – деякий її розв’язок. Тоді виконуються рівності:
Помножимо першу з рівностей на алгебраїчне доповнення А1j елемента a1j у визначнику системи, другу – на алгебраїчне доповнення A2j і т. д., нарешті, останню з рівностей – на Anj ( j=1, 2,..., n ),потім всі отримані рівності додамо. В результаті дістанемо таку рівність:
В записаній рівності коефіцієнт біля дорівнює визначнику d матриці системи (теорема 6.1), а всі інші коефіцієнти дорівнюють нулю (теорема 6.2). Вираз у правій частині є розкладом визначника
за елементами j-го стовпчика, тобто є визначником dj, який утворено з визначника d заданої системи рівнянь заміною його j-го стовпчика стовпчиком вільних членів. Тому отримана вище рівність запишеться так: ( j=1, 2,…, n ). Звідси, оскільки d ≠ 0 за умовою, отримаємо Отже, якщо задана система п лінійних рівнянь з п невідомими сумісна, то вона має єдиний розв’язок . Таким чином, задана система або має єдиний розв’язок , або зовсім не має розв’язків. Тому для з’ясування питання про сумісність даної системи досить тільки з’ясувати, чи задовольняє система чисел задану систему рівнянь. Для перевірки підставимо числа в ліву частину і-го рівнянння (і=1, 2,…, п).
(оскільки ). Отже, множина чисел є розв’язком кожного і-го рівняння (і=1,2,…,п) системи, а, значить, і самої системи. Таким чином, доведено теорему: Якщо визначник d системи n лінійних рівнянь з n невідомими відмінний від нуля, то система має єдиний розв’язок: , де – визначник, отриманий із визначника d заміною його j-го стовпчика стовпчиком вільних членів системи. Отримані формули розв’язку називають формулами Крамера, а саму теорему – правилом Крамера. Наслідок. Система n лінійних однорідних рівнянь з п невідомими тоді і тільки тоді має розв’язки, відмінні від нульового, коли визначник цієї системи дорівнює нулю. Дійсно, якби визначник однорідної системи лінійних рівнянь був відмінним від нуля, то ця система мала б єдиний нульовий розвязок, що суперечить умові. Навпаки, якщо визначник системи дорівнює нулю, то ступінчаста матриця цієї системи п рівнянь з п невідомими має хоча б один нульовий рядок, а, значить, кількість рівнянь у відповідній ступінчастій системі менша за число невідомих, звідки випливає існування вільних невідомих і, отже, нескінченної кількості розв’язків, в тому числі і відмінних від нульового. Правило Крамера пов’язане з громіздкими обчисленнями, але в тих випадках, коли воно застосовне, є можливість виразити всі компоненти розв’язку системи рівнянь через її коефіцієнти і вільні члени. Приклад. Розв’язати систему рівнянь
Розв’язання.
Оскільки d ¹ 0, то застосуємо правило Крамера:
Отже,
Розв’язок: (-1;0;1;2). в) Матричний метод розв’язування систем лінійних рівнянь Читайте також:
|
||||||||||||||
|